«Ми прагнемо укласти угоду з Україною, за якою вони збираються забезпечити те, що ми їм даємо своїми рідкісноземельними елементами та іншими речами», — так заяву Трампа подає Reuters.
Але тут немає нічого про «вимоги». Немає ще жодних угод і їх деталей.
Олександр Крамаренко каже, що існують кілька програм, в тому числі за участі США, і там мова йде про десятки мільярдів доларів, але це гроші, які надаються Україні, і це вже підписані документи. Фактично, під те, що на погашення будуть використані заморожені або знерухомлені, як це кажуть іноді, російські державні кошти, які знаходяться в ЄС, США, в інших деяких країнах, тобто за кордонами росії. І те, що зараз відбувається, цей процес, щонайменше на поточний рік і на наступний, в принципі, українські найвищі чиновники кажуть, що цих грошей більш-менш достатньо для того, щоб Україна могла фінансувати свій збройний опір російським агресорам. Тобто ніяких додаткових речей, гарантій, застав, називайте це як хочете, ці програми не потребують. Далі йде мова про, можливо, постачання зброї.
Це гроші також, гроші американських платників податків, якщо мова йде про зброю і боєприпаси, а також всілякі послуги, які пов'язані з їх наданням, навчання, сервіс, таке інше. З боку США це як би окрема історія. І тут, можливо, якісь домовленості конкретні про якийсь механізм можливого фінансування.
Але, крім усього іншого, є так звана данська схема. Це коли європейські партнери України оплачують закупівлю зброї або виробництво зброї навіть в Україні.
Тобто техніку, озброєння, боєприпаси, витратні матеріали, послуги, навчання, сервісу, запчастини, все. Тобто, в принципі, можливий такий варіант, що Трамп вимагатиме, щоб європейські партнери платили за ту зброю, яку США передають Україні. Я не виключаю такого, — говорить експерт.
«Тобто це таке цікаве запрошення з не дуже зрозумілим контекстом. Мені особисто не дуже зрозуміло, що має це на увазі. В Україні цю історію сприйняли як запрошення до того, щоб Україні були надані серйозні тверді гарантії безпеки після укладення угоди про припинення вогню.
І тут багато сприймають цю ситуацію, що Штати виступили з ініціативою, ми якимось чином там щось гарантуємо, серйозні гарантії, а ви надаєте натомість нам можливість розробляти, експлуатувати поклади цих цінних металів. Мені особисто не зрозуміло. Я думаю, що ця історія про обмін гарантій безпеки на українські ресурси, можливість використання українських ресурсів. Це є те, що в Британії і США називається wishful thinking, тобто видавання бажаного за дійсне. Я думаю, що це, як завжди, потребує якоїсь конкретизації. Можливо, це і правда, але поки що не зрозуміло насправді, що малося на увазі».
Коли, власне, Зеленський презентував свій мирний план, у засобах масової інформації була згадка про можливість таких гарантій від української сторони, тобто Україна пропонувала це сама.
«Україна пропонує США разом із визначеними партнерами, зокрема це Євросоюз, частиною якого Україна — буде, та з іншими партнерами у світі, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу», — заявив Зеленський.
Тоді якось це пройшло непомітно, відносно, а зараз через те, що це Трамп заявив, така реакція в суспільстві?
«Мабуть, ви праві. Я думаю, що в Україні розуміють спосіб мислення сучасних політиків, зокрема, новообраного президента, який тільки-тільки 2 тижні тому вступив на посаду — Дональда Трампа. Якщо ти хочеш щось отримати, ти маєш щось запропонувати. Україна може це запропонувати.
Хоча, знов таки, розвідані запаси літію, про які найчастіше згадують, вони в десятки разів менші, ніж, наприклад, в Чилі, США, Аргентині. Чим цікава Україна в цьому сенсі Америці і ЄС? Це є поклади, які ще недостатньо розвідані, можливо, вони значно більші, ніж вважаються. І, ймовірно, так воно і є. І це поблизу Європи. Це, очевидно, дружна країна. Це країна, яка ніколи не піде в БРІКС, наприклад, на відміну від інших країн.
Це країна, де доволі великі території, яка не дуже густо заселена у порівнянні із Західною Європою, де щільність населення суттєво вища. Тобто, є більше можливостей. І, як не дивно, ще такий факт, літієві родовища в Україні, вони занурені на глибину.
Тобто, наприклад, в Аргентині, в Чилі їх видобувають відкритим способом. Тобто, риють величезний кар'єр, спотворюють велику територію, а потім її довго і дуже дорого рекультивують. А в Україні доведеться робити шахти, але не глибокі, сотні-дві-три метрів, не більше, і видобувати шахтним способом.
