На тлі повідомлень про вірогідність скерування Північною Кореєю своїх військових для участі у неспровокованій агресивній війні росії проти України, російський диктатор владімір путін подав на ратифікацію Держдуми підписаний влітку договір з КНДР про всебічне стратегічне партнерство, що передбачає колективну оборону сторін у разі загрози їхній територіальній цілісності. Південна Корея назвала демарш Пхеньяна «серйозною загрозою безпеці міжнародного співтовариства». Президент України Володимир Зеленський виступив із закликом до Заходу підсилити бойові можливості України, а українські військові та політичні експерти дискутують про можливість і ступінь загрози участі КНДР у війні проти України.
Північна Корея готує 10 тисяч військових для війни в Україні. Йдеться не тільки про піхоту, а й про інші роди військ, як заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, офіцери Північної Кореї вже перебувають на окупованих територіях України і тренують російських солдатів. Заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін заявляв, що північнокорейські військові спеціалісти вже давно співпрацюють з росією, зокрема з протиповітряної оборони та інженерії. Як сказав Жорін, бойові якості корейських солдатів можуть бути не на найвищому рівні, проте їхня участь у війні на боці росії може мати значний вплив на фронт. З цим незгідний український полковник, офіцер НАТО Сергій Грабський:
— Чи можуть корейські військовослужбовці перебувати на території російської федерації за умов, коли експлуатується корейське військове обладнання? Вони мають там бути! Це зрозуміло всім, хто має якесь відношення до військової справи. Якщо є військова техніка, її мають обслуговувати люди, які безпосередньо з нею працювали, а ще краще, люди, які її створювали. Північнокорейські спеціалісти мають бути недалеко ввід районів використання їхніх ракет. Так само можу сказати і про наявність іранських спеціалістів на території України. Мало того, були випадки і випадки неодноразові, коли вони знищувалися вогнем українців, так само як і корейські спеціалісти. Але чи може Північна Корея скерувати підрозділи, військові частини і з'єднання для участі в бойових дій на території України з Північнокорейським командуванням? Ось тут в мене є великі сумніви. Бо це, скажімо так, достатньо серйозний виклик і дуже складна навіть логістична задача. Я вже мовчу про те, що уявіть собі, яка кількість перекладачів необхідна для організації координації і взаємодії. Мало того, я слабо уявляю, на якій ділянці фронту бойових дій ці підрозділи можуть перебувати. Але чи значить це, що ми зовсім виключаємо можливість перебування корейських військовослужбовців в Україні, що характерно для поведінки диктаторських режимів на території України? Зовсім ні!. Мало того, коли мене запитували, як ви собі це бачите, адже там же потрібно достатньо багато часу для вивчення корейської мови. А я відповів, що є відео з Африки, де російські сержанти й молодші офіцери, інструктори, використовуючи ідіоматичні визначення, які знані їм з дитинства, достатньо ефективно вчать так званих «добровольців» з країн Африки основам використання війська і основам тактики. Тобто, тут нема потреби проводити мовні курси. Проте, диктаторські режими не дуже вміють воювати на двох фронтах. Мало того, вони після цього, як правило, розсипаються. Приклад — гітлерівська Німеччина. Не забуваймо, що в Північної Кореї є постійний ворог, що зветься Південна Корея. Скільки розмов точилося щодо передачі росії іранських балістичних ракет! Але що вони отримали? Практично нічого! Навіть якщо якісь ракети й були, вони не впливають на ситуацію на лінії фронту. Так і тут. Якщо Північна Корея передасть там кілька сотень, можливо, кілька тисяч добровольців, які будуть розмазані серед російських підрозділів, там навіть і їхні втрати будуть досить високі. Їхня задача — пробігти свої 100 метрів, отримати кулю в чоло і не героїчно загинути в іншій країні. Попри колосальні ресурси, бойовий потенціал російської армії все ж таки обмежений. І це зворотна сторона того режиму, який був побудований в росії. Тобто, коли там саме така невиробнича адміністративно-бюрократична репресивна складова достатньо велика частка суспільства, то навіть вилучення на війну досить незначної частки населення з виробничого сектору спричиняє дуже серйозні наслідки. Воно вимушує російську федерацію імпровізувати, виявляти якісь можливості. Вони будуть раді і кільком сотням північних корейців, котрим накажуть померти на території російської федерації. Але чи це вплине на перебіг війни? Дозвольте мені висловити з цього приводу дуже серйозні сумніви.
