Несправедливе засудження Росією до тяжких покарань громадян України на окупованих в результатів неспровокованої російської агресії проти територіях є не помилкою правосуддя, заявили правозахисники з українських громадських організацій «Центр прав людини ZMINA», «Медійна ініціатива за права людини» та «Кримський процес». Вони впевнені, що це стало результатом впровадження широкомасштабної та системної урядової політики кримінального переслідування українців. За результатами спільного дослідження широкомасштабного засудження російськими судами українських цивільних та військових до тривалих термінів ув’язнення за кримінальними статтями, правозахисники дійшли висновку, що це має всі ознаки злочину проти людяності.
Під час дослідження практики засудження українських громадян на окупованих Росією українських територіях правозахисники застосовували три наукові методи, що допомогли довести намір дискримінації українців. Про це заявив директор «Ресурсного центру демократії та прав людини» з Молдови Сергій Остаф. Серед іншого, українські аналітики дослідили розбіжності в призначених покараннях у справах щодо українців. Порівнявши практики російських судів за тими самим категоріями справ до та після 24 лютого 2022 року, вони виявили розбіжність у 300%. Виходячи з цих даних, Сергій Остаф зробив висновок про те, що в Росії постала постійна судова практика, де до повномасштабного вторгнення покарання за участь в терористичному угрупованні передбачали 3-4 роки позбавлення волі. А тепер 12-15 років. Експерт зазначив, що ця розбіжність така значна, що стала одним із доказів дискримінації. За його словами, тисячі людей піддаються судовому переслідуванню з системними порушеннями стандартів справедливого судочинства, а винесені судами вироки є політично мотивовані. Це дає підстави говорити про злочин переслідування шляхом позбавлення права на справедливий суд, вважає Сергій Остаф.
Українські правозахисники встановили, що для організації широкомасштабної кампанії засудження українських громадян на захоплених Росією українських територіях Москва задіяла представників правоохоронної та судової систем, засоби масової інформації та змінила власне законодавство з метою забезпечити несправедливі судові процеси проти українців, повідомила голова «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко. Вона відзначила, що в більшості випадків можна стверджувати, що головним доказом протиправної діяльності засуджених були їхні зізнання, які добувалися досудовим слідством через жорстокі катування та нелюдяне поводження із затриманими цивільними чи військовополоненими українцями.
«Наразі в РФ слухається 94 справи щодо військовослужбовців, у яких 154 підсудних. Щодо військовослужбовців в окупації, нам відомо про 218 справ і 342 фігуранти. Якщо говорити про окуповані території Донецької, Луганської, а також Запорізької і Херсонської областей, то ми можемо говорити про 196 справ щодо військовослужбовців, 267 підсудних», — повідомила Катриченко.
За її словами, РФ затримує українських військовослужбовців в Курській області, і вже відомо про 85 підсудних. А нещодавно був винесений вирок у справі бійців українського полку Національної гвардії «Азов», за яким 24 громадяни України отримали вироки від 13 до 23 років. Ці справи про тероризм, як правило, стосуються насправді підрозділів Збройних сил України і Сил оборони, таких як «Азов», нагадала Катриченко. За її словами, в цих справах військовополонені, як правило, зізнаються у злочинах, виносяться вироки з величезними термінами ув’язнення. І часто такі військовополонені не подають апеляції. «Згодом РФ буде мати дуже велику кількість зізнань, вироків з великими термінами і не поданих апеляцій. Для чого це робить РФ? Ми можемо тільки наразі здогадуватись», — сказала правозахисниця.
За даними «Медійної ініціативи за права людини», станом на березень 2025 року відомо про 36 судових проваджень із 269 підсудними цивільними українцями, що їх розглядають на території Росії, а також 196 судових справ щодо цивільних і 267 підсудних — на окупованих територіях. «Наприклад, нещодавно суд в Ростові засудив цивільну громадянку України з Луганської області на 10 років. Її обвинувачували, зокрема, і в тероризмі. За що? За те, що вона робила пожертви на українську армію», — розповіла Тетяна Катриченко.
Щойно чобіт російського окупанта стає на українську землю, як за ним одразу приходять слідчі, прокурори та судді, які починають масштабні кримінальні переслідування місцевого населення та захоплених у полон військових, заявили автори дослідження про використання правосуддя з метою упокорення українців та зламання їхньої волі до спротиву. Партнерка Адвокатського об’єднання «Azones» Дар’я Свиридова зазначила, що політика судового переслідування РФ має ознаки воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
«Масштабна і системна відмова в праві на справедливий суд фактично свідчить про наявність державної спланованої політики судового переслідування цієї категорії осіб. Мета цієї політики має три складові», — зазначила адвокатка. Перша, за її словами, це придушення будь-якого спротиву окупації Російської Федерації. Друга мета — породити страх переслідування, щоб цей спротив не чинили навіть ті, хто ще його не чинив. А третя — виправдати заявлені політичним керівництвом Російської Федерації цілі повномасштабного вторгнення. Адже 24 лютого 2022 року сам президент Російської Федерації Путін серед цілей розв’язання повномасштабного вторгнення заявив, що судове переслідування тих, хто начебто вчиняв злочини проти мирного населення є такою метою.
«Загалом потерпілими від цієї політики судового переслідування в Росії та на окупованих територіях стали, за нашими підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення — близько 5-6 тисяч громадян України. Законодавство, яке вводилося на підконтрольній Росії території, поширювалося на окупованій території, було чітко спрямовано на придушення будь-якого інакомислення і будь-якого публічного висловлення про наявність війни і агресії Російської Федерації», — підбила підсумки адвокатка.
