Підривні інформаційно-психологічні спеціальні операції широко використовуються Росією для досягнення її агресивних цілей і скеровані на те, щоби людина усвідомила певні твердження через численне повторення їх у різних середовищах.
Про це заявив доктор філософії, директор громадської організації «Інститут стратегічних досліджень та безпеки» Павло Лисянський. Згідно з проведеним ним дослідженням, такими середовищами стає розважальна продукція, пропаганда і звичайне інформаційне середовище держав, проти яких скеровується ІПСО. За словами експерта, Москва застосовує цей вид інформаційно-психологічної зброї не тільки проти України.
«Психологічні спецоперації застосовувалися в різних кампаніях втручання у вибори в США і супроводжувалися психологічними спецопераціями. Головна мета психологічних спецоперацій — змусити людину сумніватись у фактах і активізувати паніку в її голові», — сказав Лисянський.
Як приклад Павло Лисянський навів власний досвід виробничої практики в студентські часи на Донбасі, коли там ще успішно працював вуглевидобуток, що забезпечував заможне життя шахтарів. «2007-го 2008-го, 2009-го роках в гуртожитках і серед шахтарської спільноти було невдоволення тим, як йдуть справи на шахтах, на підприємствах. Коли з’явилася соцмережа ”Вконтакте”, там почали активно поширювати шахтарські пісні, які були скеровані на підвищення протестного потенціалу. Їх виконували співаки РФ», — нагадав експерт.
На його думку, це була спецоперація, оскільки шахтарський рух не чинив опір під час подій 2014 року в Луганській і Донецькій областях. Мета психологічної операції — це деморалізація: щоби волонтери перестали донатити, солдати склали зброю, політичні еліти перестали чинити спротив, а внутрішня аудиторія тієї країни, яка почала військову агресію, підтримала її, не зважаючи ні на великі втрати, ні на соціально-економічне становище.
Проте жертвами російських ІПСО стають не тільки суспільства тих держав, проти яких Кремль скеровує ці спецоперації, а й саме російське суспільство. «За останні три роки в них зробили повнометражні фільми про всіх маніяків, які в них були. Потім заяви політиків Російської Федерації про те, що необхідно поновлювати смертну кару. Загалом Бастрикін сказав, що цей інструмент потрібно вводити на окупованих територіях для наведення порядку», — нагадав Лисянський.
За дослідженням російської агенції ВЦІОМ, 49% росіян у березні 2025 року виступали за поновлення смертної кари в Російської Федерації. Тобто за 3 роки Кремлю вдалося відповідно налаштувати російське суспільство, і це демонструє, як психологічні операції впливають на політичні процеси. Але небезпека російських підривних інформаційно-психологічних спецоперацій полягає не тільки в їхній маніпулятивності, а й у тому, що теми, які експлуатує російська підривна пропаганда, змінюють базу аргументації, але їхні агресивні антигуманні цілі залишаються незмінними.
«Проблема в тому, що ІПСО постійно еволюціонує, постійно змінюється. Відповідь України на воєнні виклики спочатку була ефективна, а зараз ні, бо росіяни, коли починали повномасштабну агресію проти України, були набагато гірше підготовлені до інформаційних операцій проти України і хибно оцінювали українські реалії», — пояснює доктор політичних наук Петро Олещук.
На думку експерта, зараз росіяни покинули теми про український «нацизм» і експлуатують твердження про досягнення миру через здачу координат українських військовослужбовців і підрозділів ЗСУ, підпалів військових автомобілів, протидії ЗСУ та послаблення української обороноздатності. «Це гра на втомі українського суспільства від війни і паразитування на темі миру», — переконаний Олещук.
Україна під час війни та воєнного стану намагається не тільки зберегти, а й розвивати демократичні інституції та дотримуватись плюралізму думок в інформаційному просторі. Натомість Росія має більш ефективні та швидкоплинні механізми контролю свідомості іноземних і своїх громадян задля продовження війни проти України, мілітаризації і підкорення окупованих територій України.
«Україна підійшла до цієї війни, не маючи повноцінної інформаційної політики. З одного боку, вона намагається протистояти Росії, а з іншого — інтегруватися в Євросоюз. Це непоєднувані речі, бо все ж таки під час війни мають бути елементи воєнної цензури. Тому Україна й не може ефективно протистояти російським ІПСО», — зазначила докторка політичних наук, член-кореспондентка Національної академії наук України Галина Зеленько.
У протистоянні російським інформаційно-психологічним спецопераціям Україні таки доводиться шукати хиткий баланс між необхідністю дотримання режиму воєнного стану та протидії ворожим зазіханням на суспільну свідомість українців.
«Україна має нові загрози під час війни, бо вже довго перебуває у стресі. Те, що спочатку українці мобілізувалися, і навіть самі російські пропагандисти казали, що українці виграли в інформаційній війні, в якийсь момент почало втрачатися», — зазначила кандидатка історичних наук, завідувачка відділу Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко. На її думку, зберігати згуртованість впродовж трьох років вкрай важко не тільки українцям, а й усім. У росіян зараз також проблеми, і основні пропагандистські програми втрачають в середньому по 20% своєї аудиторії щороку.
Припущення українських експертів про намагання Москви вже зараз підготувати вигідний їй результат українських виборів підтверджуються активністю колаборантів, що виступили на боці російських загарбників.
Олександр Савицький