Але голова Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко не виключає скерування Пхеньяном військового контингенту для участі у війні проти України. Він сказав, що така участь буде означати фактичне оголошення Північною Кореєю війни Україні. І що в такому разі, Київ буде протистояти не одній, а вже двом ядерним державам:
— Міністр оборони Південної Кореї під час парламентських слухань зробив відповідну заяву, що північнокорейські війська найімовірніше можуть брати участь в бойових діях в Україні. Він не став заперечувати і допустив той факт, що вже північнокорейські офіцери могли загинути на окупованих територіях внаслідок ракетного удару українських військ 3 жовтня цього року. Третє, що ми з цього фактажу маємо, це те, що ми бачимо, ну принаймні ЗМІ посилаються на джерела в розвідувальній спільноті, зокрема, в українських силах оборони, про те, що фіксується дійсно перебування північнокорейських військових і на території росії, і на окупованих. Далі, це вже дві заяви президента України, офіційні, у вечірніх зверненнях, він сказав про те, що дійсно за результатами ставки Верховного Головнокомандувача питання було ретельно вивчено і було сказано про те, що дійсно Північна Корея вже відправляє не просто зброю, а людей. Далі путін вніс якраз цими днями Держдуму проєкт ратифікації угоди, яку вони уклали з Північною Кореєю влітку цього року. Ця угода передбачає, що в разі, якщо є агресія проти якоїсь із країн — Північної Кореї чи росії — інша країна може допомогти їй захищатися. Виходячи з цього, чи є формально-юридичні підстави в росії запросити північнокорейців? Є, бо вони будуть мотивувати тим, що українські війська є в Курській області. А якщо говорити з формального погляду, росія, в незаконний спосіб анексувавши українські території — чотири області плюс Крим — тепер вважає їх своїми. Тобто вони згідно з їхньою Конституцією вважають Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку області територією росії. І якщо Північна Корея не визнає́ територіальну цілісність України, що стало підставою розірвання дипломатичних відносин України з КНДР ще 2022 року, вона визнала, що ці українські області увійшли в склад росії. Відповідно, вона вважає ці території теж російськими. Північна Корея публічно підтримала, як єдина країна в світі, так зване СВО проти України. Тому виглядає, що є дуже багато підтверджень того, що участь корейців у війні проти України дійсно може статись. Тепер щодо кількості. Північні корейці воювали як пілоти у В'єтнамі проти американських військ. Вони були присутні під час війни в Ізраїлі 1973 року на боці Єгипту. Вони так само були в Африці і вели там антиколоніальні війни. Помічена їхня участь у Камбоджі. Це історичний факт. Але там вони були з ідеологічних підстав. Навряд чи варто було очікувати, що антиколоніальні режими Африки, які ще не отримали владу, їм заплатять. Тобто, це було більше пропагандистське шоу, це було більше для поширення ідеї комунізму тощо. Тож певний інтернаціональний досвід у них є. Разом з тим, я думаю, що на першому етапі це може бути незначний контингент, який Північна Корея скерує до росії і на окуповані території, щоб переймати досвід. Адже очевидно, що північні корейці хотіли б навчитися змін, трансформації війни з використанням дронів, протидії дронам. Для них це дуже актуально. От зараз Пхеньян звинувачує Сеул в тому, що Південна Корея запускає дрони, які шпигують за тим, що відбувається на території Північної Кореї. Тому вони хочуть перейняти досвід і вже відправляли людей і будуть відправляти ще. Друге, це будуть ті, хто буде проходити навчання, зокрема підготовку з-поміж північнокорейських офіцерів. І третє, я не виключаю появу експедиційного корпусу північнокорейських військ в районі бойових дій. Я не думаю, що це може бути великий контингент, він може обмежитися не більше, ніж кількома тисячами на початку, але це не змінює ситуацію. Проте, навіть кількасот вояків — це вже участь КНДР у війні поти України. Будь-який постріл північнокорейського військового в бік позиції українських військ — це фактично оголошення війни Україні. Навіть присутність на окупованих територіях — це теж про це. Тому може бути кілька тисяч війська, які будуть виконувати завдання з артилерії. Але є ще й політичний момент: якщо Захід змириться із цим, якщо Захід дозволить Північній Кореї так діяти, то це буде дозвіл так діяти й Китаю та Ірану, якщо не допускати в жодному разі, щоб Ізраїль завдав ударів по іранських ядерних об'єктах, тому що «може бути ескалація». Тоді всі вони будуть об'єднуватися і розуміти, що вони на правильному шляху, що вони здатні зруйнувати світовий порядок. А який порядок на руїнах цього постане? Мабуть, китайський. Кім Чен Ин навряд чи зможе побудувати світовий порядок. Тож треба на це реагувати, і щоб Захід зробив наступні кроки.