Вона зазначила, що в цій політиці були задіяні вищі судові інстанції — Верховний суд Російської Федерації і Конституційний суд, які не лише схвалили спробу анексії українських територій 2022 року, але й брали участь в реалізації такої політики разом з федеральними судами на місцевому рівні. Підконтрольні Росії медіа, за словами Свиридової, системно і масово супроводжують в медійному полі всі ці судові процеси. А Росія фінансує створення судів, роботу прокурорів і слідчих на окупованих територіях, які фактично є інфраструктурою реалізації цієї політики судового переслідування.
Адвокатка Дар’я Свиридова зазначила, що під час таких судових розправ проти українців російська судова система фактично ігнорує роль адвоката та змагальність сторін захисту й обвинувачення в судовому процесі. За її словами, правозахисне дослідження доводить, що будь-яка обвинувачена особа одразу стає фактично звинуваченою, бо адвокатам не надається право на організацію бодай мінімального захисту своїх клієнтів. «Відмова у належному захисті, відмова в доступі незалежних захисників до підзахисних і, взагалі, упереджене ставлення до захисників у процесах — це глобальна проблема майже в усіх справах, які ми досліджували», — сказала вона.
Судова система Російської Федерації юридично деградувала. Вона в жодному разі не є незалежним арбітром, а стала складовою російської репресивної системи проти українських цивільних та військовополонених. Судова система Російської Федерації ніяк не може забезпечувати право на справедливий суд. Про це заявила голова правління «Центру прав людини ZMINA» Тетяна Печончик. Вона оприлюднила результати дослідження її організації, яка була відповідальна за збір даних з кримських окупаційних судів. «Ми довели, що не можна сподіватися на будь-яке право на справедливий суд у справах наших політичних в’язнів. Ті люди, які побудували цю системну політику переслідування, вони є так само злочинцями, як і ті, хто викрадають, катують, ґвалтують наших громадян», — заявила Печончик. Вона нагадала, що в Криму був введений стан так званого «жовтого рівня терористичної загрози», завдяки якому в більшості судів впроваджені заборони на відвідування навіть тих судових процесів, що є відкритими в рамках протидії терористичній загрозі. Отже, один з базових принципів доступу до справедливого судочинства, а саме відкритість судових процесів, порушується на системному рівні, вважає правозахисниця. За її даними, суттєво зросла кількість судових справ за звинуваченнями українських громадян в таких злочинах, як державна зрада, шпигунство або співпраця з іноземною державою. Лише за один рік, від початку 2024 року, суди розглянули 35 таких справ, і для порівняння, до 2021 року таких справ не було взагалі, а в 2021-2022 було по одній справі на рік. І всі такі процеси відбуваються в закритому режимі, і здебільшого залишаються невідомими ані дані цих людей, ані вироки, які проголошують кримські суди.
Раніше дослідниця «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова засвідчила, що в окупованому Криму російська влада продовжує репресії проти українців, караючи їх за проукраїнську позицію. Активістам «Кримської правозахисної групи» вдалося зафіксувати щонайменше 993 випадки адміністративних проваджень через дописи у соцмережах, використання української символіки та навіть виконання патріотичних пісень. Як інструмент цих переслідувань російська окупаційна адміністрація використовує статтю 20.3.3 Кодексу адміністративних правопорушень, яка говорить, що всі, хто дискредитує російську армію, мають бути покарані. За словами правозахисниці, окупаційні органи штрафують людей за публікації зі словами «Крим — це Україна», за демонстрацію української символіки або навіть за виконання пісні «Ой у лузі червона калина». Крім того, державний герб України — тризуб — офіційно визнаний в Криму «екстремістським символом». Мешканців Криму саджають на 15 діб просто за публікацію тризуба в соціальних мережах або за одягнену футболку з тризубом. «Стратегічна мета Російської Федерації — це переслідування саме українців», — зазначила Ірина Сєдова.
Зібрані українськими правозахисниками факти використання судової системи Росії з метою кримінального переслідування українців з політичних мотивів будуть передані національним правоохоронним органам та міжнародним судовим та правозахисним інстанціям, заявила голова правління «Центру прав людини ZMINA» Тетяна Печончик. «Будемо працювати далі передовсім з експертними механізмами міжнародних організацій щодо ситуації в Україні, зокрема Незалежної комісії ООН з розслідування подій в Україні, експертами московського механізму ОБСЄ для того, щоб вони теж звернули більше увагу на роль системи так званого правосуддя, яке здійснює Російська Федерація стосовно українських громадян», — пообіцяла правозахисниця.
Вона поскаржилася на те, що зараз «надзвичайно небагато» оцінок міжнародної спільноти саме цих фактів як воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Українські правозахисники також планують передати ці матеріали для Міжнародного кримінального суду. «В світовій історії не так багато судових процесів, де судили би суддів або юристів. Мені спадає на думку Нюрнберзький процес, так звана справа юристів, де судили суддів, прокурорів і представників Міністерства юстиції нацистської Німеччини. І ми вважаємо, що ті, хто розгорнув цю практику проти наших громадян у Росії, на окупованих територіях, теж заслуговують на увагу в межах системи Міжнародного кримінального правосуддя», — підсумувала Тетяна Печончик.
Наприкінці минулого року українські правозахисники представили на сесії Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду звіт про незаконні судові процеси над полоненими і цивільними, ув’язненими в Росії та на тимчасово окупованих територіях. Дослідження українських правозахисників здійснене за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Воно охоплює період із грудня 2023 до грудня 2024 року.
Олександр Савицький