Використання міграції дозволяє чинити тиск на іншу країну без прямого військового втручання. Людей організовано доставляють до прикордонних районів, забезпечують необхідними речами та спрямовують до загороджень, водночас формально приховуючи участь державних структур. Зростання кількості нелегальних мігрантів створює навантаження на прикордонні служби, соціальну систему та внутрішню політику країн ЄС. Невдоволення населення може послаблювати чинну владу й посилювати позиції політичних сил, які виступають проти міграції або підтримки інших держав.
Міграційний тиск також може використовуватися як форма шантажу. Його організатори здатні пропонувати припинення потоку людей в обмін на економічні поступки, відновлення торгівлі або пом’якшення санкцій. Водночас серед мігрантів можуть формуватися мережі людей, яких у майбутньому використають для збору інформації, провокацій чи диверсій. Залежність від тих, хто допоміг перетнути кордон або обіцяє перевезти родину, створює можливості для подальшого вербування. Такі операції можуть готуватися роками, а їхні справжні організатори залишаються поза увагою, діючи через посередників.
Послухати можна в аудіозапису в додатку або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков