Після двомісячної перерви війна знову повернулася до Сектора Гази.
18 березня Ізраїль вийшов з угоди про припинення вогню, яка була укладена з ісламською терористичною організацією ХАМАС, за котрою стоїть Іран. Ізраїльська армія відновила авіаційні та артилерійські удари по Газі та обмежені операції на суходолі. З часу припинення перемир’я там загинуло близько 1000 палестинців. Станом на 23 березня Міністерство охорони здоров'я Гази, яке контролюється ХАМАСом, повідомило про загальну кількість загиблих у 50 021 особу з початку конфлікту в жовтні 2023 року. Сам Сектора Гази на 60% зруйнований.
Слід нагадати, що війна між Ізраїлем і ХАМАСом розгорілася після того, як 7 жовтня 2023 року ісламістські бойовики зненацька вдерлися на ізраїльську територію та жорстоко вбили понад 1200 цивільних та військових. Члени ХАМАС при цьому вчиняли тяжкі злочини: декапітацію, зґвалтування жертв, в тому числі навіть маленьких дітей.
Під час нападу 7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАСу захопили 251 особу, серед заручників ізраїльтяни та іноземці.
Станом на березень 2025 року після обмінів та звільнень у полоні залишаються 59 заручників, з яких 24, ймовірно, живі.
Перемир'я між Ізраїлем і ХАМАСом, укладене 19 січня 2025 року, передбачало тимчасове припинення бойових дій і поступове просування до мирного врегулювання. Угода включала обмін заручників на палестинських ув’язнених, часткове відновлення гуманітарних поставок у Газу та посередництво міжнародних гравців. Проте Ізраїль залишив за собою можливість перегляду умов, а ХАМАС не виконав усіх вимог щодо звільнення заручників.
Офіційно Ізраїль пояснює свій вихід з угоди з ХАМАСом відмовою угруповання звільнити ізраїльських заручників, але насправді рішення теж тісно пов’язане з політичною ситуацією всередині країни.
Про війну в Газі та її геополітичний аспект у програмі «Міжнародний (без)лад» говорив професор Кшиштоф Кубяк з Університету Яна Кохановського в Кельцях.
Він не підтримує думки, що головною причиною зриву перемир’я між Ізраїлем та ХАМАСом стала крихка політична ситуація Нетаньягу і його бажання втриматися в кріслі до нових виборів восени наступного року, а також намагання прем’єра затушувати свої корупційні скандали й розслідування в цій справі:
«Нетаньягу на загал з боку ліберальної громадськості, не скажу що зненавиджений, але його вони не сприймають. Ця публіка йому приписує надзвичайну впливовість та силу. Натомість пропоную поглянути на цілковито просту річ. ХАМАС не виконав умов перемир’я, бо призупинив передачу заручників, які ще залишаються в його руках з моменту вторгнення на територію Ізраїлю [7 жовтня 2023 року]. Саме це, на мою думку, була та першопричина, яка призвела до зриву перемир’я».
Політолог відзначає, що для ХАМАС війна потрібна задля того, щоб втримати під своїм контролем Сектор Гази:
«ХАМАС є тоталітарною організацією, котра безжально контролює населення Сектора Гази. В довгостроковій перспективі мир дуже невигідний ХАМАСу, позаяк сьогодні війна використовується ним як обґрунтування своїх авторитарних методів правління щодо палестинського населення в Газі». Звичайно, внутрішні справи Ізраїлю, бажання прем’єра Нетаньягу протриматися до наступних виборів теж мають своє значення».
Професор Кубяк теж прокоментував можливі сценарії розвитку ситуації в Газі:
«Тут чимало залежить від позиції американців, бо цілковите знищення ХАМАСу вимагало б запровадження якоїсь тимчасової адміністрації в Секторі Гази, чи це буде ізраїльська адміністрація, чи міжнародний мандат. З цією проблемою пов’язана справа ймовірного прийняття біженців із Сектора Гази. Якщо ситуація буде йти в напрямку того, що відповіддю на кризу будуть лише військові дії, то тоді це буде безкінечний конфлікт. Адже ХАМАС міцно контролює Газу, в перспективі місяців, а може й років вони відновлять свій потенціал».
Експерт вважає, що зменшення інтенсивності конфлікту, його замороження вимагає досить радикальних політичних дій, перед якими повинна відбутися ліквідація ХАМАСу, бо ісламісти не зацікавлені в мирі:
«Такий крок вимагав би створення досить широкої коаліції в складі США, можливо також сунітських арабських країн. Теж мало б відбутися схвалення настільки непопулярних вирішень як іноземна адміністрація в Газі. Можливо, це мав би бути міжнародний мандат. Ймовірно, навіть довелося б піти на якісь форми переселення населення.
Цей конфлікт настільки заплутаний та складний, що вирішити його можуть лише радикальні, неконвенційні кроки, бо традиційна дипломатія зазнає поразки в Газі вже впродовж кількох десятиліть».
Нещодавно президент США Дональда Трампа запропонував створення курорту і центру розваг на терені дощенту знищеної Гази, на землі, де під час триваючої операції ізраїльської армії загинули близько 50 тисяч палестинців. Американський президент, фактично, передбачає вигнання звідти решток цивільного населення.
Тим часом в ЗМІ просочується інформація, що Сполучені Штати та Ізраїль ведуть переговори з такими країнами як: Єгипет, Судан, Сомалі, щоб ті в обмін на якісь вигоди розмістили в себе цих палестинців, це населення, яке буде звідти «добровільно» виселено.
