Після зустрічі з розміщення військ країн-партнерів в Україні президент Володимир Зеленський повідомив про досягнення «відчутного прогресу» й розроблення перших деталей того, яким чином може бути введений іноземний воєнний контингент безпеки на території України. Українські військові та політичні експерти розійшлися в оцінках та перспективах розміщення іноземних військ в Україні для посилення відбиття російської агресії.
Начальники штабів Збройних сил Франції та Великобританії генерал Тьєррі Буркгардт та адмірал Ентоні Радакін за підсумками візиту до Києва заявили про початок предметного обговорення того, які можуть бути гарантії безпеки в межах міжнародної коаліції з підтримки України після впровадження режиму припинення вогню.
Обидва генерали провели зустрічі з президентом України Зеленським, міністром оборони Рустемом Умєровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Тьєррі Буркгардт заявив, що метою цих зустрічей було збереження рішучої підтримки Збройних сил України, а також визначення, якою має бути стратегія оновлення української армії.
Британський генерал запевнив, що Європа прагне гарантувати стійкий та тривалий мир в Україні як необхідну умову безпеки європейського континенту.
Генерали Франції та Британії обговорювали в Києві переважно технічні деталі розміщення військ своїх країн, тому подробиць про їхній візит практично не повідомляється. Однак напередодні президент Франції Емманюель Макрон дав зрозуміти, що не варто вважати військові сили цих двох ядерних країн Європи миротворцями.
«Сили стримування, які є частиною франко-британської пропозиції, висунутої кілька тижнів тому, не призначені для виконання миротворчих функцій. Вони не мають бути розміщені на передовій або замінювати українську армію. Натомість вони складатимуться з військовослужбовців, окремих держав-членів. Але не всіх, оскільки деякі не мають відповідних можливостей або політичних умов для цього», — сказав Макрон.
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло зазначив, що війська країн Європи будуть довгоочікуваним доповненням до Сил оборони України, хоч і не очікується, що вони візьмуть безпосередню участь у бойових діях.
«Попередні консультативні місії вже працюють в Україні. Вони підбирають локації, де можуть бути розміщені війська. Одразу поспішили запевнити європейські партнери, що вони не будуть розташовуватися до членів бойового зіткнення, але ми зацікавлені, звісно ж, у цьому!» —зазначив Жмайло.
Він висловився за побудову такої архітектури безпеки, щоб війна не повторилася. Миротворців Жмайло вважає лише однією зі складових безпеки, бо щоб їхня присутність була ефективною, їх має бути, на думку експерта, 200 тисяч.
«Ми сподіваємося, що цього року вийдемо на конкретний пункт, коли такі війська можуть бути відправлені і що це буде не тільки Британія і Франція, а і якнайширше коло країн з усього європейського континенту включно з Туреччиною», — спрогнозував Жмайло.
Натомість військовий експерт Михайло Самусь вважає, що, хоч присутність європейського війська і стане підсиленням оборонної потуги України, для відбиття і для стримування російської агресії цього буде недостатньо. На думку експерта, введення європейського військового контингенту в Україну має стати початком значно ширшого процесу залучення континентальних сил у побудову ефективного щита безпеки.
На думку Самуся, Росію може стримати достатня кількість балістичних крилатих ракет і далекобійних дронів, потужна система протиракетної оборони, через яку не може пробитися жодна російська ракета чи дрон.
«І звісно, ядерний потенціал. Європа разом з Україною має розбудовувати ядерний потенціал стримування Росії», — сказав Самусь.
Проте далеко не всі країни європейського континенту готові надіслати своїх солдатів до України, натомість вони висловлюють готовність взяти участь у стримуванні російської агресії фінансовою та іншою підтримкою.
Ось як сформулював намір своєї країни посилювати оборонний потенціал України польський прем’єр Дональд Туск: «Польща підтримуватиме Україну так само, як і раніше — організаційно, відповідно до наших фінансових можливостей. Що стосується гуманітарної та військової допомоги, то ми не плануємо відправляти польських вояків в Україну».
Ще однією європейською країною, яка розглядає можливість взяти участь у посиленні оборони України, стала Швеція. Її прем’єр-міністр Ульф Крістерссон заявив про плани такої участі, які є предметом дискусій офіційного Стокгольму.
«Ми візьмемо участь у цих обговореннях. Мають бути дуже чіткі повноваження для цих сил. І я не думаю, що ми зможемо це дізнатись, доки переговори не просунуться далі. Але Швеція зазвичай бере участь у зміцненні безпеки в нашому регіоні. Тож я передбачаю, що цього разу ми також будемо частиною цього процесу», — заявив Крістерссон.
Військова місія, про яку говорили в Києві французький та британський генерали, — це місія нещодавно зібраної в Європі Коаліції рішучих, яка має відіграти роль сил стримування чи стабілізації, але, як зазначив експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Попов, наразі тривають переговори про введення на територію України ще однієї місії.
