Трамп і Гренландія: США загрожують ЄС митами та економічним тиском

Позиція Дональда Трампа щодо Гренландії та можливих торговельних обмежень для європейських країн спричинила нову хвилю дискусій у міжнародній політиці. У Брюсселі обговорюють, як реагувати на економічний тиск з боку США, зокрема можливе застосування так званого «антипримусового інструменту» та відновлення мит у відповідь.

Президент США Дональд Трамп відповідає на запитання ЗМІ у у Вашингтоні

EPA/SHAWN THEW

17 січня президент США у традиційний для себе спосіб — постом на платформі Truth Social — оголосив про свої плани світові. Американський лідер має намір запровадити додаткові 10% мита на експорт з восьми європейських країн до Сполучених Штатів. Ці мита мають набути чинності з 1 лютого. Економічний тиск Дональда Трампа проти країн Європейського Союзу можна вважати реакцією на політичну підтримку цими державами Данії та Гренландії, а саме на відправлення на острів своїх військових для участі в навчаннях.

Ситуація настільки серйозна, що в Брюсселі лунали заклики до використання так званого інструменту боротьби з примусом, який європейські чиновники називають «торговельною базукою». Томаш Бєлєцький, старший аналітик з європейських питань, кореспондент аналітичного центру Polityka Insight у Брюсселі, в інтерв’ю Українській службі Польського радіо для закордону пояснив, що це за інструмент і яка вірогідність того, що ЄС до нього вдасться.

Це інструмент проти примусу, сукупність нормативних актів, які до цього моменту не застосовувалися. Цей механізм полягає в тому, що Європейський Союз, зазвичай за ініціативою Європейської комісії, визначає, чи має місце ситуація економічного примусу, тобто, чи третя країна, що знаходиться поза Європейським Союзом, намагається використовувати економічні інструменти, наприклад, щоб змусити Спільноту вжити певних небажаних дій. Рада Європейського Союзу, тобто країни Євросоюзу, може визначити, що ЄС перебуває в ситуації примусу, більшістю голосів. Цікаво, що це не інструмент, який вимагає одностайності. Тут достатньо голосування кваліфікованої більшості, тобто 15 із 27 країн Європейського Союзу, які представляють 65% членів ЄС. Після цього етапу, коли Рада Європейського Союзу, тобто держави-члени, визначить, що Спільнота підлягає економічному примусу, вона відкриває доступ до широкого спектру дій та економічних контрзаходів, які також пропонує Європейська комісія. Вони можуть бути прийняті країнами Європейського Союзу і варіюватися від найлегших до найсуворіших. Спектр справді широкий. Якщо ми говоримо про цю «базуку», тобто важкий інструмент, він, наприклад, дозволяє обмежити доступ до ринку ЄС для американських компаній, обмежити доступ до рекламного ринку ЄС для американських цифрових гігантів або доступ до ринку державних закупівель ЄС для американських компаній. Це буде досить фінансово збитковим. Цей інструмент навіть дозволяє закрити ринок ЄС для американських компаній. Звичайно, це буде руйнівним для самої Спільноти, тому цього не станеться.

Наразі ідея полягає в тому, щоб погрожувати. Адже цей інструмент Спільнота не може запровадити за одну ніч. Він вимагає щонайменше кількох тижнів процедурного часу. Спочатку Єврокомісія повинна визначити, що це вимагання, і країни-члени Євросоюзу повинні проголосувати за це. Як ми бачимо, верховенство права потребує часу, тому я б сказав, що набагато швидшим спеціальним інструментом торговельного реагування є просто розморожування тарифів. Минулого року Європейський Союз розробив пакет відповідних тарифів на імпорт зі Сполучених Штатів на суму 93 мільярди євро щорічно. Нагадаю, що це було під час торговельної суперечки, коли Трамп підвищував тарифи по всьому світу, тому ЄС підготував цей інструмент. Він так і не був запроваджений, оскільки торговельна угода була укладена, але він був підготовлений. Ці тарифи можна процедурно розморозити за одну ніч, і я вважаю, що якщо Європейський Союз відреагує економічно, введення цих тарифів буде першим кроком.

