Російський повзучий наступ, за оцінками військових експертів, уповільнюється. Українські Сили оборони подекуди переходять до контратак та відбиття тактичних опорних пунктів. Проте загроза відновлення ворожого тиску на фронтах російської неспровокованої збройної агресії проти України зберігається, стверджують експерти.
У Курській області Росії та в одній з найгарячіших точок українського спротиву збройній агресії Росії — під містом Покровськ у Донецькій області — Сили оборони України вдаються до контратак противника і захоплюють тактично важливі ділянки лінії зіткнення. Мапа бойових дій свідчить про призупинення просування російського повзучого наступу, незважаючи на колосальні жертви серед живої сили росіян, стверджують військові оглядачі. За їхніми словами, росіяни відмовляються від спроб бронетанкових штурмів і щораз частіше діють силами окремих загонів та невеликих груп у намаганні прорвати оборону українського війська. Генерал-лейтенант Збройних сил України, один з організаторів оборони Донбасу та Півночі України Сергій Наєв стверджує, що ворог не полишає намірів вийти найближчими тижнями на адміністративні межі Донецької і Луганської областей, але йому і далі це не вдається:
— Це пов'язане з тим, що до 3 листопада своєї агресивної наступальної операції їм необхідно вийти з результатом. І вони щосили хочуть захопити Покровськ, який буде в очах і світового співтовариства, і для російських громадян фактом того, що ворог має наступальні можливості, що він володіє стратегічною ініціативою. Так само щосили він рветься, щоб вийти на межу Донецької області з Дніпропетровською. Перед тим вони використовували бої для взяття населених пунктів. І, зламавши зуби об нашу оборону, прийшли до висновку, що нема таких сил у них, які будуть підготовлені, щоб просуватися містами. І вони тоді прийшли до тактики охоплення міст. Ми це бачили у Великій Новосілці, коли ворогу вдалося оточити це місто. І так само зараз стосується Покровська. Військовому командуванню вдалося зміцнити підступи до цього міста. Зараз основні загрозливі напрямки — це з півдня і, відповідно, зі сходу. Це логістичні шляхи, а також евакуаційні шляхи. Крім цього, це загрожує тим, що відкривається дорога на Дніпропетровську область. Звісно, частина сил буде розвернута на Краматорськ. Але виключати захід російських військ на територію Дніпропетровської області абсолютно не можна. Ворог буде просуватися там, де він знайде таке місце, де він може розвинути свій наступ. Тому і Дніпропетровщина також під загрозою.
Що саме відбувається на фронті поблизу Покровська? Своїми свідченнями з місця бойових зіткнень поділився командувач 3-ї бригади спецпризначення Нацгвардії України Олексій Хільченко:
— Противник проводить штурмові дії. Були групи до 15-ти, до 20-ти солдатів. Але від 2-х, 3-х і 5-ти військовослужбовців — це їхні основні групи, і їх набагато більше. Противник висувається в пішому порядку. Проходить приблизно 15 до 20-ти кілометрів в пішому порядку до наших передніх позицій. Намагається висуватися без залучення техніки, тому що техніка в нього одразу горить. Проводить великі групи, потім намагається закріпитися, пройти між порядками Сил оборони України. Намагаються закріпитися в будівлях, їх ведуть за допомоги розвідувальних дронів, а коли побачать, що він закріпився в будинку, потім закидують туди по одному, по два, по три військовослужбовці, щоб вони там закріплялися. Ми даємо їм відсіч і знищуємо ще до їхнього накопичення. Противник рухається великими силами. Більшої кількості особового складу, що йде в пішому порядку на наші позиції, я не бачив ніде. Просто йдуть, переступають трупи своїх і йдуть далі, вмирають і йдуть далі. Штурмові дії вони проводять тільки через те, що якщо хтось не йде штурмувати, його знищують, розстрілюють одного, потім іншого і решта йдуть штурмувати. Або ти йдеш в штурм, або ти вмираєш. Вибору в них немає. Зі всіх, кого ми взяли в полон, лише деякі отримали по 200 тисяч рублів. Решта — 30-40 тисяч рублів. Вони думали, що їм заплатять гроші. В них є дрони на оптоволокні. Я не скажу, що у великій кількості, але вони є. Всі розуміють, що на оптоволокні не так легко літати, як на fpv-дроні. Там спеціфічне використання. Тому вони їх використовують, але не в значній кількості.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що наступ росіян на Донбасі добігає свого логічного кінця. На його думку, вороже військо втрачає наступальний потенціал і близьке до зупинки намагань досягти успіху:
— Українські війська перебувають в активній обороні. Активна маневрова оборона — це така дія, яка передбачає, що крім проведення безпосередньо оборонних дій, які мають на меті завдати якомога більше втрат ворогові і сповільнити його просування, є ще наступні дії в рамках цих оборонних операцій, коли або проводитяться точкові, локальні контрнаступальні дії. Безумовно, наші сили цим користуються. Відтак, абсолютно логічним є те, що час від часу у нас на фронті відбуваються контрнаступи Збройних сил України та інших підрозділів Сил оборони, пов'язані з тим, що проводяться точкові операції. Їхня мета — витіснення ворога, зайняття певних позицій, які раніше займалися противником, а потім відновлюється контроль українськими силами. В рамках оборонної операції це абсолютно нормальна практика, і так воно і відбувається. Загалом, за підсумками січня з боку ворога темпи і кількість атак дещо зменшилися. Вони в грудні, в листопаді, в жовтні були інтенсивніші. Зараз, в лютому, ми вийшли на тенденції до змін, до зменшення наступальних дій. З окупованого Луганська, з інших місць витягують поранених російських військових, і їх фактично кидають на штурми. Росія посилила зараз присутність своєї військової поліції, посилила і накопичила певну кількість бронетехніки, яку вони відвантажили Росгвардії. Очевидно, не з метою участі безпосередньо в бойових діях. Вони стоять не на передовій, вони стоять далі в тилу і виконують функції боротьби з дезертирством. Щоб темп атаки, який у них був і зараз пішов на спад, хоч якось втримати. Те, що Росія намагалася зробити на Покровському напрямку, наразилося на вибивання ворожого війська з окремих напрямків, на намагання це просування вирізати. І росіяни про це дуже сильно скиглять.
На відміну від Олександра Мусієнка, військовий експерт Іван Ступак не впевнений, що російські агресивні сили готові припинити наступ. На думку Ступака, це може бути просто тактична пауза задля підготовки нового ривка росіян на захід:
— На західних околицях Покровська Російська Федерація дійсно загальмовується. Про це говорять українські військові, про це говорять західні аналітики, про це говорять росіяни. Але тут був уже такий момент, коли росіяни теж загальмували саме на Покровському напрямку, і було вже таке враження, що вони видохлися. Ні, не видохлися. Їм був потрібний час підтягнути людей, боєприпаси, техніку. От й підтягнули резерви і знову пішли в наступ. Якщо інтенсивність буде зменшуватися до березня, тоді можна вже робити висновок, що той наступ тривалістю в 16 місяців поступово видихається. Але поки що зараз — не поспішатимемо. Наші військові щоденно відбивають десятки атак, ускладнюється забезпечення Покровська. Але фронт не руйнується. Є відступи, є локації в напівоточенні, але казати про руйнацію фронту неправильно. Зараз, з кожним новим місяцем війни, вірогідність повторного вторгнення російських сил менша. Бо зараз в цій повномасштабній війні росіяни втратили не тільки те, що зробили за часи української незалежності, а й те, що вони наробили запасів — техніка, боєприпаси за останні 50 років. Цього всього немає. Все, що зроблено за час незалежності, це було зроблено в жирні роки, коли нафта коштувала 120 доларів за барель, і гроші до росіян текли рікою. Зараз цього точно не буде. Інвестори вже чудово зрозуміли, що зайти на російський ринок можна, але в будь-який момент тебе обмежать, ти просто звідти не вийдеш. Вони розуміють, що забезпечувати технологіями росіян не можна. Тож Російській Федерації просто не вистачить ресурсів на відновлення того, що вони втратили на горизонті 10-15 років.
Тим часом Сили оборони України завдають щораз дошкульніших ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії в глибокому тилу. Але, як кажуть експерти, ефект від цих ударів відтягнутий в часі і відчується ще не скоро. Натомість вже безпосередньо на лінії фронту українцям вдається збивати ворожі штурмові літаки, як-от нещодавнє збиття з переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК) російського штурмовика Су-25. На борту цього учбово-бойового літака міг бути один з високопосадовців, який намагався оглянути зону бойових дій на власні очі, не виключає президент Української асоціації пілотів і власників літаків, український авіатор Геннадій Хазан:
— Він був збитий переносним зенітно-ракетним комплексом, який працює на висотах до 3000 метрів. Оператор цього озброєння має зрозуміти, що в нього достатньо часу, щоб призвести в бойовий стан озброєння своє, захопити ціль. І коли автоматика цього пристрою ціль захопила, він зробив пуск ракети. Це дійсно досить серйозна зброя для знищення повітряних цілей, які обмежені зоною діяльності. ПЗРК розрахований для знищення вертольотів і для знищення літаків до висот 3000 метрів. Су-25 — це літак поля бою. Те, що його влупили, а тим більше в його модифікації учбово-бойовій, що це могло бути? Є припущення різні, що там могли когось везти в задній кабіні. Якщо це поле бою, то якийсь фахівець мав би там бути. Те, що два гвинтокрили пошуково-рятувальної служби чекали, були поруч і полетіли туди — це говорить, що це не просто так. Для того, щоб ми продовжували нищити російські літаки і зробили все, щоб росіяни не підійшли на відстань скиду бомб, нам треба ракети класу «повітря-повітря». Далекобійні!
На тлі цих подій Сили спеціальних операцій Збройних сил України створили спеціальну платформу, де кожен охочий може долучитися до руху опору. На цьому ресурсі пропонуються різні форми участі в русі опору — від збору інформації на користь України в умовах окупації, до підготовки кожного учасника руху опору до можливого відбиття атаки агресора.
Олександр Савицький