Чотири роки після початку повномасштабної війни РФ проти України змінили українську присутність у Польщі. Нині майже мільйон українських воєнних мігрантів з тимчасовим захистом знайшли роботу, орендували або придбали житло, відкрили бізнеси, їхні діти пішли до польських шкіл. Українці стали важливою частиною польського ринку праці та економіки. Але водночас змінюється суспільна атмосфера. Посилюється антиукраїнська риторика, звучать жорсткіші політичні заяви, фіксуються напади на ґрунті ненависті. І дедалі частіше постає питання: чи залишатимуться українці в Польщі, якщо перестануть відчувати тут безпеку та перспективу?
У червні кількість людей з України під тимчасовим захистом у Польщі скоротилася на понад шість тисяч осіб. Водночас кількість українців, які працюють у країні, залишається високою.
То що сьогодні сильніше — роки інтеграції, робота, житло, школа дітей і соціальні зв’язки чи відчуття, що політичний та суспільний клімат змінюється?
Про це Світлана Мялик поговорила з політологом, директором із науково-дослідної роботи ГО «Міжнародний дипломатичний альянс» Тарасом Мишляєвим, автором матеріалу про актуальне дослідження щодо того, що тримає українців у Польщі та що може змусити їх поїхати.
«Україні треба думати, як будувати зв’язки з людьми, які поки лишаються за кордоном, як утримувати ці зв’язки й утримувати їх в українському культурному полі, щоб, коли буде безпечно, їх повертати», — наголошує Тарас Мишляєв.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик