Відставка Андрія Єрмака, жорсткий тиск адміністрації Дональда Трампа, ескалація Росії перед новими раундами переговорів, відновлення ролі Європи — так виглядає нова дипломатична реальність України.
28 листопада керівник Офісу президента України Андрій Єрмак подав у відставку після обшуків НАБУ і САП у межах розслідування щодо стратегічного українського підприємства «Енергоатом».
Posłuchaj Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
28:42 ty_29_11.mp3 Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
Саме він був ключовою фігурою української дипломатії останніх років. Звільнення Єрмака, за свідченнями джерел, стало для партнерів сигналом, що в Києві відбувається переосмислення корупційних ризиків і спроба відновити довіру.
Попри це, процес щодо миру в Україні не зупинився.
Американський фактор
За словами акредитованого журналіста в Білому домі Дмитра Анопченка, дії адміністрації Трампа останніми днями були продиктовані не стратегією.
«Це було не про стратегію і навіть не про тактику. Це було про особисте бажання Трампа вийти в День подяки зі зверненням і сказати: подякуйте мені як президенту, який приніс мир. Дедлайн «провалився», і тепер процес перейшов у нормальний трек».
23 листопада у Женеві відбувся важливий раунд перемовин за участю США та кількох країн ЄС. За його підсумками вдалося переглянути скандальний проект, відомий як «28-пунктовий план».
Серед вилучених пунктів — амністія для російських військових. Українська делегація зробила сильний тактичний хід, запропонувавши не обговорювати теми, на які не має мандату. Держсекретар США Марко Рубіо, за свідченнями, особисто підтримав такий формат. Українська делегація назвала зустріч «найкращою за весь час переговорів».
Тепер складні питання винесені на рівень двох президентів — Зеленського і Трампа. Колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький оцінює перспективи мирних переговорів обережно оптимістично.
«Мені здається, що є шанс у найближчі тижні узгодити припинення вогню. Не мир — припинення вогню. Було багато раундів — у Білорусі, у Туреччині. Але поки що з цього нічого не вийшло».
За словами дипломата, зараз відновлюється рівновага завдяки дипломатичній майстерності українців, яким вдалося нейтралізувати дуже невигідний 28-пунктовий план.
Росія ескалує
Паралельно із переговорами Росія суттєво наростила інтенсивність обстрілів. Ціхоцький пояснює:
«Це традиційна тактика — ескалувати перед переговорами, щоб сісти за стіл у кращій позиції. Якщо росіяни прислухаються до висловлювань Трампа, для них це сигнал, що людей має загинути ще більше, щоб підштовхнути його до рішення».
Експосол Польщі в Україні прогнозує подальшу ескалацію — включно з ударами по українській енергосистемі та провокаціями за межами України.
Санкції як «козир»: чи натисне Трамп?
За словами журналіста Дмитра Анопченка, головним важелем впливу США на РФ можуть стати вторинні нафтові санкції.
«Якщо США вдарили б по покупцях російської нафти — це було б для Росії серйозно. Це б дуже вдарило по можливості наповнювати бюджет і воювати далі».
Але головне питання — чи готовий Трамп застосувати такі жорсткі санкції.
Попри спроби Вашингтона «посунути Європу», роль ЄС знову зростає. Дмитро Анопченко зазначає:
«Європейців не консультували. Мерц про існування плану Віткова дізнався з преси. Але Європа знову повертається — бо без неї не можуть бути прописані гарантії безпеки».
Після війни — вибори і нова реальність
Припинення вогню автоматично означатиме повернення до виборів в Україні — президентських і парламентських. Коли перестане діяти воєнний стан, доведеться провести голосування.
Експосол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький попереджає, що Росія використає паузу для відновлення наступальних можливостей.
«Росіяни неодмінно захочуть зняти санкції і використають прибутки, щоб поновити воєнні дії, метою яких буде перетворення України на залежну територію».
Попереду — ще багато раундів переговорів. На них будуть винесені найболючіші питання: території, НАТО та безпекові гарантії.
Лариса Задорожна