У Молдові офіційно стартувала виборча кампанія до парламенту країни. Це не просто вибір депутатів, а вибір вектора країни. Куди буде йти далі Молдова: по шляху євроінтеграції або повернеться під контроль Москви?
Росія хоче отримати реванш на парламентських виборах у Молдові, які відбудуться 28 вересня. Підконтрольні Москві сили програли президентське голосування минулого року, коли Майя Санду була переобрана на другий термін. Кремль втрачає вплив в Молдові, і це для нього справжня поразка.
На референдумі більшість молдаван підтримали євроінтеграцію, але різниця між прихильниками проросійського і європейського курсів дуже мінімальна. Тому Росія кинула всі сили на повернення Молдови під свій контроль. На вулицях Кишинева думки розділилися.
Posłuchaj Репортаж. Політична ситуація в Молдові напередодні парламентських виборів.
12:39 mold_report.mp3 Репортаж. Політична ситуація в Молдові напередодні парламентських виборів.
«Попередня влада була кращою. По-перше, ми не платили у п'ять разів більше. Ми платимо дуже багато за електроенергію та комунальні послуги», — говорить жителька Кишинева Галина.
«Я вважаю, що більшість молоді все ж таки вважає, що для Молдови перспектива європейської інтеграції є вигіднішою, оскільки Європейський Союз — це співтовариство країн, які сьогодні живуть у мирі, без війни, без мобілізації молоді на війну. Європейський Союз побудував соціальну державу, так звану «welfare state», яка за допомогою різних програм сприяє за розвитку молоді, чого ми, на жаль, не бачимо в інших блоках, таких як, наприклад, Російська Федерація», — а це вже думка студента Сергія.
«Я знаю, якою була Європа, і якою вона стала. Якою вона була — це була нормальна орієнтація. Те, у що її перетворили сьогодні, — це не те, на що ми маємо рівнятися», — каже молдавська пенсіонерка Світлана.
«Європа — це наш шлях. Це для нас добре. Це добре для всіх. Це інвестиції, це інфраструктура, це все», — підкреслює житель Кишинева Іон.
Ще одна мета Росії — отримати плацдарм біля південних кордонів України, аби відтягнути її сили з інших фронтів, а також під боком у Євросоюзу, аби провокувати й мати своєрідний коридор на Балкани.
Політолог Олексій Тулбуре каже, що Росія використовує у Молдові фактор невизнаного Придністров'я, що на лівому березі Дністра. Воно повністю контролюється з Москви. Дотепер там знаходиться російський військовий контингент, що робить цю територію «міною уповільненої дії».
Олексій Тулбуре: Зараз у контексті війни в Україні Придністров'я може бути використано Росією як інструмент тиску на Молдову, наприклад, енергетична криза цієї зими була таким прикладом.
Росія припинила постачання газу в регіон, що мало вплинути на енергетичний стан і правого берега також, не лише лівого, але це не спрацювало, тому що Кишинів був до цього готовий. На нас це особливо не вплинуло, зате викликало гуманітарну кризу, проблеми на лівому березі.
Була спроба за рік до цього зібрати так званий з'їзд усіх депутатів у Придністров'ї, які мали, згідно із задумом Москви, вимагати прийняття невизнаного Придністров'я до складу Російської Федерації. Але Тирасполь на це не пішов, бо намагався не висовуватись під час війни, розуміючи, що ситуація в регіоні дещо змінилася, і придністровське питання може дуже швидко завершитися.
Зараз знову лунають заяви з Тирасполя про те, що вони на межі катастрофи, потрібне якесь рішення, що вони не можуть виконувати свої зобов'язання перед бюджетниками і так далі. Тобто бюджет не формується через те, що газ не надходить у необхідному обсязі і так далі. Не працює примусовість, Молдова не купує електроенергію з Молдавської ГРЕС.
Якщо у Придністров'ї щось почнеться, якщо вони вигадають якісь технології для масової участі придністровців у виборах, а ті отримуватимуть вказівки за кого голосувати, це може вплинути на результати виборів. Можливо, зараз влітку вони спробують перекрити постачання електроенергії в Молдову, тому що електроенергія надходить не лише через невизнане Придністров'я, але й та електроенергія з Румунії, перш ніж потрапити на правий берег, проходить через лівий.
Лівий берег може перекрити це постачання електрики, створивши умови для відключення світла, для зупинки промислових підприємств, що, згідно з розрахунками Москви, має викликати незадоволення серед населення. І, відповідно, це виллється у відповідне голосування у вересні на парламентських виборах.
Підкуп виборців — гроші роздають як готівкою, так і через російську платіжну систему МИР, задіювання священників, які розповсюджують російські наративи, відверта дезінформація — все це методи Росії у Молдові.
Кремль намагається використати й український фактор, мовляв, соціальні негаразди, наслідки приїзду біженців з України. Все це добре відчувають в Українському домі, який працює у Кишиневі. Про це каже Дмитро Лекарцев, голова Конгресу українців Молдови.
