Росія посилює спроби перетворити Північний морський шлях на інструмент геополітичного торгу. Як зауважують українські експерти, Москва прагне представити цей маршрут не лише як логістичну артерію, а й як доступ до рідкісноземельних мінералів, використовуючи їх як розмінну монету у відносинах із Китаєм та США. Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко наголосив, що у цьому питанні Кремль іде на ризиковану гру, намагаючись зіграти на вразливості Сполучених Штатів. «Путін пішов ва-банк, але в основі цього ва-банку – єдина можливість, чим він може тиснути і на Китай, і на Сполучені Штати Америки, являються рідкісноземельні метали, які знаходяться по маршруту слідування північного морського шляху», –сказав Денисенко.
Він пояснив, що Москва пропонувала Вашингтону два варіанти співпраці: участь у торгівлі підсанкційними енергоносіями на європейському ринку та потенційну розробку російських родовищ рідкісноземельних металів. Він вважає, що Путін буде ще деякий час пробувати розторгувати рідкісноземельні метали, як таку собі карту, яка потрібна і китайцям, і американцям. При цьому Росія має застарілі технології і потребує іноземних інвестицій, а ЄС блокує будь-які схеми послаблення санкцій.
Важливим бенефіціаром російського контролю над Північним морським шляхом став «Росатом». Кандидатка економічних наук Ольга Іванюк зазначила, що саме цій компанії у 2019 році віддали у підпорядкування порти і завершений цикл роботи з рідкісноземельними металами. «На даний момент Росатом – це єдина структура, яка має, хай не завершений, але практично повний цикл видобутку руди, переробки руди і виробництва рідкоземельних металів», – пояснила Іванюк.
Вона звернула увагу на те, що «Росатом» активно виходить на міжнародні ринки і шукає фінансування у Китаї. На її думку, в КАиаї цій російській компанії таки вдалося досягти певних успіхів: «Росатом, можливо, стане першою компанією з 2017 року, яка розмістить облігації на внутрішньокитайському ринку». За словами науковиці, паралельно ведуться переговори з китайською стороною про будівництво криголамів для арктичного маршруту.
Разом із тим Росія не здатна забезпечити необхідний рівень розвитку власного криголамного флоту. Як зазначив Вадим Денисенко, країна залишається залежною від технологій Фінляндії, одного з ключових виробників такого обладнання. Він констатував: «На сьогоднішній момент практично круглий рік потрібні криголами… І нарешті ключовим гравцем найближчі роки по криголамам буде Китай, який на сьогоднішній момент замовив більше 50 атомних у тому числі криголамів».
Денисенко додав, що спроби Росії використати Північний морський шлях як політичний козир відбуваються на тлі тиску на Європу, включно з атаками дронами на Польщу та Румунію, що мало на меті випробувати європейську стійкість. "Путін сподівається, що європейці при першому ж більш-менш серйозному удару, в принципі, посипляться й одразу попросять миру. Але не варто бути в цьому впевненим, – зазначив експерт.
В результаті Москва намагається продемонструвати Китаю та США, що здатна забезпечити коротший і вигідніший маршрут транспортування сировини, адже Північний морський шлях скорочує відстань до 30%. Однак за відсутності сучасних технологій та через санкції Кремль вимушений шукати партнерів, балансуючи між конкуренцією та співпрацею двох світових гігантів. Таким чином, Північний морський шлях для Росії стає не стільки економічним, скільки політичним інструментом. Його значення вимірюється не лише можливістю скоротити транзит, а й шансом прорвати міжнародну ізоляцію. Проте залежність від китайських і європейських технологій робить проєкт вразливим, а спроби Кремля зіграти роль арбітра між США і Китаєм є радше тимчасовим маневром у пошуках нових ресурсів для війни.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
10:36 U 0918 POLITYCZNY_29515141_2025-09-18T20-54-19.999.mp3 Прорив ізоляції: РФ намагається використати північний морський шлях
Олександр Савицький