Міжнародна дипломатія довкола війни в Україні отримала новий імпульс. У Лондоні відбулася зустріч за участі президента України Володимира Зеленського, канцлера Німеччини, президента Франції та прем’єр-міністра Великої Британії. Переговори стали реакцією на ініціативу США щодо просування мирного плану, який має на меті завершення війни, але вже викликав гострі дискусії серед союзників.
Мирний план США і відсутність на переговорах Польщі
Американська ініціатива передбачає низку чутливих пунктів — зокрема щодо Донбасу та інших тимчасово окупованих територій. Серед пропозицій є ідея виходу українських військ із частини територій, які нині перебувають під контролем ЗСУ. Саме ці положення викликають найбільший скепсис у Європі.
На зустрічі в Лондоні не було Польщі, що спричинило дискусію у Варшаві. Колишній посол Польщі в Україні Яцек Ключковський закликає не перебільшувати значення цього факту, але водночас ставить незручні запитання:
«Перше питання, яке треба ставити: хто і чому не запросив Польщу? І перше питання тут — до України. Чому зараз Україна не наполягає на продовженні польсько-українського тандему, про який так багато говорили у 2022–2023 роках?»
Українська сторона у Лондоні чітко заявила: Київ не має права відмовлятися від своїх територій і готовий говорити лише про реалістичні кроки до миру у тісній координації з партнерами.
Європейські чиновники з обережністю ставляться до деяких пунктів американського плану, побоюючись, що вони можуть стати «троянським конем». Зокрема, йдеться про ідею демілітаризованих зон.
Паралельно ЄС ухвалив рішення безстроково заморозити 210 мільярдів євро російських активів, розглядаючи можливість використання частини цих коштів для підтримки України. Це посилює тиск на Кремль, але водночас, породжує складні юридичні та політичні дебати всередині Євросоюзу.
Фронт: успіхи під Куп'янськом і критична ситуация на Донеччині
На тлі дипломатичних маневрів бойові дії не припиняються. Силам оборони України вдалося суттєво покращити ситуацію в Куп’янську на Харківщині, звільнивши значну частину міста та, ймовірно, оточивши окремі російські підрозділи.
Аналітик з питань безпеки Леон Пінчак оцінює це стримано:
«Україна тріумфує, але це кардинально не змінює ситуацію на фронті. Куп’янськ довів брехливість російської пропаганди, але війна триває».
Військовий аналітик Олександр Коваленко наголошує, що операція під Куп’янськом має ширше значення:
«Це не просто місто. Куп’янськ може змінити подальші дії Сил оборони України на тактичному рівні, особливо у протидії російським малим диверсійним групам».
Натомість ситуація на Покровському напрямку та в Сіверську залишається критичною. Російські війська активно інфільтрують міста, використовуючи тактику ДРГ, що вже застосовувалася раніше у Покровську та Мирнограді.
Нова стратегія США: кінець "світогово поліцейського"?
Тим часом у США оприлюднили нову національну стратегію безпеки, яка сигналізує про фундаментальні зміни у глобальній архітектурі безпеки. Документ фіксує відхід від ролі «світового поліцейського» та акцент на власних національних інтересах.
Експерт з безпеки, професор Білостоцького університету Даніель Бочковський пояснює:
«Це фактично доктрина Монро у версії Трампа. Америка зосереджується на собі, робить ставку на силу і поділ світу на сфери впливу».
За його словами, стратегія пом’якшує тон щодо Росії та не визначає її як головну загрозу, що викликає занепокоєння у Європі та Києві.
«Якщо НАТО — це союз, з якого США можуть у будь-який момент вийти, включно з розвідувальною підтримкою, то це вже не союз», — застерігає Бочковський.
Чи готова Європа?
На думку експертів, у довгостроковій перспективі Європа здатна взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку. Однак, саме перехідний період може стати вікном можливостей для Росії, яка прагне скористатися слабкістю та роз’єднаністю Заходу.
Попри дипломатичні сигнали про можливий мир в Україні, війна триває, а її результат дедалі більше залежить не лише від фронту, а й від того, якою буде нова система глобальної безпеки.
Лариса Задорожна