Дмитро Лекарцев: У нас це було на початку. Вірніше, у нас була спроба. Громадяни Молдови дуже відкрито приймали, співчували, вони пускали українців у свої хати. Людей, котрих навіть не знають, вони ділилися останнім шматком хліба.
І це не сподобалося росіянам. Вони почали запускати інформаційну кампанію, якусь брехню, що українці щось не те зробили, для того, щоб порушити цей баланс у суспільстві.
Зрозуміло, що тут об'єдналося багато креативних людей, котрі запустили інші інформаційні кампанії, де громадяни України дякували молдавському суспільству і говорили про те, як вони не очікували, що поруч є така країна, такі люди.
Неможливо спекулювати цими речами у нас, тому що це все ресурси міжнародних партнерів. Молдова — бідна країна, на жаль, у нас немає багато ресурсів для того, щоб забирати від своїх громадян і перенаправляти все це. Але завдяки партнерам з різних міжнародних організацій, посольствам, підтримка зараз є у громадян України.
Більше скажу, ми вдячні за ті ресурси, які виділяє уряд. Це, наприклад, створення українських класів в школах. У нас є гімназія Шевченка, де було відкрито чотири класи у цьому навчальному року. В наступному році відкриваємо цілих два перших українські класи. Щодо освіти, умов, тут, звісно, уряд бере на себе відповідальність і допомагає, чим може.
Як все працює? Головне джерело впливу Росії на українців, що живуть в Молдові — соціальні мережі і месенджери. Зараз українська діаспора — 118 тисяч, ще 120 тисяч — це воєнні мігранти.
Дмитро Лекарцев: Це питання того, що ми програємо у боротьбі з російською пропагандою. Це питання в тому, що ті джерела інформації, з котрих люди знаходять новини, суто проросійські.
Це, в основному, тік-ток, телеграм-канали. Тут дуже багато брехні, дуже багато пропаганди, і воно продовжується. На кожному кроці проросійські партії розповідають про те, як Молдову хочуть втягнути у війну, що нам ця війна непотрібна, що НАТО вже тут все захопили і так далі. І люди в цю брехню вірять.
Знаєте, я кажу, поки правда просинається, брехня вже пів світу проходить. Всі дивимося на наступні вибори і хвилюємося, тому що не знаємо, що буде. Ситуація досить напружена. Бачимо, як суспільство розділене, на жаль.
Якраз в цьому російська пропаганда. Культивація якихось там радянських моментів, коли ці люди були молоді, файні. Російська пропаганда активно цим займається. Вона запускає різноманітні проєкти чи формати для того, щоб цих людей тримати в цьому інформаційному просторі. Все, що пов'язане з Радянським Союзом. Вони чомусь вірять, що це можна відновити, знову так жити, що це найкраще, що може в їхньому житті статися. 90% цих людей ніколи не були навіть в Європейському Союзі. Вони не бачили Європу, навіть якщо у когось діти працюють за кордоном, їх все одно це не зупиняє.
Парадокс, але на минулих виборах українці, які живуть на півночі Молдови, переважно голосували за проросійські сили. І це при тому, що на історичній Батьківщині Росія розв'язала війну, а в їх будинках живуть біженці з України. Про причини розповідає Діана Ігнатенко, яка очолює Український центр в університеті в Бєльцах.
Діана Ігнатенко: Я би тут не говорила тільки про останні три роки, тому що взагалі вплив такого роду пропаганди відчувається завжди. Просто раніше, напевно, було більше можливостей офіційних.
Сьогодні, як ми знаємо, позиція влади нашої країни, позиція більшості прихильників румунської мови, культури, вони абсолютно підтримують Україну. Як ми знаємо, окрім дуже агресивних подій, які відбуваються з 2022 року, ця інформаційна війна триває постійно. І ми постійно бачимо у соціальних мережах, де зосереджується молодь, ці постійні фейкові новини.
Найголовніша проблема — дуже низький поріг самоідентифікації українців. Проїжджаючи селами, дуже часто чула: «Та хіба ми українці? Українці живуть в Україні, а у нас мова неукраїнська, ми так не говоримо». І велике було здивування, зокрема, наших студентів, коли вони приходили до нас навчатися та знайомилися з студентами з України, то ми говоримо так само.
Така приниженість тривала дуже довго. Зараз, мені здається, є позитивна тенденція, і розуміють уже, чи в літературній формі, чи в діалектній, де б не знаходилась людина в метрополії, чи за межами України — це українська мова.
Після початку офіційної реєстрації кандидатів до парламенту Молдови вже є перші відмови. Зокрема, проросійському блоку «Перемога», який навіть свої з'їзди проводить у Москві. Вся його діяльність — під диктування Кремля. Блок очолює олігарх Ілан Шор, проти якого відкрито у Молдові кілька кримінальних справ.
Лариса Задорожна