Варшава має намір зосередитися на зовнішній, внутрішній, інформаційній, економічній, енергетичній, харчовій безпеці та охороні здоров’я. Ключовим питанням на порядку денному залишається повномасштабна російська агресія Росії проти України те безпека східного флангу НАТО. Більш детально про те, чого нам очікувати під польського головування в ЄС розкажуть керівниця брюссельського бюро Польського агентства преси (РАР) Маґдалена Цедро та український політолог Володимир Фесенко.
Головування в Раді ЄС здійснюється на ротаційній основі. Каденція країни-члена починається або в січні, або в липні відповідного року. Представники країни, яка головує, несуть відповідальність, серед іншого, за формування порядку денного засідань окремих органів Ради та проведення переговорів між державами-членами. Маґдалєна Цедро пояснила більш детально, які взагалі повноваження має країна, що головує, на що вона фактично може вплинути?
З 1 січня Польща очолює Раду Європейського Союзу. Це орган, в якому співпрацюють міністри окремих відомств з усіх 27 держав-членів. Польща, яка головуватиме протягом наступних 6 місяців, має шукати компроміси й пропонувати порядок денний для країн-членів. Звісно, кожна країна, яка головує, може запропонувати свої пріоритети, підкреслити, що важливо, аби з усіх сфер, якими займається ЄС, починаючи від системи охорони здоров’я через енергетику, кліматичну політику і закінчуючи міграційною політикою, сфокусуватися на конкретному секторі, сфері.
Польща пропонує зосередитися на безпеці, але не лише на безпеці у військовому та зовнішньому вимірі, а й, наприклад, на продовольчій безпеці чи безпеці у сфері охорони здоров’я. Тут, наприклад, є питання психічного здоров’я дітей, яке також буде порушуватися під час польського головування. Отже, питання безпеки висвітлюється польським урядом дуже широко.
Звичайно, це не означає, що головування Польщі принесе дивовижні успіхи чи дивовижні результати, тому що це правда, що єдиним органом у Європейському Союзі, який має законодавчу ініціативу та може пропонувати нові закони, є Європейська комісія. Однак Європейська комісія, очолювана Урсулою фон дер Ляйєн, також прислухається до голосів держав-членів, а також до тієї країни, яка головує. Тож тут ми фактично бачимо, що є співпраця, взаємодія, але ми не можемо сказати, що Польща може запропонувати чи змінити щось у такому дуже реальному, відчутному вимірі. Однак ми можемо сказати, що польське головування буде важливим, воно, безумовно, матиме фундаментальне значення для напрямку розвитку Європейського Союзу, адже рішення приймають всі 27 країн, всі лідери цих держав-членів.
Чого очікує Київ від польського головування в Раді ЄС? У перший же день польського головування міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав на платформі Х, що очікує посилення санкцій проти Росії та більшої військової підтримки. Маґдалєна Цедро переконана, що Польща не підведе Україну.
Від угорського головування Україна, безумовно, могла очікувати значно менше. Протягом найближчих шести місяців, коли Польща буде головувати, Київ може розраховувати на друга, союзника в Брюсселі, який намагатиметься керувати роботою Ради ЄС і роботою держав-членів таким чином, щоб Україна могла отримати якомога більше. Тому, справді, коли мова заходить, наприклад, про введення ембарго на російський скраплений газ, то Польща, безумовно, буде тут дуже важливим адвокатом, але, звісно, для посилення санкцій потрібна буде одностайна згода всіх країн-членів. Варто пам’ятати, що Угорщина чи Словаччина завжди можуть заблокувати ці рішення. Однак на порядку денному можуть бути й інші рішення, зокрема щодо підтримки України та введення деяких обмежень щодо Росії. Наприклад, Польща виступає за те, щоб питання про ембарго на російські та білоруські добрива голосувалося кваліфікованою більшістю голосів, а це означає, що Угорщина та Словаччина не зможуть заблокувати таке рішення. Тож Польща також шукає нові, більш інноваційні рішення для підтримки України, й Київ може розраховувати на підтримку Варшави.
Нещодавно президент України Володимир Зеленський зазначив, що цей рік має стати історичним для України в контексті євроінтеграції, адже в першому півріччі ми маємо головування Польщі, а в другій половині 2025 року — Данії. Маґдалєна Цедро очікує тут на помітний прогрес.
Я вважаю, що було багато проривів на шляху України до вступу в Європейський Союз. В цілому те, що сталося за останні два роки, можна назвати абсолютним прецедентом, коли йдеться про розширення Спільноти, тому що Київ разом Кишиневом отримав статус кандидата і почав переговори про вступ швидкими, безпрецедентними темпами. Тому вже було багато таких проривів, але фактично в цьому півріччі, і про це також заявляє Єврокомісія, очікується відкриття першого кластера, тобто ми фактично перейдемо до переговорів.
Європейська комісія має завершити так званий скринінг, підготувати звіт, який покаже, наскільки українське законодавство відповідає праву ЄС, а наскільки ні, і на цій основі пізніше будуть проводитися переговори про вступ — на основі тридцяти трьох розділів, що охоплюють дуже різні сфери: енергетику, цифрові технології, судову систему. Відкриття цього першого кластеру щодо так званих фундаментальних питань — боротьби з корупцією, демократії, верховенства права — буде великим успіхом для України. Тут також потрібна активна участь Польщі, тому що щоб відкрити цей перший кластер переговорів про вступ необхідна одностайна згода всіх держав-членів. Тож Польща як союзник і адвокат України має активно домагатися, щоб таке рішення було ухвалене у першій половині 2025 року.
Початок цього року ознаменований іншою важливою подією, а саме усі ми чекаємо на інавгурацію Дональда Трампа. Протягом останніх восьми місяців у ЗМІ багато пишуть про можливі мирні переговори між Росією та Україною, ініційовані США. Чи відбудуться ці переговори, та що вони принесуть Україні? Ми запитали у керівниці брюссельського бюро Польського агентства преси, чи можна очікувати участі Брюсселя та Євросоюзу в цих переговорах, чи до цих переговорів можуть скоріше приєднаються окремі держави, коаліції держав, а не Спільнота як така?
Звичайно, у Брюсселі всі чекають, як буде виглядати початок другого терміну правління Дональда Трампа, і що оголосить новий президент США стосовно повномасштабної війни Росії проти України. Однак, звісно, ми можемо розраховувати на те, що Польща буде активним учасником цих переговорів, особливо зважаючи на те, що, по-перше, вона головує в Раді Європейського Союзу, тож її голос сильніший, і вона фактично виконує роль посередника чи представника інших країн. З іншого боку, роль Польщі також зростає через послаблення інших політичних центрів Євросоюзу, особливо Берліна. Німеччина вступає в період виборчої кампанії, яка тимчасово призупинить або послабить агентивність Берліна в цьому міжнародному вимірі. Тим часом у Франції спостерігається політична криза, яка тимчасово подолана призначенням нового уряду. Однак ми можемо сказати, що стабільна політична ситуація в Польщі служитиме цій меті, плюс польське головування в Раді Європейського Союзу, служитиме тому, що Варшава зможе задати тон під час внутрішніх переговорів тут, у Брюсселі.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
Дар'я Юр'єва, Олексій Бурлаков