У вівторок, 17 лютого, міністри фінансів 27 країн Європейського Союзу схвалили проєкти на основі позикового фонду SAFE. На середу, 18 лютого, заплановано розгляд законопроєкту стосовно програми SAFE у польському Сенаті. За цією програмою Польща має отримати майже 44 мільярди євро пільгової позики на проєкти в оборонній сфері. Отже, Польща може стати найбільшою бенефіціаркою цієї програми. Позику має сплачувати до 2070 року.
Програма SAFE — це інвестиція в безпеку та економічний розвиток Польщі. Голова Інституту державних фінансів, професор Павел Войцеховський (колишній міністр фінансів) наголосив на економічних перевагах євросоюзної програми озброєнь.
«Це інвестиція не лише у нашу безпеку, а й у наш економічний розвиток, тому що в минулому ми позичали дорого і купували за кордоном. А тепер будемо позичати набагато дешевше та інвестувати у своїй країні. Це означає, що маємо робочі місця, податки та економічний розвиток», — сказав експерт.
Професор Павел Войцеховський висловив сподівання, що президент підпише законопроєкт стосовно програми SAFE, а не шукатиме аргументів ветувати його.
«Ця програма відстоює себе сама. Знайти аргумент, щоб її не підписувати, межує з якимось тотальним пошуком теорій змови. Я волів би, щоб ми цю програму швидко підписали, щоб президент не шукав аргументів не робити це. Навпаки, щоб похвалився, що, можливо, вдалося погодити якусь поправку в Сенаті, яка дала б підставу затвердити цю програму», — додав він.
Головний економіст Польської конфедерації Лев’ятан Маріуш Зельонка відзначив, що програма SAFE — це найдешевший можливий варіант позики.
«Дешевше ми просто не в змозі позичити на ринку. Європейська комісія позичає нам гроші під такий відсоток, як сама спроможна позичити на ринку. Отже, тут комісія нічого не заробляє, ніхто не заробляє. Комісія виступає наче нашим посередником до дешевої позики», — відзначив фахівець.
Журналіст газети «Rzeczpospolita» Мацей Мілош, який займається економічною тематикою, при нагоді розмови на Першому каналі Польського радіо поділився думкою, що цією позикою варто скористатися.
«На моє переконання, однозначно. З тієї простої причини, що це дешева позика, дешевша за ті, які ми брали раніше на купівлю озброєння. І це позика, яку можна сплачувати дуже довго, тому що протягом перших 10 років будемо сплачувати лише відсотки. Опісля на погашення капіталу у нас ще 35 років. А ще віцепрем’єр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш натякнув, що він сподівається, що частину цих позик Європейська комісія скасує. Звичайно, на цьому етапі це лише бажання. Але якби справді це відбулося, наша позиція стала б дуже корисною», — заявив журналіст.
За словами Мацєя Мілоша, поки що не йшлося про конкретні сигнали від Європейської комісії, що частину позики могли б списати.
«Мені здається, зараз ми на етапі, коли дуже цього хотіли б. Це не змінює факту, що крапля точить камінь. Якщо ми й почнемо обговорювати це зараз, не знаємо, що відбудеться за 5, 10 чи 15 років. Часу на обговорення у нас дуже багато, тому що ці позики мають бути погашені протягом 45 років», — додав він.
Сумніви з боку Канцелярії президента, а також опозиційної партії «Право і справедливість» полягають у тому, що купувати озброєння треба в Європі, тому Польща не зможе використовувати кошти з цієї позики на найкраще обладнання, тобто американське або корейське. Про це говорив зокрема радник президента Славомір Мазурек.
«На мою думку, це плутанина. Тобто контракти з американськими концернами, які ми вже уклали, хоча б на систему протиракетної оборони Patriot, на літаки F-35 та на вертольоти Apache, їх реалізують, і це відбуватиметься й надалі. Ми будемо це сплачувати за рахунок інших коштів. А зараз позичаємо кошти на інші закупівлі, тож це зовсім не суперечить тому, що ми купуємо в Сполучених Штатах та Південній Кореї. А закид, що ми повинні купувати в європейської промисловості, цього я зовсім не розумію.
Пам’ятаймо, що Польща у Європі, що польська промисловість є європейською. Згідно з декларацією уряду, понад 80 відсотків цих коштів мають бути спрямовані до польської промисловості. Відверто кажучи, це брехня деяких політиків партії „Право і справедливість”, що нібито кошти мають потрапити передусім, а то й лише, до французько-німецької промисловості. Це безпідставне твердження», — сказав Мацей Мілош.
З’явився закид, що кошти на основі програми SAFE живитимуть німецькі компанії (як Rheinmetall), і взагалі ця програма наче шита під потреби Німеччини.
«На мою думку, це абсолютно не відповідає дійсності. Нагадаю лише, що Німеччина не позичає кошти за цією програмою, бо сама може позичити дешевше, ніж Європейська комісія. Німецька сторона за рахунок власних позик дуже активно купує у своєї промисловості. У цьому сенсі Rheinmetall виграє від європейських озброєнь.
А ми позичаємо ці кошти для закупівлі перш за все у польській промисловості. Чогось такого польська оборонна промисловість після 1989 року не зазнала. Якщо порахувати, що 80 відсотків із цих 180 мільярдів потрапить до польської оборонної промисловості, і це має відбутися найпізніше до 2030 року, це означає, що до польської оборонної промисловості щороку надходитиме 30 мільярдів злотих у формі замовлень, крім того, що ми вже там купуємо. Це справді величезний шанс на розвиток. Звісно, постає питання, чи промисловість із цим впорається, але, безперечно, це програма, за яку варто було боротися, яка є шансом. Питання, чи скористаємося ним», — додав журналіст.
Також є питання про ефективність бюджету Міністерства національної оборони. Таке побоювання висловили опозиційні політики. Мовляв, у планах до 2028 року не видно, щоб бюджет був узгоджений із позикою SAFE.
«Відбулася довга розмова між Міністерством фінансів і Міністерством національної оборони, тому що Міністерство фінансів хотіло перекласти сплату цих боргів на оборонне відомство. На практиці це означало б, що, скажімо, за 4 або 5 років більшість коштів із бюджету оборонного відомства призначали б на погашення позик, які ми зараз беремо. Але, здається, як розповідав віцепрем’єр Косіняк-Камиш, відбувся певний прорив, з’явилася чітка декларація, що кошти, які Польща позичає за програмою SAFE, сплачуватиме вся держава, а не лише Міністерство національної оборони. Це означає, що 3 відсотки на оборону, які ми маємо на основі закону, і надалі призначатимуть на модернізаційні програми, що вже тривають, а не на те, що ми зараз додатково позичаємо з фонду SAFE», — зазначив Мацей Мілош.
На засіданні Ради національної безпеки минулого тижня програму SAFE обговорювали з таким емоційним навантаженням, що замість об’єднувати, питання безпеки зібрало безліч політичних коментарів.
«Чесно, мене дивує, як опозиція, тобто "Право і справедливість", у цьому випадку стріляє холостими патронами, бо це справді те, за що варто боротися. Є різні інші програми Міністерства національної оборони, як, наприклад, презентація про те, незабаром, а точніше — за 13 років, матимемо п'ятсоттисячну армію. Як на мене, критика дешевих позик позбавлена аргументів. І хоча є багато речей, за які оборонне відомство можна критикувати, це, на мою думку, до них не належить», — підсумував Мацей Мілош.
Польський уряд, військо та Бюро національної безпеки планують представити список проєктів на основі євросоюзної програми SAFE. Йдеться про 139 проєктів, пов’язаних з покращенням безпеки Польщі.
Уповноважена уряду у справах SAFE Магдалєна Собковяк-Чарнецька повідомила, що, з міркувань безпеки, не всі проєкти будуть розкриті.
«Ми вийдемо назустріч очікуванням, але спершу ми повинні визначити, що показати, щоб не виставити безпеку на поталу. Отже, за кілька-кільканадцять днів відбудеться пресконференція, на якій ми покажемо більше подробиць. Але мусимо зробити це передусім з повагою до державної безпеки», — заявила представниця уряду.
У відповідь на занепокоєння, яке висловлювала опозиція та оточення президента Польщі Кароля Навроцького на тему законопроєкту про введення програми SAFE, Магдалєна Собковяк-Чарнецька звернула увагу, що одне із застережень стосувалося так званого «механізму умовності». На його основі Європейська комісія може тимчасово припинити виплату коштів.
Уповноважена уряду наголосила: щоб уникнути втрати фінансування з ЄС, треба просто утриматися від крадіжок.
«При механізмі SAFE діє правило захисту фінансів Європейського Союзу, яке стосується будь-яких коштів ЄС, що витрачаються, незалежно від того, з якого вони фонду. Йдеться про захист платників податків у Євросоюзі, і тут мовиться просто: не може бути розкрадання, не може бути корупції. Витрачання грошей має відбуватися прозоро. Ця умова зводиться до одного: не крадеш — не маєш клопотів», — додала Магдалєна Собковяк-Чарнецька.
Отже, 18 лютого законопроєкт стосовно програми SAFE розглядатиме верхня палата польського парламенту, Сенат. А відтак президент вирішуватиме, чи його схвалити.
Прем’єр-міністр Дональд Туск задекларував, що в разі президентського вето уряд все одно знайде спосіб скористатися програмою SAFE.
PR1,PR3,PR24,IAR/Н.Б.