Сили оборони взяли в полон на Донеччині двох громадян Китайської Народної Республіки. Одного з них захопили бійці 157-ї окремої механізованої бригади біля Тарасівки, а іншого — військовослужбовці 81-ї окремої аеромобільної бригади поблизу Білогорівки. Китайська влада заперечує масовану участь своїх військових у війні Росії проти України. Українські експерти та дипломати очікують більш рішучих дій Пекіна на попередження участі китайських громадян у цій війні.
Ван Гуанцзюнь та Чжан Ренбо — такі імена мають двоє полонених українськими військовими вояки, що стали до лав російського війська і приїхали зі зброєю в руках до України. Речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко повідомив, що українська спецслужба вже провела допити полонених китайців і з їхньої згоди організувала пресконфренцію для українських та іноземних журналістів. Полонений Ван Гуанцзюнь стверджує, що його ввели в оману рекрутери: «Хотів працювати в сфері реабілітації, як у Китаї. Потрапив до Росії через оголошення в TikTok. Після підписання контракту — без перекладу — опинився в армії. Спочатку відмовлявся воювати, але змусили».
Співгромадянин Ван Гуанцзюня Чжан Ренбо сказав, що він приїхав до Росії як турист, але згодом став до лав російської армії не для того щоб воювати, а щоб заробити. «Поїхав до Росії як турист. Потім захотів підзаробити. Обіцяли будівництво, але згодом — фронт. Це була пастка. Грошей не отримав. Картку контролювали росіяни», — додав китаєць.
Гуанцзюнь описав свій досвід як важкий і небезпечний: «У навчальному таборі забрали телефон. Потім потрапив на передову. Перед тим як взяли в полон, привели в ліс, показали напрямок бліндажа, по якому треба стріляти. Після цього з’явилися українські дрони в небі, почали бомбити». Командир сусіднього підрозділу загинув, і поранені почали давати знаки українським дронам, що вони готові здатися.
Відтак з допомогою дронів китайця відвели в український бліндаж, дали воду. Там він потрапив під російський обстріл. «Це, ймовірно, була якась хімічна зброя, тому що неможливо було дихати цим газом, який розпилювався. Мене покидали сили, і я вже втрачав свідомість, тому що не міг дихати. Це навіть вплинуло на зір. Але на той момент нам вдалося врятуватися, переміститися в сусідній ліс і там сховатися», — сказав він.
Полонені вказують на пропаганду російських рекрутерів у китайських соціальних мережах. «У Китаї вважається дуже престижним служити в армії, такі пропозиції дуже цікаві. Потім, коли вже докладніше почали говорити про доходи, ця людина розповідала, що можна заробляти щомісяця 200–250 тисяч російських рублів. Оскільки зарплата в Китаї була в межах 100–130 тисяч, зарплата 200–250 тисяч здавалася досить привабливою», — розповів Гуанцзюнь.
Чжан Ренбо також вважає себе жертвою російських обіцянок високого заробітку, в яких він розчарувався вже в перші дні служби в російській армії: «Ситуація була така, що я отримав картку, на яку дістав 200 тисяч рублів, але фактично цією карткою я не міг користуватися, тому був змушений звертатися за допомогою до свого товариша, іншого громадянина Китаю. Фактично ці гроші навіть разом з телефоном, на якому був встановлений застосунок, пов’язаний з карткою, періодично забирали росіяни і витрачали під приводом витрат на пальне, на зарядні пристрої і таке інше. Тобто цими грошима я не міг користуватися».
Обидва полонених китайців не радять своїм співвітчизникам піддаватися російській мілітарній пропаганді і стверджують, що росіяни їх обдурять, бо все на цій війні виглядає зовсім не так, як китайцям показує їхня преса і розповідають росіяни.
Взяття в полон китайських громадян, що воювали на стороні РФ проти України спричинило дипломатичний скандал. Президент України Володимир Зеленський заявив, що двоє полонених — це далеко не всі китайці, які беруть участь в бойових діях проти України, незважаючи на нейтралітет офіційного Пекіна. «Маємо дані про інших громадян КНР у складі армії РФ. Це не просто інцидент — це прецедент міжнародного масштабу», — сказав Володимир Зеленський.
У відповідь речник МЗС Китаю Лінь Цзянь заявив: «Китай завжди виступає за уникнення участі своїх громадян у збройних конфліктах». Але Пекіну не вдалося уникнути відповідальності і довелося таки визнати причетність своїх громадян до російської агресії, коли українська сторона оприлюднила паспорти Китаю в двох полонених. Експосол України в США Валерій Чалий зазначив, що це може зіграти свою роль у стримуванні китайської підтримки Москви, але застеріг проти надмірного роздування конфлікту офіційним Пекіном.
Участь китайських військових та спецслужб у війні Росії проти України виключати не можна, переконаний речник Української добровольчої армії Сергій Братчук. Він закликав країни Заходу оцінити затримання китайських полонених: «Китай у будь-якому разі, по-перше, отримав ляпас дипломатичний та іміджовий, і це, скоріше, навіть знаки не для України, це знаки і сигнали, можливо, для адміністрації Сполучених Штатів Америки, для європейських країн, які мають якось на це все відреагувати».
Полонені назвали інших іноземців у своїх підрозділах, зокрема громадян Казахстану, Гани, Іраку та інших. Це, як підкреслюють українські експерти, свідчить про кадрову кризу в російській армії. Росія дедалі активніше вербує іноземців через соцмережі, обіцяючи великі заробітки, бо не може компенсувати втрати живої сили.
Олександр Савицький