Як не дивно, це важче, це дорожче, але це не створює безпосередні загрози зовнішньому оточуючому середовищу. Тому, можливо, Україна в цьому сенсі цікавіша. Це елемент великої геополітичної торгівлі, і ми розуміємо відверто, що ніхто не буде змагатись за українську незалежність, незважаючи на цінність непорушних кордонів, глобальну безпеку і все інше.
Це все класно, все це добре, все це знаходить відгук у наших партнерів. Але було б класно, щоб ще поруч з цим були якісь такі прагматичні міркування. Очевидно, Україна їх пропонує для того, щоб посилити свою переговорну позицію.
Це дуже правильний підхід, на мій погляд. Це, на мій погляд, ще гарантії на майбутнє, тому що ми пам'ятаємо долю Кувейту, який був підданий агресії з боку Іраку, але був захищений, тому що там були суттєві економічні інтереси США і країн ЄС. Тобто економічні інтереси, вони, як би сказати м'якше, вони є значно кращою гарантією безпеки, ніж Будапештський меморандум, на мій погляд».
Можливо, якісь є приклади інших країн чи якісь історичні, як працюють такі речі, коли от вже зараз негайно надається допомога під гарантію чогось у майбутньому? Як це би могло виглядати?
«Є історичні приклади, це всілякі концесії, це створення спільних компаній. Є історія, вона доволі складна, на початку вона була чимось схожа з українською ситуацією. Це історія компанії «Арамко», це саудівська компанія, нафтогазовидобувна і переробна, одна з найбільших в світі компаній, найбільша компанія енергетичного сектора в світі.
Це може бути участь американського капіталу, це можуть бути якісь міждержавні угоди, договори, концесії, як я вже згадав. Як структурувати цю можливу угоду, це потрібно питати у фахових міжнародних юристів. Тут мають бути захищені інтереси як гарантів безпеки України, так і самої України, потрібно врахувати інтереси українського народу, бо якщо вони не будуть враховані, буде великий ризик політичний в перегляду цих угод.
І, до речі, в світі були такі приклади також. Тому така стабільна, врівноважена, збалансована угода, вона може бути життєздатною і може спрацювати, в принципі. Ситуація насправді дуже важка, але хочу зазначити, що дуже багато ресурсів знаходиться на правобережній Україні, і їх розробка майже не має впливу з боку воєнних дій, хіба що через нестабільність енергопостачання, можливо.
З точки зору логістики, там переробка на місці і виробництво концентратів, які, в принципі, не є надто великими за вагою і об'ємом, тому там суттєво менші проблеми в цьому сенсі щодо транспортування на експорт, ніж з агропродукцією чи залізорудною продукцією. Тобто щонайменше половина, навіть, я б сказав, дві третини подібних ресурсів, знаходяться за межами зони бойових дій поточних».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц відреагував на заяви Трампа. Він сказав про те, що це егоїстично, а, власне, те, що Україна має, варто використовувати на її відбудову. Тут на тлі того, що канцлер Шольц в останній момент не підтримав продовження надання допомоги Україні, з інших причин внутрішніх німецьких, але все ж теж така контроверсійна заява на рівні геополітичному.
«Звісно, європейцям хотілося б брати участь в освоєнні цих ресурсів. Вони їм також потрібні. Існує перелік стратегічної сировини, яку вони хочуть мати, джерела контрольовані і незалежні від якихось зовнішніх впливів.
Вони наразилися на проблему з нікелем, з літієм, і вони зараз хочуть мати альтернативи. І чому б не з боку України насправді, як вони, наприклад, інвестують зараз в Індонезію, яка ось-ось обжене росію як постачальник нікелю номер один у світі. Тому, я думаю, що тут є економічні інтереси, є слушна думка, абсолютно раціональна, що витрати на відновлення і витрати на оборону України має нести росія, перш за все зараз за рахунок своїх з нерухомих активів, а згодом за рахунок виплат від поточних доходів.
І я сподіваюся, що це кінець кінцем відбудеться, тобто росія буде платити, бо це, крім всього іншого, має стати прикладом для авторитарних режимів, що не можна займатися порушенням міжнародного права, не можна займатися територіальними захопленнями. Це такий сигнал, який має підтримати світову стабільність та глобальну безпеку».
Слухайте розмову у доданому файлі:
21:00 AKTUALNI PYTANNIA_TRUMP_METALY_KRAMARENKO_2025_02_04.mp3 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ: Допомога США «під гарантії металів» - подібне вже було в історії
Розмовляв Володимир Гарматюк