«У нас буде дві місії. Одна місія — власне миротворці, місія контролю за режимом припинення вогню, не виключено, з мандатом ООН. А друга — це Коаліція охочих, це сили стримування чи стабілізації», — пояснив Попов.
Саме в цій місії провідну роль грають Франція та Великобританія, які мають бригади швидкого розгортання, додав експерт. Але головною проблемою цієї місії він вважає їхній мандат.
«Як вони будуть реагувати, якщо Росія почне нове агресивне вторгнення? Генерали, які приїхали, більше говорили про навчання, про підготовку, про консультації для української армії. А якщо почнеться нова війна, вони воюють разом з нами чи вони евакуюються?» — риторично запитав Попов.
Як стверджує офіцер Збройних сил України Микола Мельник, проблема введення в Україну іноземної миротворчої місії є найдискусійнішим питанням. На його думку, така місія наразі виглядає не надто перспективною.
«Коли востаннє миротворці стали між воюючими країнами в колишній Югославії, це закінчилося геноцидом. Тому не треба сподіватися, що іноземні контингенти будуть за нас воювати», — наголосив він.
Мельник висловився за те, щоб у цьому континенті були військовослужбовці Сполучених Штатів Америки.
«Інакше про природні гарантії взагалі не варто говорити. Це буде чергове окозамилювання. Хай би як Трамп не казав, що він не збирається воювати просто проти свого друга Путіна, українці мають залучати США до цих ініціатив», — вважає Мельник.
Натомість місія зі стримування Росії може стати саме тим інструментом гарантій безпеки України в майбутньому, який зможе замінити прагнення вступу України до НАТО і користатися можливостями колективної оборони від російського агресора.
«Дуже добре, що основними представниками в цих переговорах є ядерні країни, Британія і Франція. Це позитив, бо це в майбутньому суттєво зменшить шантаж Росії погрозами ядерних ударів і претензій до цих країн, зокрема територіальних, як ми це чуємо, що Росія все більше і більше накручує питання претензій до країн Балтії», — вважає військовий експерт Іван Тимочко.
Британія і Франція, на його думку, будуть свого роду піонерами, флагманами з підтримки Збройних сил України. Адже багато країн Європейського Союзу, які навіть мають більший військовий контингент, ніж США і Британія, спостерігатимуть, як «будуть заходити» фінансово спроможні країни.
Найбільшим скептиком розміщення в Україні стабілізаційної європейської військової місії є український полковник та учасник багатьох воєнних операцій НАТО Сергій Грабський. Він не поділяє оптимізм тих, хто очікує розгортання такої місії і взагалі виключає можливість не тільки її прибуття, а й укладення угоди про припинення вогню на російсько-українському фронті.
«Для цього потрібна політична воля, економічні можливості та військові ресурси. Ні першого, ні третього європейські країни не мають. Я ніколи не тішив себе ілюзією, що хтось прийде в сьогоднішній Європі, в нинішній ситуації війни, і розміщуватиме якісь контингенти на території України», — вважає Грабський.
На його думку, французькі, англійські, німецькі чи інші війська можуть з’явитися на українській території тільки в складі коаліції, що воює, і тільки в разі розгортання бойових дій проти інших країн НАТО. На виконання статті п’ятої Хартії НАТО вони будуть брати участь у бойових діях. Інших варіантів не було, нема і не буде, впевнений експерт.
Натомість воєнний аналітик Богдан Буткевич переконаний, що певні перспективи в такої місії все ж є. Він бачить три варіанти розгортання європейських військ в Україні і сподівається, що вони можуть відіграти стримувальну роль.
«Перший варіант — це компактний контингент, бригадна група чисельністю до 10 тисяч військовослужбовців з дуже обмеженою підтримкою авіації та флоту. Другий сценарій — умовний середній контингент, щось близько дивізії, тобто близько 25 тисяч осіб, з посиленою авіаційною та морською підтримкою. Третій варіант — це широкомасштабне розгортання — мінімум корпус чисельністю від 60 до 100 тисяч осіб з потужною повітряною та морською підтримкою», — сказав Буткевич.
Сформувати військовий контингент в Україні наразі готуються вже 10 держав. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Павло Паліса. Він зазначив, що здебільшого проговорюють такі аспекти, як повноваження та порядок дій у різних локаціях. Кожен підрозділ, який розгортається навіть на умовно дружній території, має розгорнути систему протиповітряної оборони для захисту з повітря, забезпечити надійне логістичне розгортання, мати засоби радіоелектронної боротьби, координувати взаємодію з авіацією, а на випадок військово-морської присутності — гарантувати захист і охорону морських сил.
Тим часом лідери Франції та Британії підтвердили, що наразі тривають дискусії щодо формату майбутнього угруповання їхніх військових сил в Україні. У телефонній розмові вони відзначили «значний прогрес, якого вдалося досягти в межах ”Коаліції охочих” після зустрічі військових керівників у Києві», а українська сторона анонсувала регулярні зустрічі військових представників «Коаліції охочих» протягом наступного місяця.
Олександр Савицький