Щойно на тлі зростання російської загрози для Заходу відбувся перший саміт НАТО після президентських виборів у США. Пройшов він, так би мовити, під знаком Дональда Трампа. Графік засідань, які раніше тривали годинами й розкладалися на кілька днів, було зведено, по суті, до одного короткого засідання, бо Дональд Трамп не любить засідань.
Напередодні саміту основна інтрига концентрувалася навколо питання, чи США підтримують статтю 5 статуту НАТО. Дональд Трамп неодноразово висловлювався в спосіб, який викликав сумнів щодо дійсності цієї статті для США та навіть і важливості для США Північноатлантичного альянсу.
І ось у підсумковому рішенні саміту прямо першим пунктом учасники підтвердили «непохитну відданість колективній обороні, закріпленій у статті 5 Вашингтонського договору – напад на одного з нас є нападом на всіх». Другим пунктом вони зобов’язалися до сплати 5% ВВП на оборону, а в третьому визначили, що 3,5% будуть іти безпосередньо на оборону, а 1,5% — на захист критичної інфраструктури.
Четвертим пунктом утверджується широке впровадження нових технологій і усування бар’єрів у торгівлі оборонною продукцією між членами альянсу. В останньому 5 пункті, учасники висловили вдячність Королівству Нідерланди за велику гостинність. І призначили наступну зустріч у Туреччині в 2026 році, а після того — зустріч в Албанії. Дві мусульманські країни, — зазначила «Українська правда».
У Польському інститут міжнародних справ відбулася пресконференція, під час якої експерти Інституту доктор Войцех Лоренц, координатор програми міжнародної безпеки й доктор Артур Кацпшик, аналітик із міжнародної безпеки, відповідали на запитання щодо саміту. Значна частина виступу перед конференцією присвячена була обґрунтуванню того, чому саміт так цупко прив’язаний до Сполучених Штатів і зокрема до Дональда Трампа. А також оберталася навколо 5% ВВП і коштів, які цікавили присутніх журналістів.
Доктор Войцех Лоренц перерахував усі чинники, які вплинули на таку позицію НАТО щодо Дональда Трампа, й говорив про усвідомлення необхідності оборонних інвестицій поза контекстом США.
Доктор Артур Кацпшик на моє запитання, а навіть більше здивування, що фактично вже триває третя світова війна, бо з Україною воюють чотири, якщо не п’ять країн, а тут такі повільні темпи — 5% до 2035 року нагадав про темпи змін у питанні відсотків ВВП як витрат на оборону.
Я запитала також, як НАТО враховує загрозу гібридної чи когнітивної, чи інформаційної війни. Адже наслідком того, що Україна, але також і Захід програли саме цю війну Росії стала й Грузія, і Придністров'я, і Крим, і, зрештою, Донецьк і Луганськ. З відповідей експертів стало зрозуміло, що це запитання стане темою окремої передачі «Чи/я інформація», тож уже запрошую слухати.
Докладніше про ситуацію України в трикутнику НАТО-США-ЄС я поговорила з доктором Войцехом Лоренцом. Йшлося про те, чи НАТО дійсно розуміє, про яку війну йдеться сьогодні, про те, що в країнах НАТО, зокрема й у Польщі, є люди, які щодня вчаться на уроках війни в Україні, про те, чому раптом замовкли розмови про перемогу України, чи розвалиться Росія й чи буде Україна в НАТО. Запрошую слухати докладну розмову в доданому аудіофайлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк