У суботу, 6 вересня, виповнився місяць від інавгурації Кароля Навроцького на посаді президента Республіки Польща. Новий голова держави, який раніше очолював Інститут національної пам’яті, за цей час уже окреслив пріоритети своєї діяльності та зробив кілька символічних кроків у зовнішній і внутрішній політиці.
З самого початку відносини між «великим палацом» і «малим палацом» (неформальні назви Президентського палацу та канцелярії голови Ради міністрів) склалися напружено, особливо з прем'єр-міністром і міністром закордонних справ. А перед візитом до США Кароля Навроцького на початку вересня спалахнула суперечка щодо інструкцій для президента в контексті його переговорів з Дональдом Трампом.
«На початку будь-яких відносин є невпевненість і невідомо, як реагуватиме інша сторона. Водночас я вважаю, що з часом по обидва боки накопичаться взаємні претензії та образи. І це може виявитися ще складнішим, кожне ускладнення роботи одне одному, а такі приклади вже видно, призводитиме до того, що чиєсь "его" буде зачеплено. Певні справи не будуть доведені до кінця, а деякі питання залишаться без уваги. Це спричинить негативні наслідки для внутрішньої політики. Тож я вважаю, що ситуація поступово погіршуватиметься аж до наступних виборів», — вважає соціолог Войцєх Рафаловський.
Артур Барткєвич відзначив абміції Кароля Навроцького, який хоче конституційного розширення повноважень для президента і сигналізує про бажання змінити Конституцію. Керівник канцелярії Павел Шефернакер оголосив, що буде створено Конституційну раду, яка підготує проєкт змін до Конституції. Однак, на думку Барткєвича, поки цього не станеться у найближчому майбутньому, адже пропозиція не знайде більшості в Сеймі.
Від напруження між урядом і президентом, які підтримуються електоратом «Громадянської коаліції» та «PIS», ймовірно, з’явиться більший шанс для «третіх гравців», зокрема, для «Конфедерації».
Нещодавно в Польщі оприлюднили результати двох опитувань громадської думки. За обома підтримка президента Навроцького перевищує 40 %, тоді як прем’єр Туск отримав 22 % та 32 % відповідно.
«Варто зауважити, що деякий час тому було інше опитування щодо довіри політикам і за короткий період виявилося, що рейтинг Навроцького трохи знизився. Під час президентської кампанії він був вищим, як і у Рафала Тшасковського. Тому ці результати опитувань могли бути наслідком ще виборчої кампаній. Думаю, що протягом найближчих півроку ми матимемо ще подібні результати, а вже наступного року ситуація почне змінюватися. Іміджева кампанія дає нетривалі ефекти, у довшій перспективі значення має реальна політика, чи конкретні дії вплинули на якість життя і чи це запам’яталося людям», — зауважив Войцєх Рафаловський.
На думку експерта, необачним рішенням президента Навроцького було ветування законопроєкту про підтримку громадян України.
«Польська правоцентристська політика намагається створювати проблеми, яких насправді немає. Якщо ми погано ставимося до мігрантів, вони стають проблемою. 800+ — це хороший інструмент для інтеграції українців, які, ймовірно, не повернуться на схід України, бо ці території або реально перейдуть під контроль Росії, або будуть настільки зруйновані, що повертатися туди взагалі не буде сенсу. Лівиця безумовно буде наполягати, щоб 800+ виплачували якомога ширшому переліку осіб, з гуманітарних причин, щоб підтримати тих, хто має у нас статус квазі-українського біженця. Ситуацію потрібно терміново вирішувати, адже, згідно з існуючими реаліями, українці не тільки перестануть отримувати 800+, а й виникнуть проблеми з правом на роботу для них. Боюся, що і в цьому питання обидві сторони будуть чекати, хто перший зрушить, і хто програє», — зауважив Войцєх Рафаловський.
Христина Срібняк