У середу, 19 лютого, спецпредставник США Кіт Келлоґ розпочав свій візит до Києва. Українська влада на ці перемовини покладала сподівання пояснити Вашингтону свою позицію щодо умов завершення відбиття російської агресії проти держави. Різкі висловлювання президента США Дональда Трампа на адресу президента України Володимира Зеленського спричинилися до цілої хвилі обурення не тільки з боку українського суспільства, а й з боку лідерів Євросоюзу. Водночас в Україні звучать голоси дипломатів і експертів, які не радять піддаватись емоціям і продовжувати тиск на Захід з метою збільшення збройної допомоги Україні та примусу Москви до поступок і припинення агресії.
Президент США Дональд Трамп пояснив свою поведінку стосовно Володимира Зеленського тим, що той зірвав підписання угоди про видобуток Сполученими Штатами на території України рідкісноземельних металів і погрожує зупинкою воєнної допомоги Києву. Але радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк зауважив, що Україна все одно наполягає на ключових умовах припинення бойових дій проти російських загарбників і на ефективних гарантіях безпеки. За словами Подоляка, на зустрічах з Кітом Келлоґом Київ має намір чітко позначити свої «червоні» лінії, які не можна перейти в процесі мирних переговорів. А також не припуститися жодного визнання окупованих територій чи ультиматумів Росії. Сам президент Зеленський заявив, що хоче з’їздити з американським гостем на фронт. Перед візитом в Київ, Келлоґ заявив, що «ніхто не нав’язуватиме президенту України Володимиру Зеленському мирну угоду», і остаточне рішення залишається за Києвом. Керівник Центру громадської аналітики «Вежа» Валерій Колочок вважає цей візит важливим для гідної відповіді на нападки Трампа на Зеленського та результати недавніх переговорів делегації США й РФ в Саудівській Аравії.
«Розцінюю візит Келлоґа як зустріч американської делегації з Україною. Добре, що це відбувається в Україні. Вважаю, що тут Україна вчиняє правильно, коли демонструє свою суб'єктність в такий спосіб. Це дає нам можливість донести позицію України до тієї переговорної групи, яку представляє сьогодні Кіт Келлоґ. Цей контакт необхідний для того, щоб напрацювати попередню рамкову угоду, яка може бути погоджена дистанційно і Росією, і Вашингтоном, і Україною для припинення гарячої фази війни. В цій частині візит Келлоґа дуже знаковий. Ситуація щодо процесу переговорів рухається не за найгіршим сценарієм для України. Я розділяю зараз бойові дії, ситуацію на фронті і наші відносини з Америкою та процес переговорів. Ми намагаємося зараз розглядати позицію Трампа з української або європейської точки зору. Це не зовсім правильно. Домовленості, які відбувалися навколо кулуарно, вже вихлюпнулися назовні і досягли найвищої точки. Фактично позиції Росії та США погоджені. Зараз відбувається їхня легалізація. Трамп бачить завершення війни по-своєму. Цей формат і умови суттєво відрізняються від того, що хотіла б бачити, наприклад, Європа. Я не бачу на сьогоднішній день єдності, наприклад, стосовно одностайності засудження позиції Трампа і його підігрування Кремлю. Бо Європа мала б сказати: ми повністю блокуємо все, ми не торгуємо з Росією, ми їй не допомагаємо, ми допомагаємо лише Україні, ми готові витратити трильйон євро на рік для того, щоб посилити власну безпеку. Такого одноголосся в Європі немає», — вважає Валерій Колочок.
Тим часом українські дипломати визнають негатив, заподіяний переговорами США і РФ в Ер-Ріяді, але не схильні перебільшувати наслідки цих контактів.
«Підсумки зустрічі в Саудівській Аравії плавно перейшли в публічний обмін думками через засоби масової інформації, взаємними звинуваченнями між президентами США та України. Якщо провести тверезий аналіз і відкинути емоції, то там делегації США з РФ домовились далі домовлятися. Єдина практична домовленість, про яку було сказано, це нормалізація роботи дипломатичних представництв Росії та США. В цьому, в принципі, немає нічого особливого. Хоча для мене ця новина також зі знаком мінус. Така так звана нормалізація сприяє виведенню Росії з тієї ізоляції, в яку ми і наші партнери, союзники, її заганяли всі останні, там, три з лишком року. Це і пакети санкцій, і відмова зустрічатися з Путіним, і таке інше. Але, так чи інакше, це, в принципі, технічний момент, тому що він не поміняє стан відносин між російською операцією та США миттєво. Окрім питання про Україну, є ще безліч питань двосторонніх відносин між США і Росією, які підвішені, заморожені, невирішені, і таке інше. Ситуація складна і тривожна, не треба недооцінювати. З іншого боку, я вважаю, що це ще далеко не катастрофа. Нам потрібно зараз просто налагодити свій переговорний трек між Україною та США, чому це треба робити негайно. Треба призначати серйозних переговорників, людей, які очолять цей процес, які буквально вже завтра полетять до Вашингтона і почнуть там говорити. Нам потрібно самим доносити сигнали до американської сторони, причому не через засоби масової інформації, а напряму. Інакше ці сигнали будуть доводитися до Дональда Трампа росіянами, що вони з задоволенням і роблять. І, відповідно, він починає озвучувати російські наративи», — зазначив колишній посол України до США Володимир Єльченко.
