Три сценарії розгортання інформаційної війни наступного року — базовий, негативний та позитивний — склали експерти української громадської організації CAT-UA. Всі вони охоплюють ситуацію всередині України й вплив на неї намагань Москви посіяти в державі деморалізацію суспільства й придушення його змагань до опору російській агресії. У текстах всіх сценаріїв також проаналізовані зусилля російської ворожої пропаганди в країнах Заходу та Глобального півдня.
В усіх трьох сценаріях розвитку наступного року інформаційної війни їхні розробники починали із завдань та викликів, що стоять перед українською владою. Як сказав керівник громадської організації CAT-UA Артем Захарченко, позитивний сценарій для України можливий лише в разі, якщо офіційний Київ якісно оновить політику інформування суспільства, змінить підходи до протидії пропаганді та дезінформації, військової стійкості та підходи до мобілізації. Критично важливим для інформаційної безпеки держави Захарченко вважає припинення інформаційної кампанії з підготовки до виборів в Україні, що вже почала розгортатися на тлі повідомлень про ймовірні мирні переговори з росією за посередництва країн Заходу:
— Ми бачимо, наскільки зараз це несеться і з Верховної Ради, і в усіх сферах, наскільки всі зараз почали готуватись до виборів. Ми би дуже рекомендували просувати тему про те, що вибори шкодитимуть сильній переговорній позиції України на переговорах про припинення бойових дій, про яку говорить президент, яка нам дуже потрібна, і якщо ми будемо займатися виборами, ця позиція буде слабша.
Позитивний сценарій перебігу інформаційної війни передбачає подальше занурення росії в кризу різних сфер життя тієї держави — від кризи в економіці, до послаблення можливостей продовження агресивної війни проти України. Натомість у світі згідно з цим сценарієм мали би статися успішні операції насамперед з придушення вогнищ воєнних конфліктів в різних регіонах. Це відповідає й останнім заявленим намірам обраного президента США Дональда Трампа якнайскоріше закінчити війну проти України, зупинити хаос на Близькому Сході й не допустити Третьої світової війни:
— У світі передумовами позитивного сценарію є стійкість у вирішенні кількох конфліктів, на кшталт сирійського, завершення і знищення майданчиків для росії з поширення довкола них своєї пропаганди й відволікати увагу від України.
На відміну від позитивного, базовий сценарій інформаційної війни передбачає відсутність змін в підходах до роботи з інформацією та російською дезінформацією всередину України, про що сказав Захарченко:
— Якщо у нас не зміниться інформаційна політика влади і намагання інформаційно протидіяти російській дезінформації, то це балансуватиметься з намаганням якось враховувати виборчі моменти або просто загальний рейтинг. В України далі будуть приховуватися складнощі на фронті і повзуча втрата суб'єктності держави для партнерів. В такому випадку в Україні поступово зростатиме дистанція між військовими і цивільними, збільшиться псевдопатріотизм, коли діячі, які ніяк не залучені до фронту, будуть виголошувати патріотичні промови. Буде дедалі скептичніше ставлення до Заходу, збережеться високий антирейтинг мобілізації. В росії будуть не менші кризи. Вони теж будуть постійно посилюватися. Росія буде продовжувати боротьбу за виживання на межі. В російській владі буде зберігатись консолідація, яка є і зараз. Російська опозиція залишиться в ролі жертви, а ситуація на фронті лишатиметься проблемною. Проблеми в росії наростають так само стрімко, як в Україні. Тобто, будуть росіяни, перш за все, робити акцент на економічній співпраці як основі для блоків на кшталт БРІКС. В них будуть знову звернення до того, що вони називають «Великою перемогою». Якщо ми спостерігали раніше початок російського календарного «побєдобєсія» десь одразу після 23 лютого, то тут, я думаю, все почнеться вже після Нового року. Опозиція закликатиме до перемовин на будь-яких умовах, при чому звертатиметься не до путіна, а до України і до Заходу. Отже буде зростати вплив цього потужного конкурента — російської опозиції, яка дедалі помітніша на Заході, дедалі краще бореться за увагу і, напевно, за фінансові ресурси. Якщо в світі так само поступово буде послаблюватись українська суб'єктність, то буде зберігатися й напруженість в окремих країнах за участі росії. І незмінна нерішучість європейських лідерів, що сприятиме настанню негативного сценарію.
