Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Російські ракети та дрони в польському небі: чи готова Польща до нових загроз?

21.11.2026 23:42
20 листопада три російські повітряні об’єкти порушили повітряний простір Польщі та впали на її території. За попередньою інформацією Міністерства національної оборони Польщі, йдеться про дві ракети та реактивний безпілотник. Інцидент стався під час масованої російської атаки на Україну. Чи була це чергова провокація Москви, наскільки ефективно Польща може захищатися від таких загроз і чи здатна її оборонна промисловість швидко забезпечити армію необхідними засобами? Про це в програмі «Тема дня» Польського радіо для України говорили з полковником Анджеєм Дерляткою, колишнім офіцером розвідки та послом Польщі в Південній Кореї.
Аудіо
  • Російські ракети та дрони в польському небі: чи готова Польща до нових загроз?
 , 20  2026 .  , 20  2026 .          .         .        ;   .
Новий Ліповець, 20 листопада 2026 року. Новий Ліповець, 20 листопада 2026 року. Територія після падіння об'єкта в Новому Ліповці Білгорайського повіту охороняється. Після цього прокурори та військова поліція розпочнуть свою роботу. Невпізнаний об'єкт упав на відкритій місцевості поблизу лісу; ніхто не постраждав. Раніше сьогодні вранці Оперативне кPAP/Wojtek Jargiło

Три російські об’єкти на території Польщі

За інформацією міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, три об’єкти впали поблизу населених пунктів Новий Ліповець у Люблінському воєводстві, а також Руднік-над-Саном і Молодич у Підкарпатському воєводстві. У Новому Ліповці йдеться про ракету Х-101. У двох інших випадках попередньо повідомлялося про ще одну ракету та реактивний безпілотник. За повідомленнями польської влади, постраждалих не було.

Міністр оборони назвав інцидент порушенням польського повітряного простору під час одного з найбільших російських повітряних ударів по Україні від початку повномасштабної війни. Час події привернув особливу увагу, адже в регіоні відбувалися військові навчання за участю країн-партнерів.

Полковник Анджей Дерлятка розглядає такі випадки як частину ширшої гібридної кампанії Росії проти Польщі та інших європейських держав. На його думку, загроза не обмежується безпосередніми військовими ударами. Вона охоплює також диверсії, підпали та інші операції, які можуть призвести до людських жертв.

Гібридна війна: загроза не лише військовим об’єктам

Серед прикладів, які навів експерт, — пошкодження залізничної інфраструктури на маршруті між Польщею та Україною, підпал складу у Варшаві, а також випадки займання посилок, що перевозилися авіатранспортом.

Дерлятка наголошує: такі інциденти не можна розглядати лише як окремі випадки пошкодження майна. Залізничною інфраструктурою користуються не тільки вантажні, а й пасажирські потяги. А посилки можуть перевозитися у вантажних відсіках пасажирських літаків. Тому наслідки подібних диверсій могли б бути значно серйознішими.

Експерт також вважає, що порушення польського повітряного простору може мати провокаційний характер. За його оцінкою, Москва може розраховувати на те, що такі дії викличуть жорсткішу відповідь Польщі або інших країн НАТО, а потім використати цю реакцію для власної пропаганди.

Водночас він звертає увагу на небезпеку для цивільного населення. За словами Дерлятки, попередні випадки падіння ракет поблизу польських населених пунктів показують, наскільки серйозними можуть бути наслідки навіть тоді, коли безпосередньої цілі на території Польщі не було уражено.

Чи може Польща швидше реагувати на повітряні загрози?

Окрему частину розмови присвятили тому, як польська армія має реагувати на ракети та безпілотники, які наближаються до польського кордону або вже опинилися в повітряному просторі країни.

На думку Анджея Дерлятки, одним із ключових питань залишається швидкість ухвалення рішень. Він звернув увагу на випадок із ракетою, яка, за його словами, перебувала в польському повітряному просторі близько шести хвилин. На думку експерта, за цей час її можна було перехопити, однак процес ухвалення рішення ускладнювався необхідністю отримати політичне погодження.

Дерлятка підтримує підхід, за якого пілоти та військові командири матимуть чіткі повноваження для реагування на безпосередню загрозу. Водночас він наголошує, що для цього потрібні відповідні засоби ураження.

Ще одна проблема — економічна доцільність протиповітряної оборони. Експерт звертає увагу на різницю у вартості безпілотників і ракет, якими їх можуть збивати. Використання дорогої ракети для знищення відносно дешевого дрона створює значні витрати й не може бути єдиним способом протидії таким загрозам.

Саме тому Польщі потрібні доступніші засоби боротьби з безпілотниками, зокрема ракети меншої вартості та системи, пристосовані до перехоплення таких цілей.

Польська оборонна промисловість і співпраця з Південною Кореєю

Під час розмови також ішлося про темпи розвитку польської оборонної промисловості. Дерлятка вважає, що країні необхідно швидше розвивати власні виробничі можливості, щоб зменшити залежність від зовнішніх постачальників і забезпечити армію необхідною технікою.

Як приклад ефективнішої співпраці він навів взаємодію Польщі з Південною Кореєю. За оцінкою експерта, корейські проєкти просуваються швидше, зокрема у сфері виробництва озброєння та підготовки промислової інфраструктури.

Серед напрямів співпраці він згадав плани щодо виробництва танків K2 у Польщі та створення виробничих потужностей для ракетної техніки. Натомість у деяких проєктах із американськими партнерами, за його словами, виникають затримки, зокрема через залежність від постачання окремих компонентів.

Дерлятка також звернув увагу на програму літаків FA-50, для яких важливе постачання американських радарів. На його думку, такі приклади демонструють, наскільки важливо враховувати не лише закупівлю готової техніки, а й можливості її обслуговування, модернізації та виробництва окремих компонентів у самій Польщі.

Ядерне стримування та роль союзників

Ще однією темою розмови стало ядерне стримування та можливості Польщі посилити власну безпеку в межах НАТО. Експерт пояснив різницю між самостійним володінням ядерною зброєю та участю в натівських механізмах спільного використання ядерних засобів.

Він нагадав, що Польща є учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а тому її можливості в цій сфері обмежені міжнародними зобов’язаннями. Окремо Дерлятка говорив про ядерне стримування з боку США та Франції, а також про дискусії щодо посилення європейської безпеки.

На його думку, для Польщі важливо не лише покладатися на гарантії союзників, а й розвивати власні оборонні спроможності. Водночас питання ядерної безпеки залишається частиною ширшої системи рішень НАТО та міжнародних домовленостей.

Чому безпека Польщі пов’язана з розвитком війни проти України

Наприкінці розмови експерт оцінив перспективи завершення російсько-української війни. Він не бачить ознак того, що Москва готова відмовитися від своїх воєнних цілей. Також Дерлятка звернув увагу на роль Китаю, який, на його думку, отримує стратегічні переваги від посилення залежності Росії.

Оцінки експерта щодо подальших планів російської армії та можливих сценаріїв війни є його прогнозами, а не підтвердженою інформацією про ухвалені військові рішення.

Головний висновок розмови стосується необхідності посилення обороноздатності Польщі. Йдеться не лише про закупівлю сучасної техніки, а й про швидкість реагування, розвиток власного виробництва, доступні засоби протидії безпілотникам і чітку координацію між військовим та політичним керівництвом.

На тлі російських атак по Україні ці питання безпосередньо стосуються безпеки всієї східної частини НАТО.

31:32 TEMA_DNIA_DERLATKA_2026_11_20.mp3 Російські ракети та дрони в польському небі: чи готова Польща до нових загроз?

 

Володимир Гарматюк