Чи для США пріоритетом є війна на Близькому Сході? На яких країнах лежить відповідальність за фінансування ворога, та як Росія використовує Корею для війни з Україною? Про це у програмі «Тема дня» розповів політолог та дипломат Анджей Каркошка.
— Інтенсивність дій ворога у 2022 та 2023 роках була зовсім іншою, ніж цього року. 2023 рік є більш насиченим штурмовими діями окупантів. Як кажуть солдати: «Ми не бачили нічого подібного вже три роки». Чому Росія досі не відступає? Чого вона потребує в цей момент?
— Росія розраховує на те, що цей останній період, який ми спостерігаємо, є часом, у який росіяни сподіваються на злам, як психологічний злам української держави, так і українського суспільства. Водночас це спроба показати, що вона все ще має великі сили і може продовжувати цю війну.
Я думаю, що це також може бути сигналом того, що терпіння на російській стороні — з боку суспільства — закінчується, і російська влада хоче показати, що досі оперує великими силами, і що вона все ще може в найближчі тижні довести: Україна не має шансів. Це плани, які можуть підтвердитися або ні. У будь-якому разі, я думаю, тут потрібно звернути увагу на зміну тактики.
Крім збільшення атак на трьох напрямках — особливо на Покровському та поблизу — також зросла кількість великих атак на населення, на міста. Це свідчить про те, що було ухвалено рішення змінити тактику і надати більшого значення психологічному впливу — впливу на суспільство, на підрив волі українців до боротьби.
— Експерти кажуть, що зараз росіяни діють хаотично. Чи закінчаться в них колись сили? Чи завершиться ця хвиля успіхів російської армії?
— Ні, так не думаю. Росія все ще має велику армію, великий людський ресурс. Хоча вона боїться масово призивати людей до армії, цей призов здійснюється постійно — тихо, аби не викликати соціального опору. Окрім цього, налаштування суспільства на сприйняття втрат, яких зазнає Росія, свідчить про те, що ці втрати не відчуваються болісно. Є готовність до цього.
Звісно, є економічний вплив на родини, які втрачають військових. Але треба зазначити, що найбільше призовників — із бідних родин, із тих округів Росії, які розташовані далеко від Заходу, від того рівня життя, який має європейська частина Росії. У зв’язку з цим це полегшує постійне збільшення призову та постачання «живої сили» на фронт. Тому я не думаю, що з цього боку Росія матиме значно більші проблеми.
Продовження цієї розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі.
Варвара Берестовська