Українська Служба

Як примусити агресора зупинити війну: економічний вимір

13.01.2025 20:00
Фінансування зброї і наймання солдатів на війну з боку росії також під дуже великим тиском економічних обставин
Аудіо
  • Як примусити агресора зупинити війну: економічний вимір
Ілюстративне фото pxhere.com/CC0 Public Domain

Ключові економічні показники росії демонструють тенденцію до скорочення. Антиросійські санкції Заходу завдають ударів доходам російської економіки, яка стає дедалі більш вразливою. Фінансові труднощі росії зростають. І все це може вплинути на перебіг війни росії проти України, як вважають українські економісти.

Збройна агресія росії проти України переросла у фазу війни на виснаження через нездатність російських військ зламати український опір навіть за умови значної переваги в живій силі, військовій техніці та інших озброєннях  це зазначив голова промислового комітету Торгово-промислової палати України Володимир Власюк. Він наголосив, що незважаючи на те, що російська економіка за масштабами значно перевершує українську, негативні економічні процеси в результаті війни та санкцій вже боляче б'ють по економіці росії. Видатки на війну дуже зросли, а джерела доходів, які покривають ці видатки, дуже міліють:

— Коли йде війна на виснаження, то суспільство опиняється в іншій реальності. Наша економіка менша, ніж російська — 180 мільярдів, а там під два трильйони. Але коли ми говоримо про суспільство, яке перебуває в стані затяжної війни на виснаження, то російське суспільство також опинилося в цій ситуації. Кажуть, що в росії завжди будуть гроші на війну? Так, гроші вони будуть знаходити, в них є різні інструменти, включно з емісією. Але фінансування війни в тій країні, яка є стороною цього конфлікту, це не лише фінансування зброї, солдатів. Це й фінансування також певного рівня добробуту життя населення. Путін хоче бути гарантом такої стабільності. Це означає, що в нього має вистачити грошей і на гармати, і на масло. І от з цього боку в росії дуже сильно підгорає. Фінансування безпосередньо зброї і наймання солдатів на війну — це також ситуація, яка знаходиться під дуже великим тиском економічних обставин.

Своєю чергою, голова комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді України Дмитро Наталуха переконаний, що росія зараз намагається побудувати автаркію, економіку закритого типу, яка самозабезпечується. Але, за його словами, навіть Третій рейх у свій час не був здатний побудувати повноцінну автаркію:

— Чи здатна росія побудувати автаркію? На мою думку, абсолютно ні. І ми бачимо очевидні сигнали. Це юанізація російської економіки, це перехід на індійські рупії в торгівлі з Індією. І взагалі, це намагання підсилити BRICS, як повноцінну альтернативу G7 і НАТО. Всередині BRICS підмінити SWIFT на систему BRICS-pay. Найбільша провина і України, і наших союзників — у тому, що ми даємо можливість путіну вірити, що час на його стороні. Є суттєві просування і по санкціях, і по російському тіньовому флоту. Але досі, якщо ви почуєте риторику особливо наших західних партнерів, то здебільшого в них є переконання в тому, що час не на нашій стороні, час на стороні росії. А це не так! Час на стороні тих, хто найбільш ефективно використовує свої ресурси. Військова економіка росії цілком витісняє цивільну. Такі компанії як «Балтика» — 271 мільйон доларів збитків. Про що це говорить? Купівельна спроможність скорочується у населення. «Автоваз» потенційно заявив про банкрутство. Далі відсоткова ставка Російського Нацбанку — 21 відсоток, вони не можуть реструктуризувати борги. Це витісняє бізнеси. Далі «КамАЗ» — 36 мільйонів доларів втрат. Є тренд до нездатності російського Центрального банку приборкати інфляцію.

Антиросійські економічні санкції не змогли завдати нищівного удару по нафтогазовій галузі росії, що є головним джерелом експорту цієї країни. У той же час, за підсумками 2024 року, експорт газу та вугілля сильно просів. Однак рівень експорту нафти впав не настільки, щоб зупинити фінансування агресивної війни проти України, сказав президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар:

— За підсумками 2024 року загальний обсяг експорту трубопровідного газу становив 52,5 мільярда кубічних метрів. На піку газового експорту у 2018 році цей обсяг був понад 201 мільярд кубічних метрів. Практично чотирикратне падіння! 2022 року обсяг доходів сягав 98 мільярдів. Так, матимуть місце всі критичні явища, вони поглиблюватимуться, виникатимуть економічні тріщини і так далі. Але, оскільки фінансування бюджету війни є пріоритетом, то так воно і буде продовжуватись. Експорт нафти і продуктів переробки приніс росії, десь приблизно 180 мільярдів доларів, в доларовому еквіваленті за минулий рік. Це контрастує з 286 мільярдів, які були отримані у 2022 році. Але це не зупинить фінансування бюджету війни. В Росії відчули, що будуть проблеми перенасичення Китаю, і тому невипадково вони підписали восени минулого року безпрецедентний контракт з Індією на 10 років. В умовах недостатності західних санкцій вони витягнуть цей бюджет війни на 2025 рік. Тому найбільш ефективні ті санкції, які застосовують Збройні сили України.

