Українська Служба

Від емоцій до прагматизму: як змінилися відносини Польщі та України у 2025 році

16.01.2026 20:17
Польське радіо для України у четвер, 15 січня, провело польсько-українські дебати. Тема зустрічі — «Польща та Україна. Яким був 2025 рік, чого чекати від 2026?». У студії зібралися польські та українські експерти, щоб у форматі відкритого обговорення поговорити про підсумки року та перспективи двосторонніх відносин.
Аудіо
  • Дебати Польського радіо для України
  ( )    ( )           ( ),           ( )        ( )
Лариса Задорожна (крайня ліворуч) та Пйотр Погожельський (країній праворуч) та гості дебати колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький (другий праворуч), керівник програми Східної Європи Польського інституту міжнародних справ Даніель Шеліговський (другий ліворуч) та експертка Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна (у центрі)Cezary Piwowarski/Polskie Radio

Польське радіо для України запускає новий цикл дебатів про українсько-польські відносини. Щомісяця польські та українські експерти, аналітики й лідери думок обговорюватимуть ключові виклики та перспективи співпраці між двома країнами. Перші дебати відбулися 15 січня і були присвячені темі: «Польща та Україна. Яким був 2025 рік, і чого чекати від 2026?».

Зустріч провели журналістка Польського радіо для України Лариса Задорожна та заступник директора Польського радіо для закордону Пйотр Погожельський. Своїми оцінками поділилися колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, керівник програми Східної Європи Польського інституту міжнародних справ Даніель Шеліговський та експертка Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна. Пропоную послухати найцікавіші фрагменти дебатів.

Перше питання до експертів полягало в тому, які три тенденції минулого року в польсько-українських відносинах вони б виділили. Марія Золкіна, яка першою відповідала на це запитання, зазначила, що, на її думку, у 2025 році Польща та Україна перейшли від теплих відносин до раціональних.

Для мене 2025 рік — це підсумок попереднього періоду, коли всі конфлікти, всі взаємні претензії ховалися десь на задньому плані, а у 2025 році вони вийшли в публічний простір. Це не нова сторінка в польсько-українських відносинах, але це дещо шокувало, тому що у 2022–2023 роках спілкування на різних рівнях було настільки теплим, що те, що відбувалося потім у 2024–2025 роках, сприймалося як серйозний відкат. Насправді ж це, можливо, повернення до раціональної прагматичної взаємодії. Це перша тенденція.

Друга тенденція, на жаль, негативна. Я вважаю, що українське питання в широкому сенсі цього слова — тобто і ставлення до України, і ставлення до українців, і різні моменти взаємодії з Україною — перетворилися на фактор внутрішньої політики в Польщі, і, на жаль, тут мають місце певні спекуляції та маніпуляції. Потім, у певний момент, це підхопила російська пропаганда. Тобто зараз це вийшло на рівень, коли не тільки політики між собою сперечаються, не тільки історики між собою сперечаються, але, для мене, найгіршим і найсерйознішим викликом на межі 2025–2026 років є те, що ми бачимо випадки побутової неприязні.

Я думаю, що це найбільший виклик, з яким треба боротися з обох сторін, але на наших польських колегах — серед політиків і серед експертів — лежить велика відповідальність за це, тому що джин із пляшки вилетів під час президентської кампанії в Польщі, під час виборчих дебатів.

Третій момент — це, мабуть, усе-таки розуміння того, що є певні сфери відносин, які не мусять і не повинні залежати від того, чи є напруга в інших секторах. Наприклад, польські бізнес-інтереси, кооперація на рівні військово-промислового комплексу, безпека, оборона — це те, що однозначно в інтересах обох сторін.

Бартош Ціхоцький погодився з твердженням Марії Золкіної, що польсько-українські відносини у 2025 році перейшли від тепла до прагматизму.

Може, я би додав теж, що ці тенденції, які бачимо в польській політиці з точки зору України, на жаль, не унікальні — вони стандартні. Ми бачимо контрреволюцію чи конфлікт системних і несистемних партій, риторик, концепцій у США, де Дональд Трамп очолює цю антисистемну контрреволюцію. Однак ми це бачимо і в Німеччині, і у Франції. Це породжує складності й потенційно великі проблеми з точки зору України.

У Польщі зростання підтримки для таких політиків, для таких партій, які очолюють Гжегож Браун, Менцен чи Босак, — це нове явище. Україна там не головна тема, але якось включає в ці всі процеси українське питання.

