Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди депутатам Верховної Ради України. Сама Тимошенко ці звинувачення спростовує. Політики та експерти не виключають, що справи за такими підозрами триватимуть довго, але практика підкупу депутатів продовжиться.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру голові парламентської фракції партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам. За версією слідства, йдеться не про поодинокі домовленості, а про спробу запровадити системний механізм фінансового стимулювання лояльного голосування у Верховній Раді після викриття корупційних схем у грудні 2025 року.
У повідомленні правоохоронців зазначалося, що така модель передбачала регулярні виплати наперед і була розрахована на тривалий період. Сама Юлія Тимошенко ці звинувачення публічно відкинула. Виступаючи з парламентської трибуни, вона заявила, що справа є безпідставною, а дії антикорупційних органів — формою тиску і дискредитації. Політикиня особливо наголосила на обшуках у депутата фракції «Батьківщина» Сергія Власенка, які, за її словами, проводилися без будь-яких законних підстав.
Коментуючи дії слідчих, Юлія Тимошенко заявила, що цілком спростовує всі висунуті проти неї обвинувачення і назвала обшуки «нахабним насильством». Вона наголосила, що силові дії тривали багато годин і торкнулися літніх людей, а саму ситуацію пов’язала зі своєю публічною політичною позицією та критикою окремих законодавчих ініціатив.
Тим часом у парламенті не виключають, що справа могла стати можливою завдяки співпраці антикорупційних органів з інформатором серед народних депутатів. Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко зауважив, що подібні розслідування є сигналом для тих, хто погоджується на політичну корупцію. На його думку, сам факт викриття і покарання може стати стримувальним чинником, хоча не гарантує повного припинення підкупу голосів.
Костенко зазначив, що народні депутати мають усвідомлювати наявність людей, які співпрацюють з НАБУ і передають інформацію про корупційні пропозиції. Саме невідворотність покарання, за його словами, є ключовим елементом ефективної правової системи.
Водночас частина експертів вважає, що ситуація може мати для Юлії Тимошенко не лише негативні, а й несподівані позитивні політичні наслідки. Політолог Ігор Рейтерович зазначив, що інформаційний сплеск навколо лідерки «Батьківщини» здатен повернути її у центр суспільної уваги. За його оцінкою, в умовах падіння рейтингів і ризику неспроможності партії подолати виборчий бар'єр до парламенту, будь-яка гучна справа може стати інструментом політичної мобілізації.
Рейтерович сказав, що для Тимошенко криза традиційно є не лише проблемою, а й можливістю. Водночас експерт не сумнівається, що розслідування буде тривалим і швидких рішень очікувати не варто, незалежно від того, як розвиватиметься політична складова цієї історії.
Сама Юлія Тимошенко намагається подати справу як приклад політичного переслідування та елемент підготовки до можливих парламентських виборів. Вона натякає на спроби «зачистки» політичного поля з боку влади. Проте таку інтерпретацію не поділяють її колеги по парламенту.
Депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк заявив, що не бачить підстав говорити про політичне замовлення чи вплив Офісу президента на антикорупційні органи. Він наголосив, що матеріали, оприлюднені НАБУ і САП, стосуються конкретної статті Кримінального кодексу про пропозицію неправомірної вигоди, а відеозаписи розмов дозволяють суспільству самостійно оцінити ситуацію.
За словами Железняка, говорити про політичний контекст до завершення процесуальних дій зарано. Він звернув увагу на те, що попереду обрання запобіжного заходу у Вищому антикорупційному суді, після чого сторона обвинувачення може оприлюднити додаткові матеріали. На його переконання, ця справа радше демонструє системну проблему з наявністю голосів у парламенті, ніж боротьбу за електоральне поле.
Натомість політолог Микола Давидюк заперечив версію політичної помсти з боку президента Володимира Зеленського та монобільшості. Експерт нагадав, що фракція «Батьківщина» протягом останніх років часто голосувала синхронно з владою за ключові законопроєкти, що свідчить про тісну співпрацю.
Політолог припустив, що нинішня ситуація може змінити баланс сил у парламенті і змусити політичних гравців чіткіше визначати формат взаємодії — від неформальної підтримки до відкритої коаліції. Водночас він не виключив, що справа може завершитися лише елементом залякування без реального продовження, адже обшуки і вручення підозри ще не означають обвинувального вироку.
Наразі Юлію Тимошенко підозрюють у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України — пропозиції неправомірної вигоди службовій особі. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією або без неї. Водночас сама політична лідерка наполягає, що антикорупційні органи не мають доказів її вини.
Олександр Савицький