Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Морська блокада змусила Україну шукати нові шляхи експорту

16.11.2026 20:00
Масовані атаки РФ на порти Великої Одеси скоротили експорт зерна й руди, змусивши уряд та бізнес переорієнтовувати вантажопотоки на Дунай і західні кордони.
Аудіо
  • Морська блокада змусила Україну шукати нові шляхи експорту
     Moscow Nights        , 15  2026
Російський народний танцюрист із колективу «Moscow Nights» на Всесвітньому фестивалі культури у Карачі в Пакистані, 15 листопада 2026 року EPA/SHAHZAIB AKBER

Російський повітряний терор проти цивільних суден та чорноморських портів України завдав важкого удару по українській зовнішній торгівлі. Скорочення обсягів перевезень ускладнило роботу аграріїв, металургів і транспортних компаній. Фахівці київського Центру економічної стратегії в своєму аналітичному звіті визначили можливі шляхи переорієнтації логістичних маршрутів.

2023 року Сили оборони України завдали дошкульних ударів російському Чорноморському флоту й відігнали його з центральної частини акваторії. Це дозволило розблокувати цивільне судноплавство та відновити постачання української продукції на світові ринки. Проте цього року Росія знову паралізувала морські торговельні коридори через постійні повітряні обстріли портової інфраструктури й торговельних суден.

Старша економістка Центру економічної стратегії Наталя Колесниченко зазначила, що порти Великої Одеси критично важливі для імпорту коксівного вугілля та контейнерних перевезень. За її словами, в серпні обсяги портового експорту впали на вісімдесят п'ять відсотків, а Україна змогла відправити за кордон лише п'яту частину запланованого зерна. Зниження валютних надходжень тисне на курс гривні, скорочує обіговий капітал підприємств і може призвести до повної зупинки металургійних заводів, сказала економістка.

Альтернативні маршрути через Дунай та залізницю мають обмежену пропускну здатність і страждають від ворожих ударів, додала вона: «Коли ми кажемо, що морські порти Великої Одеси важливі для експорту, вони відповідають за 90%, наприклад, агроекспорту або 50% експорту сталі чи 90% експорту руди».

За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, через блокування морських терміналів Україна ризикує втратити до тридцяти мільйонів тонн експорту сільськогосподарської продукції. Внутрішні ціни на сировину впали, тоді як витрати на доставлення вантажів до європейських покупців суттєво зросли. Стаціонарні елеватори та склади швидко заповнюються, оскільки внутрішній ринок не здатний поглинути врожай без стабільного зовнішнього збуту.

Українська промисловість намагається вивозити продукцію суходолом, але цілком замінити морські судна виявилося неможливо. Заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов повідомив, що залізниця забезпечує вивезення дев'яноста п'яти відсотків залізної руди та двох третин зернових вантажів. За його даними, раніше майже дев'яносто відсотків зерна йшло саме на глибоководні одеські термінали, а на дунайські порти припадав лише один відсоток.

Фахівець підрахував, що західні прикордонні переходи, дунайські порти та автотранспорт разом здатні пропустити не більше двох з половиною мільйонів тонн вантажів на місяць. Він також сказав, що європейський ринок не може поглинути половину української залізної руди, яку раніше морем відправляли до Китаю.

Проблеми із залізничною логістикою ускладнюються регулярними російськими обстрілами тягових підстанцій та залізничних колій. Перевізники також стикаються з нестачею спеціалізованих вагонів і чергами на прикордонних станціях з країнами Європейського Союзу. Кожен додатковий день простою вантажів на кордоні збільшує собівартість українських товарів і робить їх менш конкурентними на світових ринках.

Найбільших фінансових втрат від морської блокади зазнав український аграрний сектор, свідчить галузева статистика. Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко розповів, що сільгоспвиробники вже оптимізують витрати на добрива та скорочують площі посівів озимих культур через брак обігових коштів. За його словами, доставлення тонни продукції суходолом до румунських портів Констанца чи Галац додає до шістдесяти євро витрат, які не покриваються поточними цінами.

Експерт зазначив, що фермери активно купують поліпропіленові рукави та модульні сховища для зберігання кукурудзи, оскільки інфраструктура західних переходів за останні роки частково деградувала. Крім того, він попередив про можливі проблеми із судноплавством на Дунаї через сезонне обміління річки внаслідок посухи: «Кінця блокади ми не бачимо, тому компанії вибирають свої сценарії і планування для того, щоб рухатися до максимально можливого негативного сценарію».

У подібній ситуації опинилися й підприємства гірничо-металургійного комплексу, які втратили доступ до портів та імпортного коксівного вугілля після зупинки вугільних копалень у Покровську. Ціла низка великих заводів змушена призупинити виробництво через нерентабельність суходольної логістики. Додатковий тиск на українських металургів створюють європейські торговельні обмеження та запроваджена у 2026 році нульова квота на експорт металобрухту.

Попри складну ситуацію, українські експортери продовжують виконувати контракти перед іноземними партнерами за допомогою гнучкого планування перевезень. Директор з роботи з органами державної влади компанії «Нібулон» Олександр Дмітрієв звернув увагу, що уряд шукає правові механізми підтримки бізнесу, оскільки формально порти не закриті для оголошення форс-мажору. За його словами, держава має компенсувати бізнесу різницю у вартості перевезень, щоб перетворити дунайський напрямок зі страхового на повноцінний експортний маршрут.

Дмітрієв також нагадав, що російський зерновий експорт у Чорному морі так само впав до мінімуму за двадцять шість років після успішних дій українських військових проти портів агресора. Він закликав посилити розвідувальну роботу та розширити європейські санкції проти російського тіньового флоту: «На що точно може вплинути держава зараз, так це на те, щоб зробити маршрут через Дунай не просто страховим, а зробити альтернативним».

Експерти Центру економічної стратегії вважають, що збереження експортного потенціалу України потребує комплексного підходу з боку держави та міжнародних партнерів. Серед головних кроків фахівці називають розширення страхування воєнних ризиків для суден, субсидування залізничних тарифів і стимулювання внутрішньої переробки сировини. Виробництво та експорт готових товарів з високою доданою вартістю дозволять зменшити фізичні обсяги перевезень без втрати валютної виручки.

Морська блокада українських портів триває від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, коли Чорноморський флот РФ заблокував судноплавство в північно-західній частині моря. В липні того ж року за посередництва ООН і Туреччини запрацювала Чорноморська зернова ініціатива, з якої Москва вийшла в односторонньому порядку в липні 2023 року. Після цього Україна відкрила власний тимчасовий гуманітарний коридор уздовж західного узбережжя Чорного моря під захистом берегових ракетних комплексів та морських дронів.

Олександр Савицький

Побач більше на цю тему: Україна росія війна агресія

Газова залежність як політична зброя: чому повернення Росії до ЄС малоймовірне

13.11.2026 18:30
Попри наполегливі спроби Дональда Трампа повернути російський газ на європейський ринок, реалізація такого сценарію стикається з політичними, юридичними та технічними перешкодами. Чому навіть наявність газопроводів не означає можливості відновити постачання, які країни залишаються залежними від російського газу та чи може Москва знову перетворити енергетику на інструмент впливу? Про це розповів президент Центру глобалістики «Стратегія-21» Михайло Гончар.

Потужна дезінформація у соцмережах про трагедію в Кракові прикрила факти

14.11.2026 11:15
7 листопада у центрі Кракова нападник застрелив шість осіб, ще кільканадцять поранив. У всемережі поширилася хвиля брехні та маніпуляції на цю тему.

Польща й Україна проти «російського болота»: ідеї Юзефа Лободовського

14.11.2026 15:40
«Ділить нас дуже багато, але єднає спільна мета — щоб нас не поглинуло російсько-радянське болото», — так Юзеф Лободовський сформулював своє бачення польсько-українських відносин в ефірі радіо «Вільна Європа» у 1973 році.

Російський енергетичний терор напередодні зими

15.11.2026 21:50
Масовані удари російських ракет і безпілотників пошкодили ключові об’єкти інфраструктури України. Енергетики мусять цілодобово відновлювати мережі. Російський повітряний терор української цивільної інфраструктури спричинили вимушені обмеження споживання електроенергії в багатьох областях. Після поновлення РФ комбінованих обстрілів української критичної інфраструктури, в листопаді кількість терористичних нападів на Україну з неба сягала ста російських ударів на тиждень. Під вогнем опинилися високовольтні підстанції, теплові електростанції та об'єкти комунального господарства.