Негативний сценарій за версією аналітиків громадської організації CAT-UA полягає в тому, що українська влада виявиться неспроможною реагувати на кризи, що підірве її легітимність і створить умови для політичної нестабільності. Це водночас означатиме втрату військової спроможності, посилення мобілізаційного тиску та цензури. Наростатимуть проблеми на фронті і проблеми з ППО, якщо вона не буде настільки ефективною, як зараз. Стане більше помилок в мобілізаційній політиці, цензурування, настане криза управління і збільшиться проросійський вплив, як сказав Артем Захарченко. Він прогнозує, що за такого негативного сценарію не менш тривожними будуть і події за межами України:
— В росії це масштабування війни, розширення світового конфлікту на нові фронти, в тому числі з країнами НАТО. Адаптація російської пропаганди до українського суспільства, те, що в них досі не виходило нормально робити. На Заході наростання суперечностей з союзниками, перемога радикальних сил в країнах НАТО і посилення російського впливу на українців за кордоном. До чого це призводить? До уявлення про те, що ворог не у Кремлі, жорсткий запит на вибори, запит на мир тут і зараз від частини населення, обвал курсу гривні з абсолютно комунікаційних причин, через недовіру, і втрата єдності між фронтом і тилом. В росії посилення спроможностей пропаганди, послаблення ізоляції й міркування путіна про те, як рашизм виглядатиме після нього. І у світі наростання ситуації, коли про Україну дедалі частіше говорять без України. Порядок денний перехоплюють «хороші росіяни».
Як відбувалося перехоплення росіянами суспільної уваги в країнах Глобального півдня, розповів експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Ялі, який тривалий час спостерігав за ситуацією в державах Близького Сходу. За словами експерта, там спочатку взагалі про Україну нічого не знали і цілком довіряли російській пропаганді, що контролювала інформаційне середовище ще від часів Радянського Союзу і постійно скеровувала в ефіри місцевих медій своїх коментаторів:
— На початку 2022 року там зазвичай були арабомовні представники російської Академії наук і профільних інститутів. Вони не є фахівцями з контрпропаганди. Але росіяни дуже швидко адаптувалися і роздали махровим пропагандистам звання професорів, активували фабрики тролів, коли під своїм відео одразу бачиш, як вони працюють. А працюють вони дуже системно. По-друге, вони адаптуються до змін і вносять корективи не лише на полі бою, але й на інформаційній війні так само. Потім поступово на тлі тих новин все змінилось і це можна було простежити на ставленні зокрема, місцевих журналістів і їхньої освіченості щодо України. Українські успіхи на кінець 2022 року були в межах найпозитивнішого сценарію. Очікування від контрнаступу були великі і вся увага була до України. А потім увага поступово зменшувалась. Знову виникали питання корупції, скандали. Ключовим питанням було: чому ви не йдете на мирні перемовини? Цей інформаційний удар був сформований особисто путіним і підтримувався на місцях, бо в росіян все централізовано. Коли вибухнув Кримський міст, в мене було шість інтерв'ю за день. А росіяни вже від самого ранку, коли ще не було жодної інформації, все чітко, один в один говорили і транслювали одні й ті ж самі тези. Коли стався Курський наступ, це була справжня бомба, і вся увага знов повернулася до України.
Перемога над російською дезінформацією та ворожими інформаційними впливами неможлива без збільшення відкритості української влади до спілкування не тільки із західними виданнями та пресою країн Глобального півдня, а й до українського суспільства, заявила засновниця проєкту «Як не стати овочем» Оксана Мороз. Вона поскаржилася на те, що відповідальність за координацію і керування офіційною інформацією в державі розпорошена між кількома відомствами і жодне з них не зацікавлене виявляти ініціативу та адаптуватися до швидкоплинних потреб інформування українського суспільства та міжнародної громадськості:
— Якщо проаналізувати, як розвивається російська дезінформація і пропаганда на українську аудиторію, то бачимо, що росія принаймні вже тричі змінювала підходи з поширення своїх меседжів. Спочатку це були відверті вигадки, потім з’явилася велика кількість дезінформації — підроблені документи, підроблені відеоролики, ціла купа цього всього неслася всіма можливими каналами комунікації. А потім вони почали використовувати реальні проблеми, які є в українському суспільстві, максимально їх масштабувати й екстраполювати на все суспільство. Те, що росія змінює свої підходи до спроб деморалізації українців всередині України, свідчить про те, що інформаційна стійкість українців до російської пропаганди збільшується.
Надалі Оксана Мороз очікує чергову зміну підходу росії до дискредитації української влади, журналістів і військових всередині України. Експертка вважає, що російська пропаганда має вигляд багатоголової гідри, коли розповсюджує цілу серію своїх повідомлень на різні аудиторії, в різних державах, різними каналами комунікації. Мороз закликала готуватися до того, що Україна і країни світу будуть атаковані російськими пропагандистами через канали соціальних платформ і соцмереж, таких, як соцмережі тік-ток, що містить в собі нові виклики і загрози.
Олександр Савицький