Європейський Союз задекларував амбітні цілі: енергетична та цифрова трансформації. Але для їх реалізації потрібні тонни спеціалізованої сировини.
Говорить Домінік Копінський, старший радник команди світової економіки Польського економічного інституту: «Ця перебудова енергетичного балансу, яка стала пріоритетною після російського вторгнення в Україну, стосується питань, пов'язаних зі зменшенням частки технологій з високим рівнем викидів, це означає, що такі метали, як нікель, мідь, літій, кобальт, з'являються на перших шпальтах газет, а крім того, з'являються метали, про які ми раніше взагалі не чули, так звані рідкоземельні метали. Це метали, яких ми раніше взагалі не бачили, або, принаймні, не мали змоги використовувати їх у таких великих масштабах. Звичайно, це питання, яке є надзвичайно важливим з точки зору використання цих металів».
Критична сировина — це вже не вузьке питання промисловості. Це питання національної та європейської безпеки. Проте... у Польщі, як і в усьому ЄС, ця тема довго лишалась поза фокусом.
Міхал Кобоско, депутат Європейського парламенту, який займається питаннями енергетики зокрема, говорить, що досі в Польщі, та й в ЄС не було дискусій на тему важливості проблеми критичних ресурсів для безпеки. Ба більше, не було дискусії про Національну сировинну стратегію.
Брюссель поступово починає розуміти важливість критичної сировини для своєї безпеки, говорить Кобоско. ЄС працює над підтримкою таких проєктів. Наприкінці березня цього року було обрано першу групу підтриманих проектів, яким віддала перевагу Європейська Комісія. Було оголошено список із 47 проектів, серед яких кілька польських проектів. Тут, щоб було зрозуміло, йдеться не про підтримку у вигляді грошей від ЄС безпосередньо від Європейської Комісії на підтримку цих проектів, а про багато різних форм підтримки цих проектів, які Комісія вважає стратегічними для Європи, для європейської сировинної безпеки.
Домінік Копінський каже, сировина вже давно вийшла поза меші чистої економіки. Сьогодні це зброя: «Ці останні кілька років показали, що країни, і я насправді дивлюся головним чином на Китай, почали ставитися до критичної сировини як до зброї, тобто вони ставляться до критичної сировини як до певного засобу політичного та економічного тиску. Ми бачили це вже у 2010 році, коли японці зрозуміли, наскільки це може бути важливо, коли китайці в результаті територіальної суперечки закрили їм доступ до рідкісних металів, що дорого коштувало японській економіці. Тож це перетворення критичної сировини на зброю або ставлення до неї, як до способу тиску на окремі країни, і мені, здається, що ми будемо спостерігати в дещо більшому масштабі».
Європа досі імпортує 25% рідкоземельних металів з Росії. І це через три роки після початку війни. Це також показує рівень відчаю Європейського Союзу, що він просто не в змозі реалізувати ці постачання, спираючись на інші країни, говорить Домінік Копіньський.
Слухати повністю у доданому файлі:
20:17 USPR_ENERGETYCZNA TRANSFORMACJA_KRYTYCZNA SYROWYNA_2025_06_08.mp3 ЕНЕРГЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Критична сировина: тест на геополітичну стійкість Європи
Володимир Гарматюк