Чи може Кремль погодитись на перемир’я у його загарбницькій війні проти України, що може вплинути на таке рішення, як на це впливають президент США Дональд Трамп, Китай і Глобальний Південь, як Росія може використати перемир’я у своїх цілях — відповіді на ці питання щоразу виразніше постають в Україні на тлі мирних переговорів про перемир’я з ініціативи американської сторони.
Згода Росії на бодай часткове припинення вогню на фронтах розв’язаної нею війни проти України може стати можливою лише в разі, як Москва буде здатна домогтися повернення її до клубу найважливіших держав світу, вважає політичний аналітик Ігар Тишкевич. Він сказав, що для цього Кремлю вкрай потрібна перемога в зовнішній політиці, яку він може «продати» російському населенню як успіх путінських планів з доказу світові важливості та непереможності Росії.
«Путін не бреше, коли говорить, що це війна за майбутнє Росії — майбутнє Росії як імперії. Для Російської Федерації неможливо вийти з війни в Україні просто у форматі перемир’я або миру. Для Російської Федерації потрібна картина зовнішньо-політичної перемоги. Це означає, що мають бути зафіксовані політичні поступки зі сторони, наприклад, або НАТО, або Європейського Союзу», — сказав Тишкевич.
З іншого боку, московським пропагандистам стає дедалі складніше пояснювати, яким чином Америка, яка тривалий час називалася «одвічним ворогом Росії», раптом стала бажаним партнером, з яким треба провадити переговори й реалізувати спільні проєкти, нагадав Тишкевич. На його думку, сам факт переговорів про перемир’я з перспективою виходу на переговори про сталий мир з Україною є тим протиріччям, з яким Москва буде намагатися впоратися найближчим часом.
«Результати американо-українських переговорів, звісно, Москві не подобаються. Є певний набір повідомлень або тез, що це погано або невигідно. Але з іншого боку, Російська Федерація у своїй пропаганді виводить США з переліку ключових ворогів. Це означає, що нібито є поганий результат Саудівській Аравії, але окремо є Трамп, з яким можна про щось в майбутньому поговорити і вирішити», — вважає експерт.
Наразі російський диктатор Володимир Путін затягує мирні переговори з Америкою й не дає прямої відповіді на мирні ініціативи американського президента Дональда Трампа. Але час у Путіна обмежений, бо на нього тисне початок запровадження Вашингтоном нових антиросійських санкцій, які запровадив з відкладеною датою попередник Трампа Джозеф Байден. Про це нагадав український політолог Вадим Денисенко.
«Перша реферна точка — це 27–28 березня, коли вступають у дії останні санкції Байдена щодо російської нафти. Ці санкції в ідеальній ситуації можуть зменшити експорт російської нафти приблизно на 15% щороку. Це не смертельно, але це достатньо критично у 2025 році. І це стане неймовірно болісно в 2026–2027 роках, тому що далі буде ситуація розвиватися, і це може спричинити до достатньо серйозних проблем з бюджетом Російської Федерації і подальшим технологічним сповзанням у сторону Китайської Народної Республіки», — сказав політолог.
Хоча російські «яструби» в оточенні Путіна сповідують політику продовження війни проти України, вони вже усвідомлюють вкрай вразливе становище російської економіки і готові робити США пропозиції, від яких Вашингтону і Трампу буде важко відмовитись, вважає Денисенко. Так, на попередніх переговорах в Ер-Ріяді Росія вже запропонувала, щоб американські компанії повернулися у видобуток енергоресурсів і до спільної роботи в Арктиці. При цьому росіяни запропонували американцям створення такої собі системи продажу цих ресурсів, а можливо, ще й підсанкційних алмазів, дерева та інших товарів. Фактично пропонується створення своєрідного торговельного дому для продажу цих ресурсів і товарів на європейському та інших ринках як спільний американо-російський продукт.
На думку Денисенка, така схема щороку приноситиме десятки мільярдів доларів, що цілком відповідає логіці Трампа, який прагне заробляти більше грошей для Америки. Крім того, росіяни намагатимуться виторгувати свої інтереси в Україні коштом поступок щодо політики проти Ірану та Північної Кореї, щось пропонуватимуть американцям в Африці і Латинській Америці. А по-третє, сказав Денисенко, в разі погодження на зупинку бойових дій, докладатимуть щоразу більших зусиль з дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
Своєю чергою український експерт з міжнародної політики Ілля Куса зазначив, що нинішні переговори про тимчасову зупинку бойових дій Росією насправді є цинічними торгами між Москвою і Вашингтоном і їхній успіх залежатиме від широкого спектру домовленостей у галузях геополітики та міжнародної торгівлі:
«Багато в чому мотивація Росії погоджуватися або не погоджуватися на 30-денне перемир’я або на будь-які інші ініціативи США на українському треку будуть залежати від того, наскільки США та Росія матимуть широкі домовленості. Це буде мотивацією Росії погоджуватися на перемир’я і навіть продовжувати його», — припустив експерт.
Він не виключає, що РФ і США домовляються про спільні проєкти видобування ресурсів в Арктиці, взаємодію на Близькому Сході. Усе це показує, що Сполучені Штати вірять у те, що Росія може бути щонайменше ситуативним партнером у вирішенні певних глобальних завдань, які стосуються саме світової безпеки на декількох континентах, зазначив Куса. З погляду росіян, упевнений експерт, це спосіб бути третім полюсом світу, щоб їх цінили в глобальному вимірі, щоб вони були партнером у питаннях, які не стосуються їхньої національної безпеки.
Для досягнення цих цілей Москва активізує інформаційні атаки, скеровані на зміну громадської думки та ухвалення рішень у західних країнах і 2025 рік, вважають українські експерти, стане роком використання спроб політичного впливу на старі інституції і на процеси формування нових коаліцій навколо України.
Олександр Савицький