Однак наразі, до 1 лютого, жодних рішень не буде прийнято. До 1 лютого, тому що нові тарифи Трампа, які стосуються восьми європейських країн, включаючи шість країн ЄС, мають набути чинності 1 лютого.

Цього тижня кілька європейських лідерів зустрічаються з Трампом у Давосі. Головною темою мала бути Україна, а темою номер два тепер буде Гренландія. Саміт ЄС відбудеться у четвер.

У четвер, 22 січня, відбудеться екстрене засідання Європейської ради, присвячене саме напруженості навколо Гренландії. Однак повернімося до запровадження США додаткових 10-відсоткових тарифів. Причиною, скажімо так, став той факт, що сім країн відправили до Гренландії невелику кількість військових. Ця кількість дійсно невелика, по декілька військових з кожної країни. І тут одразу виникає питання, чи мова йшла перш за все про символічну присутність.

Так, публічно було оголошено, що метою цих навчань, які мали бути підготовкою до чогось більшого, було зміцнення безпеки Гренландії від загроз з боку Росії та Китаю. Данці наполягали на проведенні цих навчань під егідою НАТО, і в ідеалі американці також мали направити хоча б одного солдата на ці навчання. Звичайно, це мало бути контраргументом Трампу. Трамп офіційно стверджує, що Гренландію незабаром захоплять китайці чи росіяни, і що Данія не зможе її захистити, тому Сполучені Штати мають анексувати, захопити, купити, або, як він це називає, взяти на себе управління островом, щоб краще його захистити. Це мало стати сигналом того, що ми також у НАТО, як союзники, можемо захистити Гренландію за участю Сполучених Штатів. Звичайно, ці країни також намагалися запевнити, що жодна країна-член НАТО не має наміру воювати з Трампом чи розпочинати війну зі Сполученими Штатами. Однак був і інший вимір: Гренландія — це не якась забута та небажана земля, і ми там є, навіть якщо лише символічно. У будь-якому разі відправка кількох або десятка солдатів була виразом підтримки Данії та Гренландії у суперечці щодо Гренландії, яку спровокував Трамп. Країни, що були найбільш залучені до вирішення цього питання, мають бути покарані. Якщо це станеться, це буде доказом того, що розмови Трампа про Гренландію — не якась короткочасна чи швидкоплинна провокація, а радше частина довгострокового плану щодо фактичної анексії Гренландії.

Аналітики кажуть, що Трамп, оголошуючи запровадження мит, має на меті також розділити Європейський Союз. Погрожуючи окремим державам-членам ЄС, американський лідер намагається чинити максимальний тиск і підірвати єдність європейців, які досі залишаються згуртованими в питанні Гренландії. Я запитала Томаша Бєлєцького, чи, на його думку, це можливо.

Так, це правда, що це питання є викликом для єдності Європейського Союзу. Я не думаю, що метою Трампа є розділити Європейський Союз; це побічний ефект, хоча, безумовно, вигідний Трампу, який навіть під час свого першого терміну не приховував, що було б краще, аби ЄС розпався або значно ослаб.

Що стосується настроїв у Брюсселі чи серед країн Європейського Союзу, то існує стійкий розкол між тими країнами, які зараз постраждали в першу чергу. Це не розкол між країнами, які постраждали від потенційних майбутніх трансфертів, та рештою. Є країни, які хочуть, як Франція, найголосніше говорити про заходи у відповідь. Однак безумовно є більш обережні країни, які дуже залежать від Сполучених Штатів у питаннях безпеки, як-от Польща та країни Центральної й Східної Європи. Це також стосується Німеччини, яка одночасно постраждала, але водночас поміркованіша, ніж Франція у своїх заявах. Однак я думаю, що якщо нам не вдасться розрядити цей конфлікт до кінця січня, і каральні тарифи Трампа будуть фактично запроваджені проти шести країн Європейського Союзу 1 лютого, це явно суперечитиме спільному ринку, Митному союзу, яким є Європейський Союз.

Однак заходи ЄС у відповідь мають бути включені до процедур ЄС і прийняті усім Європейським Союзом. Однак тут очікується певна єдність.

Дар'я Юр'єва