Втрата традиційних ринків збуту російських вуглеводнів у Європі призвела до спроби розвороту вектора російської економіки на Схід. Проте надії на те, що Китай замінить Європу як споживач російського вугілля, нафти та газу не виправдалися, констатував експерт з економіки Мережі «АНТС» Ілля Несходовський. Головною причиною стало те, що офіційний Пекін дорожить власними ринками збуту своєї продукції на Заході, зазначив експерт:

— Крім технологічної відсталості, неможливості капітальних інвестицій, зростання видатків бюджетів для того, щоб імітувати цю стабільність, відсутність трудових ресурсів, вони стикаються з ринками збуту. Ринок збуту нафти на сьогоднішній день невитребуваний. А росія не зовсім може використати свою квоту за угодами ОПЕК. І це проблема для них. Вони скоротили обсяги виробництва, вони мають звітуватися перед ОПЕК, про те, що не закрите. І вони не можуть, відповідно, збільшувати реалізацію. Китай категорично відмовив у будівництві росією газогону «Сила Сибіру-2». Сказали: хочете будуйте, але не факт, що ми щось будемо у вас купувати. І плюс ще напряму заявили, давайте ви нам будете продавати по тих цінах, по яких ви продаєте зараз Білорусі. Це означатиме, що даний проєкт буде не просто збитковий на стадії капітальних вкладень, а проєкт буде збитковий і в процесі формування операційного, навіть не прибутку, — збитку. Крім цього, одна з найбільших портових компаній Китаю заявила про те, що вона не буде приймати російські кораблі, відповідно, з нафтою, для того, щоб не отримати вторинні санкції. Тому це дуже сумнівно, що Китай, який якимось чином допоможе росії вийти з цієї ситуації, буде притягувати руку допомоги. Ми бачимо, наскільки він, побоюючись втратити європейський і американський ринок, згортає співробітництво з росією, запроваджуючи певні обмеження, контролюючи її. Тому, що для них втрата американського чи європейського ринку — це катастрофа. Що можна зробити це фізично обмежити доступ росії до світових ринків, зокрема на Балтійському морі, і бити, в тому числі, по судноплавству в Чорному морі, обмежити притік валюти на російський ринок, виснажувати ці ресурси всіма доступними способами через санкції, нарощування санкцій і обмеження торгівлі.

Голова правління Мережі АНТС Ганна Гопко наголосила, що в цих умовах Україні слід докласти максимальних зусиль для того, щоб переконати європейців та американців у згубності курсу на вмиротворення агресора. Замість покарати зло і допомогти Україні перемогти, вони намагаються утихомирити агресора, що неможливо і тягне за собою згубні наслідки, заявила Гопко. Вона наголосила, що Україні слід активно співпрацювати з представниками поневолених народів, які є у складі росії з метою підтримки деімперіалізації росії:

— Понад 160 громадських діячів, інтелектуалів України підготували потужне звернення до Заходу не вмиротворювати зло. Це заклик до світових лідерів не вестися на пастку перемовин, тому що будь-який спосіб у вигляді заморозки на лінії зіткнення це фактично капітуляція Заходу, це не тільки підігрування російській федерації, але і взагалі Китаю, і вісі зла. І ми чітко розтлумачили, як ця пастка перемовин може призвести ще до більшого погіршення. Плюс росія використає перемовини як своєрідну диверсію для того, щоб виграти час, для того, щоб нав'язати свої питання, зокрема, як пом'якшення санкцій. Тому що очевидно, що для них зараз питання порятунку тих тріщин, що є в економіці, це або зменшити видатки на війну, або зменшити санкції, наростити потенціал експорту, або далі друкувати гроші. Такі будуть наслідки перемовин на тих умовах, про які зараз ми там чуємо. Фактично це примус України. Замість того, щоб відновити справедливість, покарати зло і зробити все, щоб росія програла, ми говоримо, як вмиротворювати агресора. Конфіскація російських активів — і ми говоримо тут про 300 мільярдів доларів Центробанку. Але мають заплатити і ті воєнні злочинці, які зараз мають персональні статки, активи, майно за кордоном. Щодо них так само має бути посилена конфіскація. Тому що, можливо, хтось каже, що зарано говорити про конфлікт еліт всередині росії, але ми точно бачимо, що між силовиками й іншими представниками російської влади є певні тертя.

Росія має понести покарання міжнародної спільноти за всі свої військові злочини, злочини проти людяності, за геноцид українців та екоцид довкілля України, про що заявила Ганна Гопко.

Олександр Савицький