Зі свого боку директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь впевнений, що негайно зреагувати на зростання агресивності росії у союзі з Північною Кореєю має не тільки Захід, але й потенційні партнери України на Далекому та Близькому сході:
— 30 тисяч — це та кількість, яку росіяни хочуть рекрутувати, але в них зараз не виходить. Вони вже 30 тисяч доларів платять за завербованого вбивцю українців для «м’ясних» штурмів. Вони тому і платять 30 тисяч, бо що в них вже кілька місяців є дефіцит між тим, скільки вони втрачають, і скільки вони можуть набирати собі нових військових. Тому 30 тисяч — це місячна норма, яку росіяни набирають за 30 тисяч доларів. А тут — безплатна жива сила! Росія передає зараз Північній Кореї ракетні технології, технології підводних човнів, технології атомного підводного човна, який вже почав будуватися, ядерні технології й так далі. Росія вкладає багато грошей у Північну Корею, і Північна Корея випускає половину боєприпасів, які використовуються зараз на полі бою росії проти України. Для Північної Кореї, звісно, участь у війні проти України — це ще й новий досвід, це дрони, це нові технології управління, це вихід на той рівень, якого зараз, можливо немає в Південної Кореї. Тому Південна Корея — це суперармія, це одна з найкращих армій світу. Вона дуже добре озброєна, в них дуже добрий ВПК. Але парадокс в тому, що Південна Корея — це неядерна держава, а Північна Корея — ядерна держава. Північна Корея може зараз цілком забезпечувати росію, а Південна Корея на всі запитання України відповідає, що, на жаль, ми за внутрішнім законодавством не маємо права постачати озброєння в зону конфлікту. Вони можуть продавати зброю Польщі, чим зараз дуже активно займаються. Вони продають зброю, наприклад, Румунії, виходять активно на європейський ринок. Але з Україною не можуть брати участь у військово-технічному союзі. Північна Корея зараз набирається досвіду, тому що вони направлять 30 тисяч вояків, потім іще 30, із цих 60 тисяч виживе 20. Але ці 20 тисяч вже будуть інструкторами з новітніх підходів до бойових дій. Ті самі fpv-дрони, крім росії й України, насправді ніхто так масово не використовує і таких фахівців ніде немає. Північна Корея буде мати. В Південної Кореї такого не буде. А якби Південна Корея також почала нам допомагати, вони б теж могли скерувати сюди своїх військових, щоб вони набиралися досвіду, і тоді все було б збалансоване. А так вийде, що Північна Корея зараз отримує зброю, відновлює оборонну промисловість за російські гроші й китайську сировину і компоненти. Тут те саме, що ми колись казали Ізраїлю: Іран зараз від росії отримує всі технології, які йому потрібні, то давайте разом будемо бити росію і будемо бити Іран, який зараз розвиває свою оборонну промисловість коштом надання росії свої «шахедів» та балістичних ракет. Ізраїль сказав: «Ні, це інша історія». Ця історія зробила коло і, звісно, повернулася до Ізраїлю. Так само все повернеться до Південної Кореї.
Участь Північної Кореї у війні проти України спроможна підірвати детонатор Третьої світової війни, як вважає український політолог Тарас Загородній:
— В обмін на появу на фронті корейців чи додаткове збільшення допомоги, Пхеньян буде вимагати у росіян ядерних технологій, щоб покращувати свої ракети, свій ядерний щит і багато чого іншого. Але чи підуть на це росіяни? Це ще дискусійне питання. Західний світ давно має зрозуміти, що триває обкатка технологій. І вивчити уроки Другої світової війни, коли вчасно не зупинили Гітлера в Чехословаччині, а потім отримали світову війну по всіх куточках світу. Вони мають про це згадати й розуміти, що так званих «червоних ліній» стосовно росії немає. Це Україна вже довела неодноразово, коли бомбардувала російську територію і коли українські війська зайшли в Курську область. Ситуація нагадує ситуацію перед Першою світовою війною, коли утворилися блоки країн, співмірні за економічним військовим потенціалом. І ми взагалі, я вважаю, вже перебуваємо в стані Третьої світової війни, і Україна є епізодом цієї війни. Тому що є розбіжність не тільки з питань диктатури, чи питань цінностей. Там питання економічні, в першу чергу. Ці країни незадоволені нееквівалентним обміном товарами, цінами на товари, на сировину, і тим, що їм не дають можливості активніше розвиватися. І тому в цьому випадку це створює цілий клубок протиріч. Я думаю, що на цьому етапі Україні потрібні в першу чергу удари в глибину російської федерації. Якраз спільні удари СБУшників, ГУРівців по Тороповцю у Тверській області показали, наскільки трухлявою є Росія. І що там генерали, які будували ці об'єкти, і крали на цих об'єктах, вважали, їх що ніхто не буде перевіряти. Плюс це, звичайно, удари по території росії вже в зимовий період. У першу чергу, я вважаю, це має бути Москва. Для того, щоб створити там передумови для величезного хаосу. Одна з причин, чому не дають Україні бити по території росії, це тому, що розуміють, що там настільки все трухляве, що в них є побоювання, що росія просто почне скочуватись у хаос. Нам потрібно. Тому президент і говорить про Північну Корею, показуючи, що вся ця політика умиротворення агресорів перетворюється просто на мильну бульбашку. Все одно війна розвертається, і потрібно більше ресурсів, щоб це все зупиняти й залучати, в тому числі та в першу чергу, ресурси Сполучених Штатів Америки, щоб все це зупинити в Україні.
