Під час офіційного групового фотографування на саміті Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці в китайському місті Шеньчжень організатори свідомо відвели найпочесніше центральне місце президентові США Дональду Трампу. Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін після короткого рукостискання особисто вказав Володимиру Путіну на його віддалену позицію для загального знімка. Очевидці також зафіксували помітну розгубленість російського керівника та фізичну припухлість на його щоці.
Протокольна зміна ставлення з боку господарів саміту засвідчила реальний статус російської делегації на цьому міжнародному майданчику. На заході не відбулося повноцінної двосторонньої зустрічі між лідерами США та Росії. Депутат Верховної Ради Микола Давидюк звернув увагу на реакцію західних медіа та проросійських інформаційних ресурсів на такий прийом у Китаї.
«Путін так хотів спільну нараду, спільну зустріч, але чомусь китайські, американські партнери якось відсадили Путіна за окремий стіл. Загалом західна преса і навіть російські телеграм-канали пишуть про приниження Путіна: не сприйняли його там на рівних, а просто від нього відхрещувалися. Двосторонньої зустрічі Трампа і Путіна так і не відбулося, а Путін там ходив, руку тицяв, але ніхто з ним зустрітися так і не захотів», – сказав Давидюк.
Офіційна Москва намагалася подати події в Шеньчжені як дипломатичний успіх. Володимир Путін публічно назвав переговори лідерів Китаю та США новою сторінкою в історії світової дипломатії. Проте Пекін надіслав Кремлю чіткий сигнал невдоволення через спроби Росії вести подвійну гру між Вашингтоном і Пекіном.
Політолог Вадим Денисенко зазначив, що російське керівництво опинилося перед вибором між завершенням війни для доступу до західних технологій та подальшим затягуванням конфлікту. На його думку, очільник Кремля традиційно уникає ухвалення складних рішень у кризових ситуаціях та обирає тактику очікування.
Така позиція неминуче посилює технологічну та економічну залежність Росії від Китаю, а ключовою темою переговорів у трикутнику Україна — Росія — США стає питання європейських санкцій, наголосив експерт: «Цей саміт і це приниження можуть призвести не до розвороту Росії від Китаю, а навпаки — до ще більшого притягування Росії до китайської економіки».
Питання російсько-української війни було порушене лише під час неформальних контактів лідерів у Шеньчжені. Водночас офіційні Пекін і Вашингтон утрималися від детальних публічних коментарів. Політолог Ігор Рейтерович констатував, що американський президент згадував Україну лише в загальному контексті можливого спільного впливу США та Китаю на завершення бойових дій. «Ніякої Ялти, ніяких серйозних розмов про кроки щодо завершення російсько-української війни і так далі не буде — усе це питання іншого порядку. Китай поки що в цьому ключової ролі грати не готовий, і він це дуже добре продемонстрував».
Переговори в Шеньчжені завершилися без підписання підсумкових декларацій чи спільних комюніке. Кожен із учасників просував власний порядок денний: очільник КНР говорив про ядерне роззброєння на тлі нарощування китайського арсеналу боєголовок, а керівники США та Росії очікували на реакцію Пекіна щодо регіональних криз.
Український дипломат Роман Безсмертний підкреслив, що Китай не втручатиметься в ситуацію навколо російської агресії проти України на чиємусь боці, адже прагне зберегти свій вплив на європейському ринку. «Тобто насправді, якщо подивитися на цих трьох осіб, я повністю погоджуюся з аналітиками, які кажуть, що ці троє — ні кожен окремо, ні всі разом — не те що жодної проблеми не можуть вирішити, вони абсолютно ніяк не можуть нині вплинути на світ».
Форум Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці об'єднує двадцять одну економіку регіону та традиційно слугує майданчиком для обговорення вільної торгівлі й інвестицій. Участь російського керівництва в таких міжнародних заходах після початку повномасштабного вторгнення в Україну залишається суттєво обмеженою через західні санкції та ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна.
Підготував Олександр Савицький