«Певну межу вже перейдено». Екскерівник польської розвідки про вбивство російського опозиціонера

Вбивство російського сатирика та критика Кремля Роберта Кузовкова в Білій Підлясці може мати політичне підґрунтя і бути елементом ширшої гібридної діяльності Росії проти Польщі. Таку думку в інтерв’ю Українській службі Польського радіо висловив колишній керівник Агентства розвідки Польщі Ґжеґож Малецький.

Поліціянтка біля місця стрілянини у Бялій Подлясці

PAP/Wojtek Jargiło

У понеділок, 15 червня, близько 10 ранку за варшавським часом, в Білій Підлясці був убитий 44-річний Роберт Кузовков, критик Володимира Путіна, Аляксандра Лукашенки та Рамзана Кадирова. Він діяв під сценічним псевдонімом Семен Скрепецький.

Служби безпеки досі розшукують виконавця вбивства. На цей момент слідчі продовжують аналізувати та збирати докази, зокрема записи з камер спостереження та відеореєстраторів, на яких міг бути зафіксований злочинець.

За даними служб, до Роберта Кузовкова підійшов чоловік, який зробив два постріли. Коли жертва впала на землю, злочинець здійснив ще кілька пострілів і втік. Поранений помер на місці. Згідно з наявними даними, жертва отримала п'ять вхідних і два вихідні кульові поранення в груди та голову. 17 червня провели розтин тіла. «Розтин дозволив нам визначити точну причину смерті. Кулі, що застрягли в тілі померлого, були вилучені та відправлені на балістичну експертизу», — повідомив Марцін Козак, речник окружної прокуратури в Любліні.

Незалежні російські ЗМІ повідомляють про «політичне вбивство», оскільки чоловік критикував політику Російської Федерації та Білорусі.

Вбивство російського опозиціонера може бути справою рук російської розвідки, вважає колишня посол Польщі в Росії Катажина Пелчинська-Наленч. Політикиня заявила, що не можна виключати причетності російських спецслужб, і що це може свідчити про ескалацію російської діяльності в Польщі.

«Це був би акт тероризму на території Республіки Польща. Відомо, що раніше таке траплялося, наприклад, у Великій Британії, де російські спецслужби на території європейської держави намагалися вбити незручну для них людину. Тобто вони вдавалися до тероризму, вбивства політичного ворога Путіна. Чи маємо ми справу з такою ж ситуацією в Польщі? Ми цього не знаємо. Чи варто виключати такий сценарій? Ні, цього не варто робити».

Йдеться не лише про встановлення обставин вбивства, а й про національну безпеку, наголосив голова Бюро національної безпеки (BBN) Бартош Гродецький у соціальних мережах. «Якщо політичне підґрунтя цього злочину буде підтверджено, це буде черговим проявом ескалації дій Росії за кордоном. Польща не може стати простором для таких дій», – додав голова Бюро національної безпеки у своєму дописі.

Zabójstwo w Białej Podlaskiej wymaga pełnego i dogłębnego zbadania.

Jeżeli potwierdzi się polityczne tło tej zbrodni, będziemy mieli do czynienia z kolejnym przejawem eskalujących działań Rosji prowadzonych poza jej granicami.

Polska nie może stać się przestrzenią dla takich…

— Bartosz Grodecki (@BartoszGrodecki) June 16, 2026

Детальніше про це вбивство та гібридні дії Росії в Європі Українська служба Польського радіо поговорила з полковником Ґжеґожем Малецьким, колишнім керівником Агентства розвідки Польщі та експертом Фонду імені Казимира Пулавського.

— На цьому етапі слідства ми маємо більше підстав вважати, що це злочин політичного, а не кримінального характеру. Ба більше, протягом останніх років, після початку повномасштабної війни Росії проти України, ми були свідками різних актів диверсій та саботажу. Чи можемо ми поставити якийсь діагноз щодо стану готовності польських спецслужб до таких дій з боку ворожих режимів?

— Безсумнівно, сам факт цього вбивства не впливає позитивно на імідж спецслужб. Водночас, наскільки нам відомо зі слів речника уряду, до нього зверталися з пропозицією забезпечити йому охорону, але він від неї відмовився. З цього погляду можна сказати, що держава, а точніше спецслужби, помітили ризик загрози його безпеці й вжили певних заходів, запропонувавши охорону. Це, однак, не означає, що вони повністю звільняються від відповідальності, адже не викликає сумнівів, що, окрім безпосередньої фізичної охорони, спецслужби мали б, якщо вони ідентифікували загрозу для цієї людини з боку російських чи білоруських спецслужб або їхніх виконавців — а також з огляду на версії про можливий чеченський слід, — забезпечити їй певний захист.

Тобто сам факт цього вбивства, причому здійсненого настільки демонстративним способом, фактично у формі страти, безперечно негативно позначається на репутації польської системи безпеки.

— Відомо, що жертва раніше повідомляла про погрози з боку осіб, пов’язаних із Рамзаном Кадировим. Наскільки реалістичним є сценарій, за якого за такого типу операціями можуть стояти не лише російські спецслужби, а й структури, лояльні до Кадирова?