Вже зараз Північна Корея постачає росії балістичні ракети, якими Москва обстрілює українські міста. Українська громадська організація «Незалежна антикорупційна комісія» оприлюднила аналітичний матеріал, присвячений іноземним компонентам у зброї із Північної Кореї, як західні компоненти потрапляють до Північної Кореї, з яких країн їх привозять. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк поставив під сумнів ефективність антиросійських санкцій, що їх запровадили західні країни:
— Хороша новина в тому, що в цілому технологічність північнокорейських ракет ще відносно невисока. А погана новина в тому, що, по-перше, вони все одно летять і свою функцію виконують. А по-друге, якщо ми згадаємо скільки років і який щільний санкційний режим проти Північної Кореї, і все одно ми бачимо в цих ракетах західноєвропейську й американську мікроелектроніку, то це дає нам можливість певні висновки для розуміння ефективності антиросійського санкційного режиму. Про це свідчить сам факт того, що в тих ракетах, які ми досліджували, зокрема у вересні цього року, є нідерландські мікроконтролери, постачені між 2021 і 2022 роком через китайського посередника. Є такі цілком очевидні, конкретні факти. Зараз це не та проблема, яку можна вирішити заднім числом. Більша проблема в тому, що ця науково-виробнича співпраця посилюється між такими країнами, як Північна Корея, росія, Іран і, можливо, ще деякі терористичні режими. Вони інтенсивно обмінюються інженерами, технологіями. Ми бачимо, що росія покращила точність і опірність до РЕБів власних ракет «Іскандер». Я підозрюю, що ця ж робота ведеться з удосконалення й північнокорейських ракет, які доступні російській армії. Так само йде обмін на рівні програм по БПЛА. Це те, що росія вже зробила з Іраном. І я думаю, що ця велика конфігурація посилення військової спроможності і технологічності засобів ураження між цими терористичними режимами — це велика проблема для всього демократичного світу. Йдеться не лише про припинення постачання мікроелектроніки, йдеться також про припинення постачань всіх засобів для виробництва.
Старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії Вікторія Вишнівська назвала цілу низку держав, які опинилися втягнуті в схему міжнародного обходу антиросійських санкцій та санкцій проти Північної Кореї:
— Тут в нас є Великобританія, Швейцарія і Сполучені Штати. Країни, які допомагають, варіюються залежно від типу озброєння і типу компонентів, але насправді їх дуже багато. Передусім, це Китай і Гонконг. Гонконг виносять окремо, тому що це специфічна економічна зона. А також це Туреччина, Об'єднання Арабські Емірати, Казахстан, Киргизстан, Вірменія, Узбекистан — всі країни, які так чи інакше межують з росією. Подекуди зустрічається Грузія, в деяких випадках я детально досліджувала близько 180 тисяч даних по тогорічних постачаннях в росію. Подекуди можна побачити Литву, Латвію, Естонію, Фінляндію, але це дуже разові постачання. Найважливішими країнами тут є Китай, Туреччина, Об'єднання Арабські Емірати, а також країни, де локалізоване виробництво американських виробників. Подекуди ми можемо відстежити, що конкретний компонент вироблення, скажімо, Texas Instruments, був вироблений саме у Філіппінах, і скоріше за все, саме з Філіппін поїхав в іншу країну, з якої був доставлений в росію. Тобто, ланцюжки постачання бувають досить складні. Ми також бачимо дуже багато транзакцій, які були зроблені через, скажімо, Киргизстан. Транзакції зроблені через Арабські Емірати, але відправлен зі Сполучених Штатів. Транзакції зроблені через Британські Віргінські острови або Сейшели, відправлені з Тайваню чи з Таїланду. Тобто, географія дуже велика, географія і нефінансова, так і безпосередньо постачальна. Ситуативні випадки, вони існують і вони подекуди бувають дуже кричущими.
У досліджених північнокорейських ракетах українські дослідники знайшли нідерландські мікроконтролери. А щодо країн, через які фінансується нелегальний експорт мікроелектроніки, то тут дослідники називають перш за все Об’єднані Арабські Емірати й чимало інших держав, чиї фінансові установи допомагають проводити такого роду платежі.
Олександр Савицький