Досягнення стабільного миру у 2026 році залишається складним та відкритим, проте аналіз підсумків поточного року київськими експертами свідчить про зміщення фокуса на довгострокові стратегії національної безпеки, економічної витривалості та дипломатичної гнучкості. Фахівці сходяться на думці, що майбутній мир вимагатиме комплексних, а не швидких рішень, адже 2025 рік, попри нескінченні раунди переговорів, ініційованих Вашингтоном, не приніс прориву через фундаментальні розбіжності сторін.
Керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика» Ігор Жданов описав рік, що минає, як період активних дипломатичних спроб, які мають підготувати ґрунт для майбутніх домовленостей. Рік, що минає, став роком переговорів. А наступний рік, як очікує експерт, принесе угоду про мир. Водночас він застеріг, що ця угода буде складною для України, але не пояснив, в чому ця складність може полягати.
Попри скептицизм деяких оглядачів щодо ситуації на фронті, українські Збройні сили продемонстрували якісне зростання, особливо у сфері впровадження високих технологій, що стало ключовим фактором у стримуванні ворога. Ігор Жданов висловив впевненість, що українська армія стала сильнішою завдяки технологічній перевазі та інтеграції інноваційних рішень, зокрема у сфері безпілотних систем та штучного інтелекту, що є вирішальним у сучасних перегонах озброєнь.
«Наша перевага у тому, що ми застосовуємо високотехнологічну зброю і її впроваджуємо. Тривають перегони озброєнь. Сьогодні результат перегонів дронів і виграє на полі бою той, хто провадить швидше правильне інноваційне технологічне рішення зі застосуванням штучного інтелекту і застосування дронів», — сказав експерт.
Просування з окупації нових українських територій та динаміка змін лінії зіткнення спростовують панічні настрої щодо можливого обвалу фронту чи невідворотності капітуляції України. Це радше вказує на перехід війни у позиційну стадію за нових технологічних умов, вважає Ігор Жданов. Він навів статистичні дані окупації територій, що свідчать про відсутність в Російської Федерації стратегічних успіхів за останній рік, адже приріст окупованих площ є мінімальним порівняно з початком вторгнення.
«Я хочу підтвердити, що дуже багато є закидів, що ми програємо війну, що фронт обвалиться, що треба за будь-яку ціну підписувати мирну угоду. Я думаю, що це не так. Так, нам важко, так, ворог переважає нас чисельністю, озброєнням, але ми утримуємо наші позиції», — зазначив Ігор Жданов.
Водночас серйозним внутрішнім викликом залишається провалена інформаційна кампанія щодо мобілізації, що спричинила небезпечні викривлення в суспільній свідомості та ставленні до військового обов'язку. Ігор Жданов визнав поразку держави в інформаційно-психологічному протистоянні за уми громадян ще в 2023 році. Наслідком цього стало неприпустиме підвищення статусу ухилянтів та зниження престижу військовослужбовців.
«Так, у нас є проблеми з мобілізацією. Інформаційно-психологічну операцію стосовно мобілізації ми програли ще у 2023 році. На жаль, влада цим не займається», — сказав експерт. На його думку, український оборонно-промисловий комплекс демонструє значне зростання потужностей. Він забезпечує більшу частину потреб армії, проте стикається з критичною нестачею державного фінансування для закупівлі виробленої продукції.
Жданов вказав на парадоксальну ситуацію, коли фізичні можливості виробництва зброї перевищують фінансові спроможності бюджету, що змушує покладатися на партнерів, чия допомога не завжди надходить прозоро та оперативно. «Майже 740 мільярдів гривень були закладені в бюджет на військо, в тому числі на закупівлю озброєння і військової техніки. Але зараз потужності оборонно-промислового комплексу на сьогодні вищі, чим є фінансові спроможності, щоб купувати зброю. В держави не вистачає власних коштів для закупівлі озброєння», – зазначив Жданов.
Політична ситуація ускладнюється зміною адміністрації у США, що вже спричинилося до зупинки фінансування та посилення суспільної втоми й деморалізації через корупційні скандали всередині України. Ігор Жданов звернув увагу на негативний вплив приходу Дональда Трампа до влади на фінансову підтримку, а також на те, як внутрішні скандали розмивають розуміння цілей війни, хоча головна мета — захист держави — залишається незмінною: «Після приходу до влади в США президента Трампа будь-яка фінансова допомога Україні зупинилася. Українське втомлюється від війни, дедалі більше людей вважають, що ситуація розвивається в неправильному напрямі».