Ключовим критерієм успіху дипломатії військові України вважають обсяги західної збройної допомоги. Вони не вірять в жодне перемир’я чи зупинку бойових дій, а докладають зусиль з розгрому російського війська, — пояснив керівник Центру військово-правових досліджень, а відтепер і військовослужбовець територіальної оборони Збройних сил України Олександр Мусієнко.
«Ми точно стаємо сильніші, тому що і на території України запускається військове виробництво дронів, в тому числі снаряди й необхідні боєприпаси. Тобто ми зробили в цьому прогрес. Чи достатньо цього, щоби стримувати такого агресора як Росію? Ні, ми не можемо ще повною мірою цього забезпечити, тому що війна дуже інтенсивна. Тому нам потрібна допомога від партнерів. Сполучені Штати Америки — це, звичайно, стратегічний партнер, які дійсно допомагали Україні і продовжують, до речі, допомагати, тому що немає на сьогоднішній день інформації про те, що ця допомога зупинена. Але водночас немає інформації і про нові пакети допомоги. Ми зараз отримуємо те, що було обіцяно раніше. Що стосується європейських країн, то тут, я думаю, що є певні перспективи. По-перше, пакет допомоги. Він може коливатися, за повідомленнями ЗМІ, від 6 до 10 мільярдів. Сподіваюся, наступного тижня ми почуємо в цьому напрямку хороші новини. Досвід цієї війни показав, що Росія, витрачаючи шалені кошти на свій ВПК, вкладаючи і витрачаючи ресурси, не є самодостатня. Тобто Росія не може вести самостійну війну проти України. Їм потрібна була допомога. І зараз потрібна. Північна Корея, яка продовжує допомагати агресору, Іран, який так само допомагав. Тобто про що це говорить? Це говорить про те, що і Росія захлинається багато в чому. Зброї і їм не вистачає, її виробляти вони не встигають», — повідомив Олександр Мусієнко.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що для завершення війни у 2025 році є всі можливості. Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов вважає, що 2025 року Україна та Росія, ймовірно, досягнуть режиму припинення вогню, але невідомо, наскільки тривалим і дієвим буде таке перемир’я. Американський телеканал NBC News повідомив з посиланням на чотири високопосадові анонімні джерела, що США розглядають як частину мирної угоди автоматичне надання Україні членства в НАТО, якщо Росія порушить угоду. Український полковник та учасник операцій НАТО Сергій Грабський вважає, що в разі припинення збройної допомоги Україні з боку США, українському війську буде складно давати відсіч російській агресії, але українці ніколи не підуть на те, щоби припинити оборонятися.
«Десять снарядів — це все одно більше, ніж шість або п'ять снарядів. Чому я беру такі пропорції? Тому що десь приблизно 40% постачання забезпечується саме Сполученими Штатами. Одномоментно втратити таку підтримку буде для України дуже складно. Але в мене є переконання, виходячи навіть з тих обережних заяв, які зробив Келлоґ, прибувши до Києва, що все ж таки американці так само розуміють важливість забезпечення України. Причому забезпечення України не тільки в контексті прямої передачі зброї, а й підтримки європейських союзників. Є приклад переозброєння військово-повітряних сил країн НАТО на літаки F-35. Якщо зупиняється ця програма, якщо вона зменшується, то відповідно Boeing, який виробляє не тільки цивільні літаки, втрачає дуже серйозно. І як Трамп буде пояснювати «синім комірцям», чому вони не мають своєї зарплати, чому в них падає соціальний рівень життя? На це все треба гроші, а гроші десь треба взяти. Це один з варіантів. У цьому випадку нам своє робить, в нас вибору немає. Ми будемо воювати до кінця. Ми будемо боронити нашу землю настільки, скільки це може бути потрібно і можливо», — зауважив Сергій Грабський.
Ця думка панує і на офіційному рівні. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна продовжить боротися проти Росії попри зовнішній тиск. «Український народ та його президент відмовилися піддатися тиску Путіна. Ніхто не може змусити Україну здатися. Ми відстоїмо своє право на існування», — заявив глава української дипломатії.
Запрошуємо послухати розмову.
Олександр Савицький