Великоднє припинення вогню в неділю, 20 квітня, діяло лише в дуже обмеженій мірі. Пропозиція Путіна тимчасово припинити бойові дії не була підтверджена дійсністю, окрім припинення авіаударів, наслідком чого стала відсутність сирен повітряної тривоги у Великодню неділю, Росія, як повідомлено, майже три тисячі разів (за словами президента Зеленського) порушила власну обіцянку. Вже наступного дня Росія відновила атаки з використанням бомб, безпілотників і ракет. Зеленський запропонував у відповідь 30-денне припинення авіаударів по цивільній інфраструктурі, але Росія цю пропозицію не схвалила.
Згідно з очікуваннями, великоднє припинення вогню виявилося фікцією, подібно як попереднє — різдвяне, у січні 2023 року. Треба припустити, що рішення Путіна було жестом передусім на адресу США, де чимраз частішими є голоси, які звинувачують Росію у відсутності конструктивної позиції стосовно припинення вогню, яке адміністрація Трампа безуспішно просувала протягом останніх трьох місяців. Метою Путіна було звинуватити Україну в порушенні перемир’я (за даними Міністерства оборони РФ — приблизно п’ять тисяч разів) і дати США сигнал, що це Київ тяжіє до продовження війни.
«План Трампа» на тлі погроз відмовитися від узгодження перемир’я між Росією та Україною. Про свій вихід із переговорів сигналізували в п’ятницю і Трамп, і очільник Державного департаменту Марко Рубіо. Останній разом зі Стівеном Віткоффом та Кітом Келлогом узяв участь у розмовах у Парижі з українською делегацією у складі: Андрій Єрмак, Андрій Сибіга та Рустем Умєров, а також європейські партнери. Найближчими днями паризькі переговори в трикутнику США–Європа–Україна будуть продовжені в Лондоні.
Декларації Трампа та Рубіо треба визнати тиском, який США здійснюють на Росію та Україну, щоб змусити обидві сторони йти на поступки. У понеділок Трамп визнав, що існує великий шанс швидко укласти мирну угоду, а її деталі мають бути оприлюднені до четверга.
За інформацією західних ЗМІ, одним із пунктів «плану Трампа» є переконати Україну визнати де-юре анексію Криму Росією 2014 року (а також, зокрема, відмова від вступу в НАТО і нейтральний статус Запорізької атомної електростанції). Однак, для Києва це було б перетином однієї з головних червоних ліній, на що немає згоди. Для Росії, своєю чергою, таке рішення далеко недостатнє — цілі Кремля від початку війни не змінилися: і це повне політичне підпорядкування України, визнання анексії не лише Криму, а й Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей (яких російські війська не контролюють повністю).
Проте Росія гратиме «планом Трампа». Подібно як у випадку з припиненням вогню, про яке домовлялися у Ер-Ріяді, не відкине його повністю, водночас висуваючи додаткові умови. Адже вихід США з переговорів потенційно міг би мати катастрофічні наслідки для України, якщо був би рівнозначний припиненню американської підтримки в сфері озброєння та розвідки. Це був би позитивний сценарій для Росії, хоча й не оптимальний — у такому йшлося б про домовленість зі США стосовно України, в результаті якої з Росії зняли б принаймні частину як американських (нещодавно продовжених), так і європейських торговельних санкцій.
США та Україна підписали меморандум стосовно використання українських природних ресурсів. Це підготовка до укладення повноцінної угоди, запланованого на 26 квітня в США, під час візиту прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
У змісті меморандуму немає небезпечних для України рішень, але остаточні положення мають бути доопрацьовані під час зустрічі українського прем’єр-міністра у Вашингтоні. Це вже чергова (четверта) версія угоди, досі США та Україна під час узгодження документа виходили з абсолютно різних позицій. Для Києва ключовим є, щоб угода не містила елементів, які потенційно блокують інтеграцію з ЄС та співпрацю з міжнародними фінансовими установами, а також визнають частину або всю дотеперішню американську допомогу боргом.
Тадеуш Іванський/Н.Б.