Українська Служба

Протести поти обмеження НАБУ і САП: антикорупційна криза та євроінтеграційні ризики

01.08.2025 19:30
Спроба обмежити повноваження антикорупційних органів викликала протести в Україні та різку реакцію Заходу
Аудіо
  • Протести поти обмеження НАБУ і САП: антикорупційна криза та євроінтеграційні ризики
Українські депутати у ВРУPAP/EPA/ANDRII NESTERENKO

Після масових акцій протесту у Києві та низці інших міст, а також сигналів від ЄС і США про можливість зупинки допомоги, парламент України був змушений підтримати законопроєкт президента Володимира Зеленського щодо відновлення незалежності НАБУ та САП.

До Верховної Ради в день голосування вийшли сотні пікетувальників, які вимагали зупинити тиск на антикорупційні органи. Серед учасників були представники молоді, які пов’язували своє майбутнє з чесною Україною. Депутат Верховної Ради Микола Княжицький підкреслив, що вимоги протестувальників мають стратегічне значення: «Якщо ми будемо корупційною Україною чи другою Росією, то, очевидно, ми втратимо західну підтримку. Без підтримки демократичних країн нам буде надзвичайно складно перемогти у війні. Тому вони тут стоять не просто проти корупції, вони стоять за майбутнє України й за перемогу».


Posłuchaj
10:51 01D61310.mp3 Протести поти обмеження НАБУ і САП: антикорупційна криза та євроінтеграційні ризики

 

Самі протестувальники наголошували, що ухвалення законів у «російський спосіб» є не менш небезпечним, ніж військова агресія. «В нас був суспільний договір — стояти всім разом проти Росії. Але коли ми розуміємо, що ворог вже всередині і приймаються російського штибу закони вже всередині,  це свавілля, яке нормальне в Росії, і вже давно прийнятне в Росії»,  сказала молода дівчина, яка тримала картонку з надписом «Ми все бачимо!».

Депутатка Верховної Ради Ірина Геращенко, коментуючи ухвалення президентського законопроєкту, застерегла, що спроба обмежити антикорупційні органи мала серйозні зовнішньополітичні наслідки. «Це не парламентська криза, а суспільна криза, це криза довіри з нашими партнерами, це удар по євроінтеграції, це удар по допомозі Україні»,  заявила Геращенко. Вона наголосила, що тиск суспільства та міжнародних партнерів змусив нинішню владу України відступити, проте новий закон не усуває усіх ризиків, адже залишає лояльні призначення прокурорів і не поширює підслідність НАБУ на керівництво Офісу президента.

Підрив незалежності антикорупційних органів є ударом по міжнародному іміджу України в ключовий момент її європейського курсу, зазначив український політолог Сергій Таран. «Коли в Україні відбувається якесь непорозуміння, скажімо так, м'яко, то для противників європейської інтеграції це дає козирі говорити, що, бачите, Україна насправді не готова. І це не питання лише війни з Росією, це проблема самої України», — сказав експерт.

На його думку, зараз Європа уважно стежить не лише за бойовими діями, а й за інституційними процесами в Україні. «Для Європейського Союзу дуже важливо, щоб була створена структура інституцій, яка відповідає європейським стандартам. Якщо ця інституція не працює так, як їм треба, то тоді і там починаються сумніви, чи справді треба з Україною зараз серйозно говорити про структуру Європейського Союзу»,  додав Таран.

Таран попередив, що майбутнє євроінтеграції залежатиме від того, чи зможе Україна показати послідовність у реформах. В протилежному разі держава ризикує залишитися «сірою буферною зоною», поза межами ЄС, навіть отримуючи обмежену підтримку.

Таким чином, антикорупційна криза в Україні вийшла за рамки внутрішньої політики, зачепивши питання довіри міжнародних партнерів і перспективу членства в ЄС. Від рішучості влади у відновленні незалежності НАБУ та САП залежить не лише якість боротьби з корупцією, а й здатність України зберегти підтримку союзників у війні та інтеграції до європейської спільноти.

Олександр Савицький

 

Побач більше на цю тему: корупція Україна ЄС НАБУ