Однак я б сказав, що зірка 2025 року, персона 2025 року в Польщі — Кароль Навроцький, людина, про яку рік тому, можливо, небагато хто знав, став президентом. Була напруга у зв’язку з тим, яка в нього програма, яка в нього думка щодо України. Мені здається, що візит президента Зеленського допоміг відповісти на це запитання. Мені здається, ця напруга знизилася.

Здавалося, що він буде якось гратися з виборцями «Конфедерації» і, можливо, буде будувати з ними відносини, але все ж таки він тримає раціональну дистанцію до таких складних, антиукраїнських моментів.

Я би додав, можливо, що з точки зору України теж у якомусь сенсі відбувається паралельний процес. 2022–2023 роки — це була ейфорія, в Україні відкрили Польщу, українці масово подорожували через Польщу до Куршевеля, до Лондона. Я тоді працював у Києві — це було дуже приємно. Польща стала номером один.

У 2025-му вона повернулася на те місце, де була до війни. Однак, можливо, в цьому є позитивні моменти, бо ми бачимо, що такі складні теми, як ексгумація, так звані історичні питання, уже не електризують, не створюють ризиків для політиків. Цей процес деполітизувався, тому що польсько-українські відносини, як сказала Марія, стали міждержавними — як, скажімо, відносини України з Португалією чи з Іспанією.

Даніель Шеліговський, говорячи про тренди минулого року, зазначив, що, на його думку, 2025 рік — це приклад кризового управління. Також він відповів на запитання Пйотра Погожельського про те, чи Польща та польська політика перетворюються на «угорську модель», де зовнішня політика є фактором внутрішньої.

Тут можна сказати, що це як позитив, так і негатив для польсько-українських відносин. Мені здається, теж дуже важливо, що, на мою думку, відбулася деескалація деяких питань у польсько-українських відносинах. Тобто я бачу набагато менше гострої риторики з обох боків, набагато менше непотрібних сварок у соцмережах — принаймні в порівнянні з 2024 роком.

Другий момент — позитивний: це налагодження персональних відносин між президентами.

Третій момент — негативний. Це те, що мені точно не подобається: зниження позитивного сприйняття польським суспільством України та українців.

З одного боку, можна сказати, що це природно. Просто неможливо було втримати такий рівень підтримки, як у 2022 році. Ми у Польщі це спостерігали у 2004 році після Помаранчевої революції, у 2013–2014 роках — після Євромайдану, Революції гідності. Відбулося те саме.

Чи це можна порівняти з політикою Угорщини? Я невпевнений. Мені здається, що все-таки в нас є міжпартійний консенсус щодо України. Я наведу приклад дуже цікавого інтерв’ю, яке буквально кілька днів тому дав Криштоф Босак одному з польських журналістів. Він сказав, що польська підтримка України має продовжуватися, але головне питання — яким чином, якою ціною і як саме це робити.

В Угорщині ж точно є антиукраїнська частина політикуму, яка блокує на рівні Євросоюзу все, що можна блокувати, хоча це зачіпає і Польщу. Міністр Сікорський постійно про це каже.

Давайте я скажу більше: хто першим прийшов на допомогу Україні у 2022 році? Це ж праві сили в Польщі. Уряд «Права і справедливості» вважається правим. Тобто саме праві прийшли на допомогу Україні у 2022 році — і це дуже важливо пам’ятати в Україні.

Повну версію слухайте в доданому аудіофайлі.

PRdU /Д.Ю.

Українські військові хвалять польські «Краби»

21.11.2022 15:36
Машини воюють на передовій. Вони знищують цілі за кілька десятків кілометрів

Польща та Україна можуть разом працювати в атомному енергетичному секторі

24.01.2024 18:35
Україна має намір побудувати дев'ять атомних енергоблоків за американською технологією AP 1000. Про ці плани, як пише BiznesAlert.pl із посиланням на «Новий голос Країни», повідомив Міністр енергетики України Герман Галущенко. За інформацією Nuclear Newswire, контракт між Westinghouse і державним «Енергоатомом» було підписано 22 січня 2023 року. Йдеться про поставку реактора AP 1000 на Хмельницьку атомну електростанцію. Тим часом аналітик Войцєх Якубік вважає, що Польща та Україна можуть разом працювати в атомному енергетичному секторі

Україна ключовий донор досвіду для європейської безпеки

02.10.2025 20:13
Ексміністр оборони США: «Головна сила України — у збереженні демократії»