Синє цунамі накрило республіканців і Дональда Трампа, який фактично став обличчям і вкрай персоніфікував виборчу кампанію своєї партії. Демократи, чий традиційний колір — синій, здобули контроль над обома палатами Конгресу США, відтіснивши від влади республіканців, яких на американській політичній мапі позначають червоним.
За підсумками і не остаточними результатами проміжних виборів 3 листопада демократи повертають собі більшість і в Палаті представників, і в Сенаті — в обох випадках вони досі були у меншості і в опозиції.
Масштаб цієї перемоги робить її історичною, бо демократи здобули найбільше представництво в Палаті представників із 1990 року, а в Сенаті — найпереконливішу більшість за майже два десятиліття. Особливо символічними стали перемоги в Техасі, Канзасі та Південній Кароліні — штатах, де демократи не здобували сенатських мандатів десятиліттями.
Слід зазначити, що палата представників ухвалює федеральні закони, затверджує бюджет і має повноваження ініціювати процедуру імпічменту президента. Сенат же розглядає законодавчі ініціативи, затверджує ключові призначення президента, зокрема міністрів і федеральних суддів, а також розглядає справи про імпічмент. Отже, від січня 2027 року Трамп зіткнеться з опозиційним Конгресом, який зможе блокувати його кадрові рішення, проводити розслідування діяльності адміністрації та створювати серйозні перешкоди для реалізації його політичного порядку денного. Водночас президент збереже право вето, тож боротьба за владу у Вашингтоні лише загостриться. Одне точно — Трампові наступні два роки його урядування доведеться дуже нелегко.
Про причини цієї електоральної поразки республіканців, її наслідки для Трампа та можливий вплив на американську політику, а також, що це може означати для України, — ці питання прокоментував для програми «Міжнародний (без)лад» фахівець з проблематики Північної Америки та конфліктолог Дмитро Шеренговський (УКУ у Львові).
Однією з головних причин поразки республіканців він бачить розчарування американців економічними обіцянками Трампа. На думку експерта, президент і його команда сформували надмірно високі очікування, однак за два роки перебування при владі не змогли їх виправдати. Особливо відчутним це стало через те, що республіканці контролювали обидві палати Конгресу й мали широкі можливості для реалізації власної політики.
«Трамп, коли приходив з командою до влади, створив дуже великі, можливо, навіть завищені очікування. У нього були всі карти в руках: він міг ухвалювати закони, запроваджувати будь-яку політику, змінювати людей у виконавчій владі. І коли ці очікування не справдилися, звинуватити когось іншого було надзвичайно важко», — каже експерт.
Дмитро Шеренговський зазначив, що економічне невдоволення поєдналося з втратою підтримки серед груп виборців, які раніше допомогли Трампу перемогти. Йдеться, зокрема, про латиноамериканців, молодь, жінок та частину релігійного електорату. Свою роль відіграла й жорстка політика Імміграційної та митної правоохоронної служби США (ICE), зокрема випадки насильства та загибелі активістів. Конфліктолог зауважив:
«Ми бачимо, що політика Трампа провалювалася в різних штатах серед кількох ключових для нього груп населення. Є питання латиноамериканських виборців, молоді, чорношкірих виборців, релігійної аудиторії. У багатьох аспектах ці проміжні вибори показали, що в суспільства є інші очікування від Республіканської партії».
Водночас результати голосування не можна пояснити лише протестом проти президента. Співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад» звернув увагу на особистості кандидатів, яких висували обидві партії. У традиційно республіканських штатах демократи змогли запропонувати поміркованих політиків, які виявилися прийнятнішими для частини консервативного електорату. Серед прикладів він назвав Канзас, Південну Кароліну та Техас.
«Є попит на інших республіканців. Рух MAGA, який Трамп фактично зробив основою своєї партії, не дорівнює всім республіканським виборцям. Ми бачимо, що люди готові голосувати за демократів, які працюють у консервативному полі. Це також свідчить про помилки самої партії у виборі кандидатів», — наголосив експерт.
Перемога демократів змінює розстановку сил у Конгресі. Тепер вони отримують можливість контролювати роботу комітетів, проводити розслідування, організовувати слухання та вимагати пояснень від представників адміністрації. Це може ускладнити роботу президента навіть у тих випадках, коли демократи не матимуть достатньо голосів, щоб заблокувати його рішення.
Дмитро Шеренговський пояснив, що парламентський контроль може стати одним із найважливіших інструментів тиску на Білий дім. Комітети зможуть повертатися до резонансних рішень адміністрації, перевіряти можливі порушення та викликати посадовців на слухання. Шеренговський зазначив:
«Це весь спектр різних розслідувань і слухань щодо багатьох одіозних справ, які Трамп проводив або на межі порушень, або взагалі з конкретними порушеннями. І тепер усе це може спокійно підніматися. Коли тебе щодня викликають на слухання комітетів або викликають твою команду, ти змушений зосереджуватися на цьому».
Окреме питання — право президентського вето. Трамп може відхиляти законопроєкти, ухвалені Конгресом, якщо вони потребують його підпису. У такому разі законодавці можуть спробувати подолати вето повторним голосуванням. Для цього потрібна підтримка двох третин голосів у Палаті представників і Сенаті. Саме тут, за оцінкою експерта, можливості демократів будуть обмеженими: навіть якщо вони контролюватимуть одну з палат або обидві, це не означатиме автоматичної наявності необхідної кількості голосів.
