Польща підходить до саміту НАТО з амбітними цілями. У центрі переговорів союзників будуть збільшення оборонних бюджетів, нарощування виробництва озброєння, зміцнення східного флангу Альянсу та подальша підтримка України. Під час спільної пресконференції у Варшаві віцепрем'єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський окреслили пріоритетні питання Польщі перед самітом НАТО. Окрему увагу вони приділили розвитку оборонної промисловості, єдності Альянсу та посиленню польського-українсько партнерства. За словами Владислава Косіняка-Камиша, Польща вже цього року виконує ціль НАТО щодо виділення 5% ВВП на оборону, хоча для більшості союзників дедлайн встановлено лише до 2035 року.
«Польща має всі підстави відігравати одну з ключових ролей на зустрічі держав-членів НАТО, адже ми виконуємо всі критерії як відданий, зразковий і надійний союзник. Польща досягає рівня 5% ВВП на оборону вже у 2026 році. Якщо врахувати всі видатки на безпеку держави, ми фактично наближаємося до 6–7%. Це дає нам право очікувати від партнерів такої ж лояльності та співпраці. Головне завдання — продемонструвати єдність Альянсу як у військовому, так і в політичному вимірах», — наголосив міністр оборони Польщі.
Однією з центральних тем саміту стане розвиток оборонної промисловості та здатність країн Альянсу швидко виробляти сучасне озброєння. Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що Європа має стати значно менш залежною від зовнішніх постачальників:
«Стратегічною метою Європи є посилення власної спроможності до самостійної оборони. Щоб брати на себе більше відповідальності, потрібно бути незалежними — у доступі до сировини, виробництві продукції та виготовленні озброєння. Польща отримує через програму SAFE інвестиції обсягом 120 мільярдів злотих протягом трьох років і стає найбільшим бенефіціаром цієї програми в Європейському Союзі», — сказав він.
За словами міністра, одним із пріоритетів стане перенесення до Польщі виробництва систем протиповітряної оборони, насамперед комплексів Patriot, а також розвиток виробництва далекобійних ракет, ударних безпілотників, систем боротьби з дронами та технологій штучного інтелекту.
Український експерт аналітичного центру «Solid Info» Тарас Семенюк зазначив, що одним із найбільш очікуваних епізодів саміту може стати зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Серед тем переговорів, як очікується, будуть інвестиції в українську оборонну промисловість. Він наголошує, що Україна вже стала невід'ємною частиною європейської системи безпеки завдяки унікальному бойовому досвіду, який сьогодні активно вивчають союзники.
«Реальний стан справ полягає в тому, що Україна вже інтегрована в структури НАТО. Без українського досвіду Альянс виглядатиме значно слабшим, а безпека Європи не може бути реалізована без України. Американці сьогодні також вчаться в українців — і це вже доконаний факт», — зазначив Тарас Семенюк.
На його думку, ще однією з найважливіших тем саміту стане розвиток європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він звернув увагу на інформацію про можливе надання Польщі ліцензії на виробництво сучасних ракет PAC-3 до комплексів Patriot, що ще кілька років тому здавалося малоймовірним.
У червні цього року країни G7 вже заявили про готовність розглядати передачу Україні ліцензій на виробництво окремих видів озброєння та систем протиповітряної оборони. Хоча наразі йдеться лише про політичний сигнал, він може стати першим кроком до інтеграції української оборонної промисловості у західний військово-промисловий комплекс.
Експерт із питань авіаційного ринку та безпілотних технологій Богдан Долінце зазначає, що така співпраця вже виходить далеко за межі окремих контрактів і поступово набуває системного характеру.
«Якщо ми говоримо про можливість виробництва антибалістичних ракет до комплексів Patriot, маємо розуміти, що на сьогодні лише одна країна у світі має таку ліцензію – і це Японія. При цьому обсяг її виробництва становить лише кілька десятків одиниць на рік. Загалом у світі щороку випускають близько 700 ракет PAC-3», – розповідає експерт і наголошує, що передача ліцензії є складним багаторівневим процесом. Насамперед необхідне політичне рішення та погодження регуляторних органів США і України щодо трансферу технологій. Важливим є й економічний аспект, оскільки ліцензія надається не державою, а приватним американським виробником, який має бути зацікавлений у такій співпраці. Крім того, Україна повинна визначити підприємство або юридичну особу, яка стане отримувачем ліцензії та відповідатиме встановленим вимогам.
Одним із найуспішніших прикладів українсько-польської кооперації сьогодні є співпраця польської компанії Grupa WB із Збройними силами України. Голова правління компанії Пйотр Войцеховський наголосив, що співпраця триває вже понад десять років.
«Ми почали постачати безпілотні системи для Збройних сил України ще у 2014 році. В Україні працює наша структура, яка сьогодні налічує близько 200 працівників і виробляє різні типи безпілотників за нашими ліцензіями та технологіями. Водночас діє двосторонній обмін компонентами, а взаємний товарообіг уже перевищив 300 мільйонів євро», — повідомив він.
Голова Польської зброярської групи Адам Лешкєвич повідомив, що підприємства вже працюють над суттєвим збільшенням виробничих потужностей.
«Ми інвестуємо практично в усі напрямки — від виробництва малокаліберних боєприпасів до бронетехніки "Krab" і "Borsuk". На багатьох підприємствах уже запроваджується робота у три зміни, сім днів на тиждень. У Красьнику триває будівництво нового виробничого комплексу для виготовлення корпусів 155-мм артилерійських боєприпасів. На першому етапі виробництво планують збільшити зі 20 до 100 тисяч корпусів на рік, а після завершення всіх інвестицій — до 150–180 тисяч корпусів щороку», — зазначив він.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що одним із головних політичних завдань саміту НАТО в Анкарі стане демонстрація Кремлю єдності союзників. За його словами, Росія продовжує вести проти Заходу не лише військову, а й гібридну та когнітивну війну, намагаючись послабити підтримку України та розколоти союзників. Саме тому одним із найважливіших результатів зустрічі має стати підтвердження незмінної солідарності країн НАТО, посилення оборонного потенціалу Альянсу та продовження довгострокової підтримки України.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами
Вікторія Машталер