— Це цілком раціональна гіпотеза. Тим більше що ми могли мати справу з поєднанням обох цих чинників. Тобто ініціатива могла виходити від Кремля, а виконання доручили чеченцям. Або ж були створені умови, за яких чеченці могли самостійно, власними силами, звести свої рахунки. Це дуже ймовірний сценарій. На мою думку, саме він видається більш правдоподібним. Адже треба пам’ятати, що, як би це не звучало, ця людина не була фігурою першого плану, відомою всьому світу. Це не був опонент найвищого рівня, який провадив би політичну діяльність, що становила б серйозну загрозу режиму. Його діяльність полягала насамперед у висміюванні Путіна та його режиму у формі мистецької провокації. Тому це не той тип діяльності, який усі сприймають однаково або який має значну політичну вагу. Йдеться радше про іміджевий аспект. Відтак цілком логічним видається припущення, що чеченці або сам Кадиров могли отримати згоду на проведення такої операції без залучення повноцінного розвідувального апарату, тобто структур безпеки, які зазвичай використовуються для здійснення безпосередніх операцій гібридного характеру. У цьому випадку чеченська версія видається доволі переконливою.

— Ми знаємо, що до справи залучено Агентство внутрішньої безпеки (ABW). Про що свідчить участь ABW у цьому розслідуванні?

— Це свідчить про те, що уряд цілком очевидно розглядає цю ситуацію як дії, мотивовані політичними причинами. Тобто насамперед виходить із того, що рішення про здійснення цього замаху, цієї страти, було продиктоване політичними мотивами. Водночас це означає, що уряд усвідомлює: йдеться про дії, які належать до широкого спектра елементів гібридної війни проти Польщі та, ширше, проти Європейського Союзу. Крім того, уряд розуміє, що цей випадок може бути частиною ширшої кампанії. Він розглядає його в контексті масштабніших дій проти Польщі, а не як одиничний інцидент чи звичайний кримінальний злочин. Ця справа сприймається як один з елементів ширших дій Росії, а можливо, й Білорусі проти Польщі в межах того, що ми називаємо гібридною війною. Інакше кажучи, уряд ставиться до цієї події дуже серйозно, розглядаючи її як таку, що впливає на рівень безпеки держави.

— У межах цієї гібридної війни Росія використовує різні інструменти впливу. Що сьогодні є більшим викликом для спецслужб — виявлення російських агентів, які діють у державних структурах, чи радше ідентифікація осіб, які формально не мають жодних зв’язків із Росією, але можуть діяти в її інтересах або бути завербованими?

— Гадаю, тут важко ставити ці два питання на різні шальки терезів. Вони однаково важливі. Проблема полягає не в тому, щоб визначити, що є серйознішим. Потрібно усвідомити, що сьогодні масштаб і складність викликів, пов’язаних із діяльністю Росії, є настільки значними, що займатися цими питаннями потрібно одночасно, адже вони взаємопов’язані. Тут неможливо обирати, що важливіше, тому що все це є частиною єдиного фронту ворожої діяльності проти нас. З цього випливає висновок про необхідність вживання заходів, які раніше не застосовувалися, як з погляду масштабу оборонних і нейтралізаційних дій, так і з погляду методів.

По-перше, необхідно значно розширити масштаби діяльності, використовуючи набагато більші людські та матеріальні ресурси.

По-друге, необхідна глибока модернізація методів і форм протидії Росії, її наступальних дій, адже традиційні методи вже не відповідають масштабу та характеру загроз. Те, з чим ми маємо справу сьогодні, є безпрецедентним явищем, із яким Польща раніше не стикалася. Тому необхідно застосовувати інші методи, інші форми роботи, інші структури та інші організаційні рішення. Коротко кажучи, необхідно збільшити ресурси та використовувати сучасні, раніше не застосовувані методи роботи, тому що якість і масштаби нинішніх загроз не можна порівнювати з попереднім досвідом.

— Вбивство російського опозиціонера у Білій Підлясці не є поодиноким випадком. В інших європейських країнах, зокрема в Німеччині, ми вже не вперше бачимо подібні ситуації. Чи не варто говорити про більш скоординовану відповідь Польщі та її партнерів по НАТО й Європейському Союзу на такі загрози?

— Безумовно. Насамперед слід звернути увагу на те, що це новий елемент у всьому ландшафті, у всій панорамі безпеки. Досі ми абсолютно не стикалися з подібними випадками на території Польщі, принаймні нам про це нічого не відомо. Отже, це нова якість, і вона означає, що ми повинні повністю змінити свій підхід, адже маємо усвідомити: певну межу вже перейдено. Ми опинилися в колі тих держав, які ви згадали, на території яких росіяни також проводять свої операції. У зв’язку з цим ми повинні врахувати висновки та досвід таких подій — починаючи від справи Литвиненка, замаху на Скрипалів і вбивства чеченського польового командира в Берліні. Це означає, що необхідні інтегровані та скоординовані дії разом із нашими партнерами з Європейського Союзу та НАТО. Я говорю про це вже багато років. Адже для Росії об’єктом її дій є вся спільнота, а не окремі держави. Її метою є саме розкол цієї спільноти. Тому ефективна відповідь на такі дії вимагає абсолютно скоординованих кроків і тісної співпраці зі службами безпеки цих країн.

Матеріал підготувала Дар'я Юр'єва