Підтримка України, співпраця в оборонному та енергетичному секторах, а також цьогорічна конференція Ukraine Recovery Conference, яка відбудеться в Польщі, стали головними темами візиту польського прем’єр-міністра до Києва 5 лютого. Серед конкретних результатів — підготовка вже 48-го пакета військової допомоги Україні вартістю 200 мільйонів злотих (близько 47 мільйонів євро), підписання меморандуму щодо співпраці польських і українських компаній з виробництва боєприпасів та військового обладнання, а також поглиблення взаємодії енергетичних концернів Orlen і Нафтогаз. Розбудова спільної безпеки має також створити перспективи заробітку для компаній обох держав, а її джерелом, зокрема, має стати програма ЄС SAFE, яка надає пріоритет спільним проєктам з виробництва озброєння.
Упродовж одноденного візиту Дональд Туск зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Юлією Свириденко. Приїзд до Києва вписався у зростання позитивних настроїв в Україні щодо Польщі. Добру динаміку започаткувала в середині січня громадська акція «Тепло для Києва», організована поляками доброї волі та колами української діаспори в Польщі. Станом на сьогодні 70 тисяч осіб зібрали 10 мільйонів злотих (близько 2,35 мільйона євро], а вже наприкінці січня до української столиці було доставлено першу партію обладнання — понад 200 електрогенераторів різної потужності. Від самого початку акція викликала значний інтерес медіа, який додатково посилювали численні дописи в соцмережах поляків і українців по обидва боки кордону, що протягом років формують міцну горизонтальну мережу співпраці та солідарності. З польського боку до ініціативи долучилися державні інституції, передавши майже 400 генераторів і огрівачів із запасів Урядового агентства стратегічних резервів. Загалом від різних донорів до Києва з Польщі надійшло понад 1000 генераторів.
Акцію помітили українські політики. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга неодноразово дякував за підтримку, зокрема і польською мовою, приймав волонтерів у Києві, а також ухвалив рішення масштабувати ініціативу на інші країни, де проживає численна українська діаспора. Численні слова вдячності з’являлися в соцмережах. Її не оминули увагою навіть деякі українські лідери думок, часто критично налаштовані до політики Варшави, які чесно оцінили залученість і підтримку поляків. Успіх акції має продовження — пожертви на генератори для Києва все ще можна здійснювати, а також підтримувати інші ініціативи, такі як «Тепла зупа для Києва» чи «Швидка допомога для Трускавця».
Жест солідарності був високо оцінений в Україні. Він є особливо важливим у світлі періодичних знеструмлень цілих районів Києва, а також інших великих міст — Одеси, Дніпра чи Харкова — та надзвичайно складної гуманітарної ситуації сотень тисяч мешканців. Росія тероризує Україну авіанальотами й обстрілами тим інтенсивніше, чим суворішими стають морози, намагаючись зламати волю України до опору. Український енергетичний сектор досяг межі витривалості, а швидкі й тому тимчасові ремонти та епізодичні поставки обладнання перестали бути достатніми. Кожне чергове відновлення знову зруйнованих електростанцій і теплоелектроцентралей поглинає ресурси, тоді як система вже суттєво ослаблена. Три попередні воєнні зими були відносно м’якими, натомість цього року погода стала на бік агресора.
Нагодою для капіталізації польсько-української співпраці стане конференція з циклу URC. Після попередніх конференцій у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі ця велика міжнародна економіко-політична подія влітку завітає на Балтійське узбережжя. Як і щороку, десятки панелей, обговорень і зустрічей будуть зосереджені навколо чотирьох вимірів допомоги Україні: бізнесового, людського, муніципального та європейського. Не виключено, що у Ґданську з’явиться і п’ятий вимір — безпека та оборона у контексті російських повітряних атак, які виходять за межі території України. Попередньої домовленості з цього питання міністр фінансів і економіки Польщі Анджей Доманський та віцепрем’єр України Тарас Качка досягли в січні в Давосі, а в Києві переговори на цю тему були продовжені.
Переговори в Києві продемонстрували низку практичних напрямів співпраці між Польщею та Україною. Передусім це оборона від Росії та спільна європейська безпека — в інтересах обох сторін є швидке посилення оборонних спроможностей і дедалі ефективніше стримування Росії. Цьому мають слугувати конкретні проєкти у сфері оборони, зокрема оголошений у Києві обмін польських МіГ-29 на українські спроможності у сфері протиповітряної та протидронової оборони.
Важливим елементом формування потенціалу українського спротиву є також енергетична сфера. Orlen вже є головним постачальником пального, а Польща — ключовою транзитною державою для американського природного газу. Співпраця в енергетиці має значний потенціал розвитку, про що свідчать, зокрема, анонси розширення присутності польського концерну в Україні.
Конкретні кроки в двосторонніх відносинах можуть ефективно знешкоджувати емоції, зокрема й негативні, між поляками та українцями. Взаємне сприйняття двох народів не покращується, про що свідчать останні дослідження Центру Мєрошевського та дослідницького інституту CBOS. Видається, що ці тенденції значною мірою є довготривалим ефектом корекції після безпрецедентного злету позитивних настроїв після повномасштабної агресії Росії у 2022 році та поверненням до довоєнних показників. Водночас емоції й брак знань полегшують дезінформаційні дії Кремля, однією з головних цілей якого є створення суспільної атмосфери, що виправдовує тривалий політичний конфлікт між Варшавою та Києвом. Прагматизація двосторонньої співпраці та опора на конкретні інтереси, зокрема ті, що мають відображення у вимірюваних даних, дозволять послабити ефективність Росії й допоможуть полякам та українцям краще зрозуміти одне одного.
Тадеуш Іванський — керівник відділу Білорусі, України та Молдови у Центрі східних досліджень (OSW). У 2006 —2011 роках працював в Польському радіо для Закордону.