Рішення президента України Володимира Зеленського надати одному з підрозділів ЗСУ почесне найменування, пов’язане з традицією УПА, спричинило нову хвилю дискусій у польсько-українських відносинах. Журналістка та співзасновниця ініціативи GOLKA Маргарита Ситник наголосила, що в сучасній Україні УПА дедалі частіше сприймається не через польсько-український конфлікт минулого століття, а як символ боротьби проти російської окупації.
«Для нас це насамперед історія невеликої армії, яка боролася проти російського панування. Саме тому сьогодні багато українців бачать у спадщині УПА продовження боротьби, яку ведуть Збройні сили України», — зазначила вона. Водночас Ситник визнала, що в Польщі УПА залишається пов’язаною передусім із пам’яттю про Волинську трагедію, що й породжує нинішній конфлікт інтерпретацій
Для польського публіциста Єжи Вуйціка нинішня суперечка стала прикладом того, як історичні питання використовуються в політичній боротьбі. Він розкритикував заяву президента Польщі Кароля Навроцького щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши таку реакцію безвідповідальною в умовах війни. На його думку, польські політики повинні насамперед зважати на безпекові інтереси держави та підтримку України, яка стримує російську агресію.
«Слова президентів мають наслідки. Сьогодні найважливіше, щоб Україна вистояла і перемогла. Це відповідає польським державним інтересам. Тому я вважаю таку реакцію необдуманою і небезпечною, а відтак безвідповідальною», — підкреслив Вуйчик.
Історичні суперечки дедалі частіше стають інструментом політичної мобілізації та інформаційних маніпуляцій. За словами Маргарити Ситник, тема Волинської трагедії залишається одним із найсильніших емоційних тригерів у польсько-українських відносинах і часто використовується для посилення взаємної недовіри.
«Жодна суверенна країна не повинна узгоджувати свій пантеон героїв з іншою державою, бо тоді постає питання про її незалежність і суверенітет», — наголосила журналістка.
Майбутнє польсько-українських відносин, на думку експертів, залежить насамперед від здатності суспільств не дозволити політикам перетворити історію на інструмент конфронтації. На їхню думку, спільний досвід останніх років, взаємна допомога та безпекові виклики мають залишатися важливішими за суперечки навколо подій минулого століття.
«Історія вже відбулась і її не змінити. Але ми можемо вирішити, як ставитися одне до одного сьогодні», — підсумував Єжи Вуйцік.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі
Євгеній Дячков