Головні загрози в Молдові напередодні парламентських виборів походять від незаконного фінансування з боку Москви та масштабної дезінформаційної кампанії. Правозахисник Іон Маноле називає ситуацію «небезпечною та нестабільною» на тлі гібридної війни, яка розгортається проти країни. Молдова сьогодні — це поділене суспільство, вразливе перед зовнішнім впливом. Вона традиційно залишається державою з глибоким внутрішнім розколом.
«Суспільство розділене в Молдові 50 на 50, можна з упевненістю сказати», — зазначає Іон Маноле.
Posłuchaj Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
27:46 TYZD_16 (online-audio-converter.com).mp3 Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
Саме ця поляризація дозволяє зовнішнім гравцям успішно використовувати будь-які тріщини у громадській думці. Росія, за словами експерта, протягом останніх 33 років систематично діє в цьому напрямку, починаючи ще з періоду війни у Придністров’ї 1992 року.
Головні гравці виборів
Політична сцена Молдови представлена як проєвропейськими, так і проросійськими силами. Партія «Дія і солідарність» (PAS) асоціюється з президенткою Молдови Маєю Санду і відстоює проєвропейський курс. Блок соціалістів і комуністів на чолі з Ігорем Додоном, орієнтований на Москву.
Партія «Альтернатива», пов’язана з мером Кишинева, офіційно виступає за європейський шлях, але влада підозрює її у зв’язках з Кремлем. Блок «Перемога», підтримуваний олігархом Іланом Шором із Росії, був знятий із виборів Центрвиборчкомом Молдови. Експерти зазначають, що проросійські сили роблять кроки до об’єднання.
«Ми бачимо бажання і конкретні кроки проросійських сил об’єднуватися. Зараз на це є запит», — підкреслює Маноле.
Водночас проєвропейські партії залишаються роз’єднаними, що підвищує ризики для політичної стабільності країни.
Гібридна війна: від Придністров’я до Гагаузії
Росія продовжує використовувати традиційні механізми тиску. Придністров’я залишається болючою точкою для Кишинева.
«Росія завжди використовувала придністровську кризу проти Кишинева, проти офіційної влади і загалом проти Республіки Молдова», — нагадує правозахисник Іон Маноле.
Особливу тривогу викликає ситуація в Гагаузії.
«Фактор Гагаузії, мабуть, зараз більш небезпечний, ніж навіть Придністровський», — вважає Маноле.
Тут спостерігається посилення проросійських настроїв, що може призвести до спроб повторити сценарій «кримської моделі». Однак прямого виходу до Росії регіон не має, а Україна і Молдова ретельно контролюють кордон, що знижує ризики воєнного втручання.
Пропаганда і підкуп: зброя Москви
За словами Іона Маноле, російська пропаганда досягає своїх результатів у Молдові. Хоча влада країни намагається їй протидіяти.
«Потрібно визнати: російська пропаганда дуже ефективна, і вона доволі ефективна не лише в Молдові, а й у європейських країнах», — зазначає він.
Схеми фінансування, підкуп виборців та фейкові кампанії стають частиною передвиборчої реальності. Москва, на думку експерта, розглядає Молдову як «полігон для тестування» своїх методів впливу.
Перспективи після виборів
Яким би не був результат голосування, експерти сходяться на думці: жодна партія не зможе самостійно сформувати уряд. Коаліції стануть неминучими, а політичний курс країни залежатиме від того, які сили зможуть об’єднатися.
Правозахисник і керівник організації «Pro-Lex» Іон Маноле застерігає, що перемога проросійських партій може призвести до дестабілізації.
«Якщо проросійським силам вдасться взяти під контроль парламент республіки, то дестабілізація Молдови — а це мета Кремля — неминуча».
Парламентські вибори в Молдові обіцяють стати не лише внутрішнім політичним випробуванням, а й ареною геополітичного протистояння. Росія прагне посилити свій вплив у регіоні, використовуючи як пряме фінансування, так і гібридні методи тиску.
Майбутнє країни значною мірою залежить від того, чи зможуть проєвропейські сили виробити стратегію єдності та протистояти масштабним зовнішнім викликам.
Лариса Задорожна