Напад російських дронів на Польщу став черговим сигналом, що Москва готова розширювати зону гібридної війни проти Заходу. Хоча офіційні коментарі польської влади залишилися стриманими, Київ миттєво висловив підтримку союзникові й закликав до спільної протидії агресору. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Україна готова надати Варшаві необхідні дані щодо нічного удару і підкреслив: «Російська агресія є загрозою для кожної незалежної нації, і лише спільні дії можуть гарантувати надійну безпеку».
Керівник Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко звернув увагу, що інцидент відбувся на тлі початку навчань «Запад-2025», які вже раніше викликали занепокоєння у Польщі та країн НАТО. «Путін спеціально випробовує і Польщу, і НАТО для того, щоб подивитися, яка буде реакція. Не достатньо просто підняти борти Ф-16 і Ф-35. Має бути відпрацьовано чіткий алгоритм щодо збиття таких цілей, як тільки вони заходять у польський повітряний простір», — сказав Чаленко. Він закликав союзників не обмежуватися технічними діями, а діяти скоординовано, зокрема через ідею спільної протиповітряної оборони, коли польські системи могли б збивати цілі ще над територією України.
Натомість головний редактор Defense Express Олег Катков застеріг, що створення інтегрованої системи ППО Польщі та України наразі виглядає утопічною перспективою. «Це не так просто, як здається. Треба, щоб інформація про місцеположення літаків циркулювала в об'єднаній системі. У поляків є Лінк-16, в Україні його немає, і це серйозна проблема взаємосумісності», сказав Катков. Він підкреслив, що навіть за умови виділення полякам певних зон у небі над Західною Україною, залишатиметься питання довіри і готовності збивати всі повітряні цілі.
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло розглядає атаку дронів як елемент російсько-білоруських навчань і попередження про майбутні провокації. «Польща – перша країна, яка відбила публічно повітряний напад Росії. Але це пов’язано з тим, що незабаром починаються навчання "Запад-2025". І країни східного флангу НАТО очікували провокацій. Їхні збройні сили приведені у стан підвищеної готовності», — нагадав Жмайло. Експерт вважає, що атака була радше перевіркою здатності Альянсу реагувати, ніж спробою завдати масштабної шкоди.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вказав, що Кремль не обмежиться лише дронами. «Найближчим часом Кремль може здійснити пуски ракет по Литві та Польщі. Це може відбутися в рамках навчань "Запад-2025". Кремль перевіряє реакцію НАТО і прагне похитнути єдність Альянсу», — наголосив експерт. Він вважає, що метою Москви є тиск на Німеччину та розкол європейських союзників.
Українські політики теж відреагували на інцидент. Народний депутат Микола Княжицький наголосив, що атака не була випадковою. «Вони тестують реакцію Польщі, країн НАТО, США. Ці дрони летіли не для того, щоб повернутися в Україну, вони летіли в глибину Польщі. Мета — застрашити польське суспільство і потім через гібридні атаки в медіа довести, що це плата за підтримку України», — вважає Княжицький. Політик закликав Варшаву до активнішої військової співпраці з Києвом, наголосивши, що зупиняти Росію доведеться або на українських рубежах, або вже під Варшавою.
Політолог Вадим Горбач підсумував, що провокація мала чітку мету — демонстрацію розколу в НАТО. «Навіть члени НАТО сьогодні не можуть бути впевнені у адекватності оцінки ситуації і вжитті дій у відповідь від адміністрації Трампа», — підкреслив він. На його думку, йдеться про тестування «допорогових загроз», які не приведуть до застосування статті 5 Вашингтонського договору, але поступово розмивають довіру до колективної оборони.
Олександр Савицький