За понад три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Москва й надалі знаходить ресурси для фінансування своєї війни. Таким є головний висновок дослідження «Стратегія перемоги через посилення санкційного тиску на Росію», проведеного мережею захисту національних інтересів «АНТС». Аналітики наголошують: попри десятки санкційних пакетів, ухвалених країнами Заходу, Кремль зберігає стабільний військовий бюджет завдяки продажу нафти, газу, урану й добрив.
Керівник аналітичного відділу «АНТС» Ілля Несходовський переконаний, що російська економіка тримається виключно на воєнних вливаннях і стоїть на межі фінансового колапсу. Він підкреслив, що саме зараз Захід має унікальне вікно можливостей, щоби вдарити по російській воєнній машині через скоординовані санкції. За його словами, зростання ВВП у Росії в останні роки забезпечувалося лише фіскальними вливаннями у військову економіку, але цей ресурс вичерпується.
«Показники суттєво погіршуються. Росія вливала не лише через бюджет, а й через банки, які прокредитували військово-промисловий комплекс на 100 мільярдів доларів. Зараз вони стикаються з ризиками неповернення кредитів, а дефіцит бюджету сягнув 4,2 трильйона рублів. Нафтогазові доходи падають, внутрішніх резервів для залучення коштів нема, і ситуація нагадує стан СРСР у кінці 80-х», — зазначив Ілля Несходовський.
11:02 01DEE223.mp3 Санкції, що вичерпалися: як Заходу перезапустити економічний тиск на Росію
Він додав, що попри поступове скорочення доходів, Кремль продовжує шукати обхідні шляхи для нейтралізації санкцій, використовуючи Китай, Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати та країни Центральної Азії як ключові хаби для обходу обмежень. А виконавча директорка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Оксана Іщук вважає, що ефективність санкцій залежить від політичної мети, яку ставить перед собою Захід. На її переконання, Сполучені Штати та Євросоюз не прагнуть поразки Росії, обмежуючись лише спробами стабілізувати енергетичний ринок.
«Санкційна політика буде ефективною лише тоді, коли США поставлять за мету перемогу України, а не контроль над фінансовою економікою Росії. У Вашингтоні відверто заявляють, що їхня ціль — не зруйнувати російську економіку, а маргіналізувати Росію на ринку нафти, уникаючи глобальної дестабілізації», — наголосила Оксана Іщук.
Вона пояснила, що навіть після ухвалення нових санкцій їхня імплементація часто відкладається на місяці, що дозволяє Москві адаптуватися. Крім того, прогнозні моделі, які беруть за основу міжнародні енергетичні агентства, не враховують реальної ситуації: попри очікування падіння видобутку, Росія зберігає високі показники експорту нафти та газу.
Старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії Вікторія Вишнівська наголосила, що проблема не лише в повільності санкцій, а й у їхній неповноті. За її словами, у російських безпілотниках і ракетах досі знаходять мікрочіпи, виготовлені на Заході.
«Після запровадження обмежень у 2022 році постачання мікроелектроніки в Росію тимчасово знизилося, але вже з середини 2023-го Кремль переналаштував свої ланцюги. Основними каналами стали Китай, Туреччина й ОАЕ. Китай нині забезпечує понад 70 відсотків реекспорту критичних компонентів», — сказала дослідниця.
Вишнівська зазначила, що контроль над експортом електроніки майже неможливий через глобальний характер ринку. Коли мікрочіп кілька разів перепродається між країнами, встановити його кінцевого отримувача надзвичайно складно. Вона наголосила, що Захід досі не має чіткої стратегії щодо стримування Китаю, який активно допомагає Росії в обхід санкцій.
На думку експертів, обмеження постачання високотехнологічної продукції до Росії має стати одним із ключових напрямів майбутньої санкційної політики. Водночас Україна демонструє приклад, як економічний і військовий тиск можуть взаємодоповнюватися: удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах Росії вже призвели до скорочення виробництва пального та експорту.
Автори дослідження «АНТС» підсумовують, що саме удари України по енергетичному сектору РФ завдали Кремлю реальних збитків, яких Захід не досяг за роки санкцій. Тому майбутня стратегія економічного тиску повинна поєднувати фінансові обмеження з технологічними і військовими заходами. Виснаження російської економіки — це процес, який може тривати роками. Але лише рішуче посилення санкційного тиску, координація дій союзників і ліквідація «сірих зон» у міжнародній торгівлі здатні змусити Кремль зупинити війну, вважають експерти.
Олександр Савицький