Кшиштоф Кубяк дав свою оцінку цим планам:
«Це слово "добровільно" є жахливим евфемізмом, який не приховаєш навіть за великим знаком питання. Ніякі переселення палестинців з Гази не носитимуть добровільного характеру. Вони вимагатимуть зламання палестинського опору. З іншого боку, слід сказати, що, можливо, такі радикальні і жорстокі дії — це єдиний шлях, аби цей конфлікт не тривав наступні кілька десятиліть. Дійсно, американці та ізраїльтяни ведуть переговори з Єгиптом. В публічному просторі з’явилася інформація, що Єгипет був би навіть в стані прийняти кількасот тисяч біженців із Гази».
Чи можна допустити, що Беньямін Нетаньягу при підтримці Дональда Трампа прагне цілковито знищити населення Гази шляхом війни та депортацій, щоб потім на руїнах побудувати, наприклад, нові ізраїльські поселення? Експерт:
«Я не можу виключити такої ймовірності, позаяк вашингтонська адміністрація впродовж останніх кількох тижнів, хоча б в стосунку до України, показала, що вона в стані просувати найбільш абсурдні вирішення. Тому не можна виключити те, що десь у Вашингтоні серед християн-євангелістів зародилася ідея підтримки Ізраїлю шляхом масових депортацій з Гази. Чи такий план, беручи до уваги світову громадську думку, має шанси бути втіленим? Це добре питання. Я би відповів "так": і вашингтонська адміністрація, й ізраїльська влада в обмеженій мірі враховують позицію світу».
Кшиштоф Кубяк вкрай критично оцінює політику ЄС щодо Гази: «Європейський союз впродовж двох десятиліть вкачував у Газу величезні гроші, а одночасно ЄС не був в стані гарантувати те, щоб ці інвестиції йшли на покращення якості життя мешканців Гази. Це, зокрема, за європейські гроші, які передавалися в рамках допомогових фондів, ХАМАС спромігся побудувати цілу мережу тунелів під Газою. Європейський Союз чимало втратив і зазнав репутаційних втрат. Довгий час, з перспективи ХАМАСу, ЄС відігравав роль "корисного ідіота", котрий давав кошти, не маючи можливості перевірити їх використання».
Експерт теж не бачить можливостей участі європейців у врегулюванні конфлікту:
«В найближчі місяці ЄС буде набагато більше зайнятий своїми внутрішніми проблемами. Це питання ставлення до Росії, це питання збільшення європейської військової промисловості. Це, врешті, питання створення європейських інструментів та можливостей відлякування потенційного агресора. Важко однозначно передбачати, що Європейський Союз збереже свою активність на Близькому Сході, як це було ще кільканадцять місяців тому».
Професор Кубяк не вірить, що Іран заступиться за свого протеже і вступить у відкрите протистояння з Ізраїлем, навіть якщо ХАМАС буде на межі повного знищення:
«Це був би дуже відчайдушний крок з боку Ірану. Справа в тому, що протягом останніх кільканадцяти тижнів шляхом військових дій і дуже глибокого розвідувального проникнення Ізраїль знищив більшість іранських активів в Лівані. Ліквідовано більшу частину керівного складу Хезболи та знищено структури цієї організації.
Водночас удари ізраїльської авіації по іранській ППО показали, що Ізраїль й надалі володіє дуже серйозними військовими інструментами, за допомогою яких може впливати на Іран. Тим часом в поточній ситуації Іран має дуже обмежені можливості безпосередньої підтримки ХАМАСу».
Експерт теж торкнувся ролі Росії в конфлікті на Близькому Сході і у війні в Газі:
«Росіяни мутять воду в цьому близькосхідному казані. Зараз важко однозначно довести зв’язок російських спецслужб з «потопом Аль-Акса», тобто йдеться про вторгнення ХАМАСу на територію Ізраїлю. Проте є ціла низка моментів, які свідчать про те, що росіяни навіть якщо не надихали до цієї операції безпосередньо, то шляхом передачі розвідувальної інформації, яка йшла через іранців, намагалися, щоб той вогонь, який розпалився в Газі, був якомога масштабнішим. З перспективи Росії, кожна конфліктна ситуація, котра відволікає увагу Західної Європи, США від України, їй вигідна».
У руках ХАМАСу перебуває живих 24 ізраїльських заручники і десь понад 30 тіл ізраїльтян, які загинули під час військової операції в Газі. Смерть заручників не раз відбувалася з огляду на страхітливе виснаження організму і нелюдські умови перебування в неволі.
Чи можна собі уявити, що в якийсь момент ХАМАС звільняє цих людей, передає рештки тих, хто помер чи загинув в полоні, і відбувається хоча б тактичне припинення вогню в Газі? Чи це малоймовірний сценарій? Кшиштоф Кубяк:
«Це малоймовірний сценарій, бо знову ж таки – в інтересах ХАМАСу є продовження цього спектаклю з заручниками. Навіть якщо б ХАМАС цього дуже хотів, так само як і всі люди доброї волі прагнуть, і передав живих заручників, то можна бути певним, що він би створив серйозні перешкоди з передачею тіл.
В той же час, з точки зору ізраїльської традиції, передовсім з релігійної точки зору, справа наявності тіл померлих є дуже вагомою, бо лише тоді дану особу можна вважати такою, що померла. Так є у відповідності до юдейського канонічного права. ХАМАС вже має чимало прикладів, коли ізраїльтяни йшли на дуже великі поступки не лише з метою отримання живих заручників, але також аби повернути тлінні останки своїх солдатів. Тому не думаю, що ситуація заручників і тіл ізраїльтян, котрі були вбиті чи померли перебуваючи в руках ХАМАСу, буде швидко вирішена».
Повна розмова в прикріпленому аудіофайлі.
Матеріал підготував Назар Олійник