Водночас у питаннях, які мають підтримку представників обох партій, Конгрес може спробувати об'єднати голоси демократів і республіканців. Дмитро Шеренговський нагадав про попередні рішення щодо підтримки України, які отримували двопартійну підтримку. Проте він застеріг, що подолати вето буде особливо складно в Сенаті, де для цього необхідно 67 голосів.
«У питаннях, принципових не лише для демократів, а й для республіканців, такі голоси можна шукати. Ми пам'ятаємо, що за законодавчий акт про підтримку України голосували представники обох партій. Але демократам буде важко знайти дві третини голосів. Особливо це стосується Сенату, де для подолання вето потрібно 67 голосів», — пояснив експерт.
На думку співрозмовника програми «Міжнародний (без)лад», адміністрація Трампа може також намагатися обходити Конгрес, активніше використовуючи повноваження виконавчої влади. Експерт звернув увагу на розслідування Reuters, у якому йшлося про роль представників Білого дому Стівена Міллера та Рассела Воута у формуванні механізмів реалізації президентської політики без ухвалення нових законів. Йдеться, зокрема, про тарифи, міграційні питання та розподіл федеральних грантів. Конфліктолок зазначив:
«Є спроби побудувати систему, у якій можна використовувати виконавчі повноваження і президентські розпорядження в обхід Конгресу. Є питання тарифів, міграційної політики, розподілу федеральних грантів, які адміністрація фактично може вирішувати без ухвалення нових законів».
На цьому тлі знову постає питання імпічменту Дональда Трампа. За словами Дмитра Шеренговського, демократи, найімовірніше, спробують використати цей механізм. Однак сам початок процедури ще не означає усунення президента від влади. Імпічмент у США передбачає два ключові етапи: Палата представників висуває обвинувачення, а Сенат розглядає справу. Для засудження президента й усунення його з посади потрібні голоси двох третин присутніх сенаторів.
Експерт вважає, що демократи можуть використати парламентські розслідування та слухання для збору матеріалів, які згодом стануть підставою для висунення обвинувачень. Але самостійно забезпечити необхідну політичну підтримку в Сенаті вони навряд чи зможуть. Для успішного завершення процедури потрібна була б також значна кількість голосів республіканців.
«Я думаю, — каже Шеренговський, — що спроба імпічменту буде. Але його успіх залежатиме від того, як попрацюють комітети і що вдасться виявити — у старих справах чи вже під час цього президентського терміну. Якщо знайдеться щось дуже резонансне, що переконає людей відмовитися від Трампа, тоді для нього небезпека буде значною».
Дмитро Шеренговський звернув увагу на те, що імпічмент може стати складним випробуванням і для самої Республіканської партії. З одного боку, частина республіканців могла б спробувати дистанціюватися від Трампа, щоб зберегти політичні позиції перед наступними виборами. З іншого — президент за останні роки сформував навколо себе команду лояльних людей, тому експерт сумнівається, що хтось із найближчих соратників наважиться очолити такий процес.
«Для Республіканської партії це двояка історія. З одного боку, це шанс очиститися, сказати, що Трамп винен, і зберегти партію на наступні вибори. Але він підбирав дуже лояльних людей. Я маю сумнів, що теперішня основна команда Трампа буде його зраджувати», — наголосив експерт.
Навіть якщо імпічмент не завершиться усуненням президента, сама процедура може стати для нього серйозним політичним тягарем.
Для України результати проміжних виборів також мають значення, але не варто очікувати автоматичного розвороту американської політики. Конгрес має вплив на бюджетні рішення, фінансування оборони, військову допомогу та санкційне законодавство. Однак значна частина оперативних рішень у зовнішній політиці залишається в компетенції президента та його адміністрації. Дмитро Шеренговський зазначив:
«Ми розуміємо, що є ціла низка американських прецедентів, коли президент може дозволити собі більше. Така їхня політична система. Конгрес зможе впливати на фінансування нашої оборони, військову допомогу, санкційні закони та міжнародні програми. Але основна частина оперативних рішень щодо допомоги, її запровадження і санкцій — це компетенція виконавчої влади».
Співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад» нагадав, що за попередньої адміністрації Джо Байдена допомога Україні надходила, зокрема, на підставі двох різних механізмів — президентського та конгресового. Це означає, що Конгрес може створювати законодавчу основу для підтримки України, передбачати кошти на військову допомогу та впливати на санкції. Водночас реалізація багатьох рішень залежить від виконавчої влади.
«В період президентства Байдена, ми мали два акти, які в основному приходила допомога Україні. Один з них був президентським актом, інший був актом Конгресу, останні виплати по ньому вже діяли за часів Трампа. Виплати щодо закупівлі зброї і передачі її нам. Конгрес зможе впливати на фінансування нашої оборони, на військову допомогу, на санкційні закони та міжнародні програми. Але основна частина оперативних рішень щодо допомоги, її запровадження і санкцій — це компетенція виконавчої влади», — наголосив експерт.
Дмитро Шеренговський застеріг від очікувань, що новий баланс сил у Конгресі змусить Трампа негайно змінити курс щодо України. Президент має значні повноваження у зовнішній політиці, а тому може продовжувати власну лінію, навіть якщо законодавча влада чинитиме опір. Співрозмовник зазначив:
«Немає абсолютної впевненості, що зовнішня політика Трампа буде різко змінена. Автоматична зміна складу Конгресу не спричинить різкого розвороту і не створить механізму, який одразу змусить президента змінити свою позицію».
Повна версія програми у прикріпленому звуковому файлі.
Матеріал підготував Назар Олійник