Офіційний Київ серйозно стурбований поступовим втягненням Білорусі у загарбницьку війну Росії проти України. Президент України Володимир Зеленський нещодавно зажадав від самопроголошеного білоруського лідера Олександра Лукашенка негайно демонтувати російські ретранслятори на кордоні. За даними української розвідки, ці пристрої супроводжували повітряні атаки Російської Федерації на українські міста. Військове командування України зафіксувало повторне увімкнення цього обладнання після короткої паузи.
Російська Федерація продовжує активно використовувати білоруську територію для підтримки збройної агресії проти України. Зокрема, занепокоєння української сторони спричинила робота російських засобів радіоелектронного забезпечення вздовж українсько-білоруського кордону. Така поведінка сусідньої держави змушує військово-політичне керівництво України до жорсткої реакції. Водночас Мінськ і далі продовжує забезпечувати логістичні та матеріальні потреби російської окупаційної армії.
Йдеться про заводи військового призначення, цивільні підприємства та великі нафтопереробні заводи, що постачають паливо для техніки російських загарбників. Як сказав посол з особливих доручень МЗС України Ярослав Чорногор: «Багато підприємств і не лише військово-промислового комплексу на території Республіки Білорусь працює на користь Кремля. Республіка Білорусь вже втягнута у цю війну. Якщо з Кремля піде наказ підняття рівня ескалації чи вступ Білорусі в війну, то, я думаю, тут воля Лукашенка матиме абсолютно другорядну роль».
Олександр Лукашенко протягом останніх років відкрито визнавав колаборацію з Москвою та надання білоруської території для повномасштабного нападу РФ на Україну. Тепер білоруський диктатор намагається всіма способами дистанціюватися від цього, аби вберегтися від міжнародної відповідальності. А Україна змушена через постійну небезпеку з півночі тримати велике військове угруповання на кордоні з Білоруссю.
Так українські Сили оборони захищають кордон й запобігають можливим новим атакам. Виконавчий директор благодійного фонду «Акцент» Олег Лісний заявив, що зараз українське військо спроможне на більше, ніж 2022 року: «У Путіна є мрія долучити Лукашенка до цієї війни. Звісно, він уже в цій війні. Хотів би йому і його посіпакам сказати одне, це вже не 2022 рік! Не буде легкої прогулянки».
Потенційна загроза з боку мінського режиму поширюється далеко за межі українських областей. Небезпечне географічне розташування Білорусі перетворює її на зручний плацдарм для російських ударів по країнах ЄС. Російські війська можуть використовувати цю територію для операцій проти Польщі та країн Балтії. Європейські військові аналітики часто нагадують, що форма білоруських кордонів є виступом вглиб Європи.
Цей територіальний чинник провокує серйозне напруження на цілому східному фланзі НАТО. Сусідні демократичні держави мають негайно розробляти дієві стратегії для мінімізації регіональних ризиків, кажуть незалежні експерти.
Важливим завданням для всіх сусідів залишається виведення Мінська з-під повного політичного та військового впливу Росії, вважає ексзаступник міністра економіки Польщі Пйотр Кульпа: «Білорусь є ключовим питанням безпеки для всієї Європи. Лукашенко вирішив дозволити білоруську агресію проти України, тому тепер ми можемо розмірковувати не про те, як запобігти білоруській агресії, а як вивести Білорусь із зони агресії проти України».
Західні сусіди Білорусі щодня фіксують нові небезпечні прояви гібридної агресії. Прикордонні служби європейських країн повідомляють про постійні дезінформаційні атаки та штучні міграційні кризи. Польща та держави Балтії витрачають значні фінансові ресурси на будівництво міцних оборонних споруд. Вони також змушені модернізувати системи моніторингу повітряного простору через постійні російські та білоруські провокації.
Сам Олександр Лукашенко усвідомлює критичність свого теперішнього політичного становища. Він таємно шукає контакти із західними партнерами для збереження особистої безпеки.
«У його випадку, він як би не говорив зараз, але коли бачить, що діється в Криму і в Москві, він повинен розуміти, що, по-перше, це в його силі зробити так, щоб Білорусь порівняно з Кримом та Москвою зазнала щось, що називається справжня війна. Поки що живе країна Білорусь як васальна країна та режим, але з перспективою погіршити статус, про який я вже говорив», — зазначив голова ради з журналістської етики Сейму Литви Дайнюс Радзявічюс.
Внутрішня політична стабільність у Білорусі тримається виключно на тотальному поліцейському контролі. Державна пропаганда роками залякувала населення та придушувала будь-яке інакомислення. Мінський режим довго переконував людей відмовитися від базових громадянських свобод заради миру. Пропагандисти обіцяли повну відсутність бойових дій на білоруській території в обмін на лояльність.
Сьогодні цей головний ідеологічний міф повністю руйнується через щоденну допомогу російським окупаційним військам. Білоруські громадяни не бачать реальне залучення держави в логістику агресора. Голова Місії демократичних сил Білорусі в Україні Світлана Шатіліна закликала європейські медіа до активної інформаційної роботи.
«Це наратив про те, що я з'являюся диктатором, але в нас нема свободи, нема демократії в країні, але в нас нема війни. Я хотіла б, щоб саме на білоруське суспільство всередині Білорусі ми звертали увагу. На людей, які працюють, на жаль, на військових підприємствах, які виробляють снаряди для російської армії, які лікують російських солдатів, які шиють одяг для російського війська», — сказала Світлана Шатіліна.
Наступальна операція білоруської армії проти України не є неминучою. Олександр Лукашенко має величезний страх за своє власне життя та збереження одноосібної влади. Масові втрати регулярних військ на фронті можуть миттєво підірвати стабільність усередині країни. Більшість білоруських військовослужбовців та цивільних громадян абсолютно не вмотивовані гинути за чужі інтереси, вважає представник з питань оборони та національної безпеки Об'єднаного перехідного комітету Білорусі Вадим Кабанчук.
«Я зараз хотів би зосередитися на тих факторах, які вказують на те, що відкриття нового фронту з Білорусі не є неминуче. В першу чергу, це страх самого диктатора за своє власне життя, низька мотивація значної частини білоруського суспільства до участі в війні проти України, досить обмежені можливості білоруської армії для проведення наступальних операцій», — сказав Кабанчук.
Подальший розвиток безпекової ситуації на спільному кордоні залишається під постійним наглядом європейських оборонних відомств. Офіційний Київ демонструє повну рішучість у захисті своїх північних територій від військових зазіхань. Збереження перспектив створення дійсно суверенної Білорусі називається важливим елементом стабільності на європейському континенті.
Ефективне стримування агресивних намірів Кремля вимагає максимальної єдності дій України та західних партнерів. Спільні довгострокові заходи безпеки допоможуть надійно запобігти подальшому розширенню масштабів російської збройної агресії, стверджують українські та європейські експерти.
Олександр Савицький