В контексті можливих мирних переговорів існують «червоні лінії», окреслені Конституцією України. Вони унеможливлюють територіальні поступки чи відмову від євроатлантичного курсу без ризику імпічменту для президента. Жданов нагадав про юридичні обмеження воєнного стану, які забороняють змінювати Основний закон або проводити референдуми: «Змінювати Конституцію під час воєнного стану неможливо. І це досить ускладнює позицію чинного президента, тому що він не може підписати документ, де, наприклад, є пункт про відмову від вступу до НАТО. Тому що це суперечить Конституції, це прямий шлях його до імпічменту».
Економічна складова протистояння стає не менш важливою за військову. Адже здатність держави продовжувати опір прямо залежить від фінансової стійкості та обсягів зовнішньої допомоги, зокрема від Європейського Союзу. Голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський підкреслив критичну роль міжнародних партнерів та позитивні сигнали від ЄС з фінансування та розвитку оборонної автономії: «Україна вже домоглася забезпечення значних обсягів міжнародної допомоги на 2026 рік, адже за прогнозами МВФ, наступного року бойові дії Росії проти України триватимуть. Бураковський нагадав, що останні рішення Європейського Союзу з надання Україні 90 мільярдів фінансової допомоги та підвищення оборонних витрат ЄС є позитивним сигналом».
Російська економіка, попри перехід на воєнні рейки, у 2025 році наблизилася до поворотної точки, де накопичені структурні проблеми та вплив санкцій починають створювати реальні загрози для стабільності режиму. Ігор Бураковський вказав на безперспективність поточної моделі розвитку РФ та на неминуче поглиблення економічних труднощів наступного року, хоча вплив цих факторів на політичні рішення Кремля залишається під питанням:
«У 2025 році російська економіка підійшла до певної поворотної точки. Це і проблеми, які традиційно були в російській економіці, але про які воліли не говорити самі росіяни, ну і в принципі вважали, що це буде вирішено».
Надмірна мілітаризація російської економіки, де значна частка ВВП йде на війну, є ірраціональною з точки зору суспільного добробуту та створює ризики несподіваних криз у фінансовому чи соціальному секторах. Ігор Бураковський пояснив економічну абсурдність війни, коли ресурси просто знищуються. Він попередив про можливі проблеми в банківській сфері РФ та зростання невдоволення регіональних еліт.
«Побудувати танк, отримати за нього гроші, а потім спалити його на війні — це фактично пряме відрахування зі суспільного добробуту. Але, з іншого боку це доводиться робити. І ще один момент — це те, що за останніми даними в Російській Федерації приблизно 7% валового внутрішнього продукту — це військові витрати за 2025 рік», — зазначив економіст.
Українська економіка продемонструвала стійкість, переживши 2025 рік, проте її майбутнє залишається вразливим і залежним як від внутрішніх управлінських рішень, так і від стабільності надходження коштів від донорів. Ігор Бураковський закликав бути готовими до різних сценаріїв, включаючи погіршення ситуації у разі скорочення допомоги, та наголосив на важливості підтримки партнерів: «Я б не критикував наших партнерів, бо без їхньої фінансової допомоги ситуація в Україні була би значно гірша. І тут нам треба мати два варіанти. Варіант А, якщо все буде так, як воно триває, і будуть надходити додаткові кошти».
Український бізнес стикається з новими викликами, серед яких не лише дефіцит кадрів та коштів, а й зміна тактики російських атак, що ставить питання фізичної безпеки працівників та об'єктів на перший план. Ігор Бураковський зазначив, що підприємці змушені шукати зовнішні ринки збуту через звуження внутрішнього попиту, а також вирішувати проблеми страхування воєнних ризиків: «Згідно з опитуваннями Інститут економічних дослідження і політичних консультацій, бізнес скаржиться не тільки на дефіцит робочої сили, на дефіцит коштів, на звуження внутрішнього ринку. Багато хто хоче вийти на експорт не від хорошого життя, а тому, що тут нема кому продавати товари».
Війна трансформувалася у довготривалий безпековий конфлікт високої інтенсивності, ставши для України «новою нормою» Фронт стабілізувався, а українські сили успішно застосовують асиметричні методи боротьби, сказав директор «Агенції з реформування сектору безпеки" Віктор Ягун. На його думку, 2025 рік закріпив цю реальність, демонструючи виснаження наступального потенціалу Росії без нової мобілізації: "Україна посилила асиметричні спроможності, далекобійні дрони почали працювати по ворожих тилах, тривають удари по ВПК, логістиці, по промисловому комплексу Росії, і нафтопереробному комплексі. Росія фактично втратила спроможність до масштабних наступальних операцій без нової хвилі мобілізації».
Окрім гарячої фази, протистояння перейшло в гібридну сферу і тепер Росія атакує Європейський Союз через диверсії та дезінформацію. Ягун відзначив активізацію ворожих дій в Європі та необхідність створення нових координаційних структур, таких як міждержавний комітет розвідок ЄС: «Російська Федерація суттєво активізувала диверсії в Європейському Союзі, дезінформаційні компанії, використання мігрантів, протестних рухів та енергетичного шантажу. Україна та партнери перейшли до контргібридної оборони, але на жаль ще без координації на рівні ЄС».
Інтеграція України в євроатлантичні структури де-факто вже відбулася, навіть без формального вступу, а західні партнери все частіше розглядають ситуацію через призму управління конфліктом, а не його швидкого завершення, вважає Ягун. Експерт наголосив на глибокій логістичній та безпековій інтеграції України з НАТО та зміні риторики США і ЄС щодо термінів закінчення війни: «Фактично Україна настільки інтегрувалася в деякі структури і процеси, в тому числі логістичні, що є питання, хто куди вступив. США та ЄС деталі частіше говорять мовою управління конфліктом, а не його швидкого завершення».
За оцінками Ягуна, на 2026 рік найбільш імовірний сценарій «замороженого конфлікту». Експерт застеріг, що зниження інтенсивності бойових дій без надійних гарантій вигідне насамперед Кремлю для підготовки до нового етапу агресії: «Перший сценарій – це заморожений конфлікт, його ймовірність 50-60%. Активні бойові дії знижуються, але не припиняються. Лінія фронту стає лінією довготривалого стримування».
Другий сценарій — примусові переговори (25-30%) — Ягун назвав небезпечним через спроби Кремля зафіксувати окупацію та нав'язати нейтралітет, що загрожує майбутнім реваншем. Але цей шлях не дає жодних гарантій виконання домовленостей Росією: «Сценарій другий, можливий, але небезпечний – це примусові переговори. Його ймовірність 25-30%. Це приблизно те, до чого нас зараз схиляють».
Найменш імовірним (10-15%), але найбільш бажаним для України є сценарій стратегічної перемоги або внутрішньої трансформації РФ, що можливо лише за умови масштабних змін у самій Росії. Віктор Ягун пов'язав цей варіант зі сукупністю факторів, що призведуть до краху агресора зсередини або на полі бою: «Цей сценарій можливий лише за сукупності умов: стратегічна військова операція Російської Федерації, або її внутрішня трансформація».
Єдиним реалістичним форматом миру експерти бачать безпекову конструкцію, засновану на силі та стримуванні, а не на політичних угодах, що їх Росія традиційно порушує. Віктор Ягун виступив за збереження військової допомоги та готовності України жити в умовах постійної загрози за «ізраїльською моделлю»: «Мир у 2026-му році можливий лише як безпекова конструкція, а не політична угода. Швидкий мир малоймовірний, мир на папері — небезпечний, мир через силу та стримування — єдиний реалістичний».
Збереження територіальної цілісності залишається принциповим питанням, де позиція України підкріплена міжнародним правом та законодавством США, що унеможливлює «фінський сценарій» без згоди Києва. Віктор Ягун закликав не піддаватися на тиск щодо відмови від територій, адже це закриє шлях до їх повернення. Натомість тверда позиція на основі права зв'язує руки навіть скептичним партнерам: «У Сполучених Штатах є закон, де чітко написано, що Сполучені Штати підтримують територіальну цілісність України, і Сполучені Штати не можуть його порушити».
Головною проблемою західних партнерів залишається нерішучість та відсутність досвіду жорсткої реакції на провокації, що вимагає від них усвідомлення Росії як ворога, який розуміє лише силу. Віктор Ягун навів приклад інциденту на естонському кордоні 17 грудня, як ілюстрацію неготовності Заходу переходити межі: «Проблема наших партнерів в тому, що вони не мають досвіду переходу межі з ухвалення необхідного рішення... Треба зробити цей крок і зрозуміти — Росія ворог! Росія не зупиниться! Тільки рішучі дії і розуміння того, що відповідь має бути жорсткою, зупинять цього монстра».
Олександр Савицький