У п’ятницю, 4 квітня, у Києві відбулася зустріч військових представників Франції, Великої Британії та України. Вони обговорювали питання можливої дислокації військового контингенту на території України. У нараді також взяли участь начальники Генеральних штабів.
Подробиці переговорів офіційно не розголошуються, але відомо, що основною темою зустрічей є координація дій щодо потенційної військової присутності інших країн на території України.
Під час зустрічі із журналістами у четвер, 3 квітня, заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса повідомив, що 10–12 країн висловили готовність долучитися до формування військового контингенту в Україні у складі сил гарантованого стримування. Серед них — Британія, Франція, країни Балтії та Північної Європи. Це формування буде розгорнуто після закінчення війни.
Минулого тижня відбувся саміт т.зв. коаліції охочих, під час якого його учасники задекларували збільшення підтримки для України і продовження санкційного режиму проти Росії. Однак не було одностайності щодо введення міжнародних сил в Україну в разі перемир’я.
Представники польського уряду неодноразово наголошували, що Польща не відправлятиме своїх військ у межах можливої місії в Україні, позаяк вони потрібні для заисту східного флангу НАТО та ЄС від гібридних загроз.
Як сказала на хвилях Польського радіо 24 Аґнєшка Нєслуховська з видання Wprost, це була ще одна успішна зустріч європейських лідерів, яка чітко окреслює цілі та завдання європейських країн щодо Росії та щодо війни в Україні.
«Ця зустріч має велике значення. Вона показала нарешті єдність Європи і те, що Європа нарешті прокинулася від летаргії. Але мені здається, що ще є над чим попрацювати», — сказала журналістка.
За її словами, Москва почувається дуже впевнено й поводиться нахабно, зокрема це видно із заяв, що стосуються зміцнення безпеки Європи, як наприклад, ідея поширення ядерної парасольки Франції на інші країни або можливої військової місії в Україні.
«Європа повинна показувати, що має інструменти і не прогнеться перед Путіним. <...> Це не може бути ”місія безпорадності”. Це має бути місія, яка через свою міжнародну репрезентативність матиме реальнішу здатність примусити до миру. Якщо ми не покажемо єдність, то в України знову складеться враження, що її обдурили. Ми маємо справу з хитрим гравцем, який протягом багатьох десятиліть не дотримувався жодних міжнародних угод», — сказала Аґнєшка Нєслуховська.
Водночас віцеміністр оборони Польщі Станіслав Взьонтек на хвилях Першого каналу Польського радіо заявив, що Польща як союзник має іншу роль у допомозі Україні, ніж відправляти війська. За його словами, коли йдеться про Україну, потрібно думати категоріями союзників, але таким чином, щоб визначити роль окремих союзників.
«Зараз Польща — це насамперед один великий логістичний хаб, через який йде вся допомога Україні. Це хаб, який гарантує поставку обладнання, техніки, спорядження. Також незабаром з’явиться додатковий елемент підтримки України у відбудові. Ще одна роль — навчальна. У Бидгощі діє Об’єднаний навчальний центр Україна—НАТО, що дає гарантію співпраці НАТО з українцями та вмілої підготовки їх до майбутніх викликів», — розповів Станіслав Взьонтек.
На запитання, чи можливо, що нинішня передвиборча кампанія в Польщі не сприяє деклараціям щодо участі польських військових у місії в Україні, віцеміністр відповів, що «питання оборони мають бути абсолютно виключені з поточної політики», і вкотре висловив сподівання на залученість Польщі у відбудову післявоєнної України.
PR24, PR1/Т.А.