Попри значну перевагу РФ у ресурсах, 2025 рік не став для Кремля проривним. Українські Сили оборони змогли втримати фронт, завдати атак по російських тилових об’єктах і позбавити противника частини ракетного потенціалу. Водночас Захід пережив системні зрушення, які вплинули на формат допомоги та структуру міжнародної безпеки. Експерти сходяться на думці, що 2026 рік стане критичним: саме він визначить, чи зможе Україна вистояти у війні виснаження та перейти до моделі стійкості довгострокового типу.
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак нагадав, що широкомасштабний російський наступ 2025 року не досяг поставлених політичних цілей: «РФ змогла захопити лише 0,77% української території… Не можна сказати, що Україна виграла літню битву за Покровську агломерацію, але росіяни її також не виграли». Їжак пояснив, що Москва втратила десятки тисяч військових, але зуміла створити дипломатичний тиск, намагаючись показати видимість переваги.
Українське військо, за його словами, змінило конфігурацію оборони й підготувало нові рубежі, тож навіть можливе захоплення росіянами зруйнованих населених пунктів не змінить стратегічної картини. Однією з головних тенденцій року Їжак назвав збільшення кількості російських атак дронами-камікадзе скерованих на ураження української цивільної інфраструктури та цивільних українців. Водночас, спостерігається зменшення кількості ракет через брак виробничих можливостей РФ. Ця зміна тактики вплинула на інфраструктуру України, але, на думку експерта, не створила переламу. Росія використовує обмежений успіх на фронті як інструмент політичного тиску, але стратегічно ситуація лишається стабільною.
На міжнародній арені 2025 рік став переломним для євроатлантичної єдності. Директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко наголосив, що Європа фактично втратила модель безпеки, яка існувала останні десятиліття: «Євроатлантизм був знищений. Європа раптом виявила, що тепер вона не має жодних відносин у сфері безпеки».
Як сказав Небоженко, ЄС опинився затиснутим між США та Росією, втративши опору на багаторічний альянс зі США, який був фундаментом стабільності. На його думку, саме події в Україні започатковують нову міжнародну систему, яка визначатиме ХХІ століття.
Він також зупинився на внутрішній українській ситуації, зазначивши, що 2025 рік оголив слабкість державних інституцій.
За словами Небоженка, Верховна Рада втратила вплив, судова система деградувала, а піраміда елітної корупції лише зміцнилася. «Тепер ми наодинці намагаємося зрозуміти, що відбувається», — підсумував він. У його оцінці, конфлікт між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, а також призупинення американського фінансування змусили Київ шукати нові стратегії військової і суспільної мобілізації.
2026 року слід чекати глобальні зрушення у світі та зміну ролей держав у майбутньому геополітичному порядку, вважає співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян. Він наголосив, що ресурси вичерпуються не тільки в України, а й у багатьох ключових держав: «2025-й рік – це рік вичерпання ресурсів… Настав кінець “кінцю історії”. Трансатлантична єдність померла».
Саакян підкреслив, що війна відкрила епоху нових міжнародних правил, а навіть перемир’я, якщо буде досягнуте, стане тимчасовою конструкцією, неспроможною забезпечити довготривалий мир. Експерт пояснив, що Росія підходить до 2026 року з виснаженою економікою, не здатною підтримувати темп війни. Йдеться не про крах, а про її поступове витіснення з кола ключових геополітичних суб’єктів.
Україна ж, на його думку, має перейти від моделі централізації влади, що домінувала з 2022 року, до моделі довгострокової політичної стійкості, інакше витримати затяжну фазу війни буде неможливо. Експерт наголосив, що 2026 рік вимагатиме глибокої адміністративної, політичної та економічної перебудови, зокрема переорієнтації на економіку воєнного часу.
Набагато песимістичніший аналіз дав політичний експерт Костянтин Матвієнко, який звернув увагу на втрати України та на відсутність передумов для швидкого миру: «Цей рік став роком просування російських військ і повільної втрати Україною територій… Але Росії це вдається колосальною ціною». Матвієнко підкреслив, що українське суспільство не демонструє настроїв капітуляції, оскільки бачить мету РФ у знищенні української нації. Він нагадав, що термін «рашизм» закріплений в українському законодавстві саме як відповідь на політику російського терору.
Одним з ключових ризиків експерт назвав політичне майбутнє Росії та роль Китаю. На його думку Пекін отримує вигоду від слабкості Москви, контролюючи російські ресурси, постачаючи дрони та допомагаючи Північній Кореї надсилати до РФ військовий контингент. Матвієнко також наголосив на зміні політики США після повернення Трампа до влади: «Вашингтон більше не гарантує захисту Європі від російської загрози, що підсилює стратегічну невизначеність».
Далі експерт підкреслив, що 2026 рік буде важчим за попередній і не принесе миру. Він заявив, що виборів в Україні не буде, оскільки тривають бойові дії та зберігається загроза масованих атак. За результатами міжнародних мирних переговорів РФ спромоглася змістити акценти на свій бік. На думку аналітиків, Москва досягла тактичного успіху, домоглася переговорів під час активних бойових дій, а не після їхнього припинення, як це планували США.
Кремль готовий пропонувати Вашингтону значно більші фінансові стимули за деескалацію, ніж ті, які потрібні Україні для перемоги. Це, за оцінкою експертів, створює небезпечний зсув — гібридний баланс може схилитися на користь РФ у 2026 році, якщо Захід не змінить стратегію. Росія послаблена, але не зламана, світ змінюється, але не став однозначно прихильним до України, а дипломатичні маневри Кремля лише ускладнюють боротьбу. Попереду — рік, який визначить межі стійкості української держави та контур нового глобального порядку, переконані експерти.
Олександр Савицький