У Буковелі 18 та 19 вересня 2026 року відбувся установчий саміт нової міждержавної ініціативи «Карпатська вісімка». До нового об’єднання увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія та Сербія. Учасники заходу зосередилися на спільних інфраструктурних, інвестиційних та безпекових проєктах. Аналітики дослідили значення цього формату для європейської інтеграції.
Східні кордони Європейського Союзу потребують нових ефективних моделей економічної взаємодії. Організатори саміту наголосили на необхідності залучення значних ресурсів у масштабні інфраструктурні програми. Такі об’єднання створюють гнучкі механізми для постійного діалогу між державами. Україна отримує можливість здійснювати реальну інтеграцію до європейських структур ще до набуття офіційного статусу члена ЄС.
Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко наголосив на масштабі цього європейського саміту. За його словами, 25 делегацій презентували сотні проєктів на суму понад 40 мільярдів доларів. Експерт підкреслив, що ця ініціатива розширює фактичний вплив Брюсселя за межі ЄС. Учасники подали до Єврокомісії заявку на макрорегіональну стратегію «Карпат-Єврокарп».
Буряченко розповів про пропозиції щодо створення Карпатського вітроенергетичного кластера та об’єктів генерації на 1,5 ГВт. Він зазначив, що гірський рельєф створює природні захисні бар’єри для стратегічних підприємств. Там можна розміщувати об’єкти військово-промислового комплексу та енергетичні сховища. Аналітик наголосив на ключовій перевазі гірського захисту для безпеки регіону:
«Завдати ракетно-безпілотних ударів по об’єктах ВПК, енергетики та газосховищах під захистом карпатських гір — це максимально складне завдання. І цей козир Україна та наші партнери точно мають використати. І найголовніше — це саме безпека, яку пропонує ця карпатська ініціатива», — сказав експерт.
Диверсифікація джерел постачання енергоресурсів залишається ключовим завданням для європейських країн. За даними аналітичних звітів, пошук альтернативних коридорів вимагає активної дипломатичної діяльності. Держави Південного Кавказу та Близького Сходу відіграють важливу роль у формуванні нових маршрутів. Нові логістичні рішення зменшують залежність від ризикованих напрямків.
Експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Іван Ус проаналізував геополітичний контекст постачання енергоресурсів. Він зауважив, що Азербайджан шукає шляхи виходу на європейський ринок в обхід території Росії. Для цього Баку може використати новий коридор до Туреччини або наявний маршрут через Грузію. Одночасно з цим президент України Володимир Зеленський здійснив цілу низку візитів до держав-нафтовидобувників арабського світу.
Нові газогони та нафтогони можуть пролягти через Туреччину та Чорне море до портів Одеси й далі до підземних сховищ у Карпатах. Вони забезпечуватимуть Європейський Союз альтернативними ресурсами. Ус відзначив прагнення східноєвропейських держав посилити свій економічний статус:
«Східна частина ЄС хоче підвищити своє значення в економічному плані. Вони пропонуватимуть західній частині ЄС альтернативу російським ресурсам зі сховищ у Карпатському регіоні. Найголовніше, щоб ці проєкти не були пов’язані з країною, яка налаштована на знищення Європи», — наголосив експерт.
Класичні міжнародні інституції часто стикаються зі складними процедурами узгодження рішень. Внутрішньополітичні дискусії в окремих країнах впливають на загальноєвропейський порядок денний. Дослідники муніципального розвитку зафіксували високу ефективність прямих зв’язків між прикордонними регіонами. Практична співпраця на місцевому рівні дозволяє реалізовувати конкретні економічні проєкти.
Голова «Центру аналізу та стратегій» Ігор Чаленко назвав «Карпатську вісімку» політичною платформою для розвитку економіки, безпеки, культури та туризму. Він зазначив, що представники Угорщини та Словаччини виявили зацікавленість саме в економічному блоці саміту. За його словами, розбудова горизонтальних зв’язків між муніципалітетами дозволяє оминати електоральні цикли окремих держав. Доказом цього є те, що учасники сформували пакет проєктів на 42 мільярди євро.
Застосування європейських регламентів та спільних стандартів буде підтягувати Україну та Сербію до євроінтеграції, вважає Чаленко: «Карпатська вісімка — це не про війну, а про створення безпекових умов для економічного розвитку макрорегіону. Посилення регіонів та розвиток горизонтальних комунікацій між прикордонними областями й муніципалітетами мають набагато більшу перспективу. Це дає змогу говорити про довгострокову співпрацю».
Карпатська ініціатива відкриває нові перспективи для міждержавної співпраці у Східній Європі. Спільні зусилля учасників спрямовані на розбудову стійкої економічної системи. Реалізація запланованих проєктів сприятиме глибшій інтеграції регіону. Подальша динаміка цих процесів залежатиме від послідовності дій усіх держав-партнерів, зазначили українські експерти.
Олександр Савицький