Який реальний поступ України у впровадженні стандартів НАТО, що вже зроблено і що слід зробити, як виглядає Україна в цій сфері серед інших країн членів та партнерів Альянсу – відповіді на ці запитання шукали автори оприлюдненого в Україні дослідження київського Центру "Нова Європа", що отримало назву "Україна і стандарти НАТО: як влучити у "рухому ціль"?
Системного моніторингу виконання Україною стандартів НАТО досі не було, а саме поняття «стандарти НАТО» стало політичним міфом. Про це заявила на презентації аналітичної записки директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук:
- Ми пам’ятаємо про обіцянку попереднього президента Петра Порошенка перейти на стандарти НАТО до 2020 року. Ми бачили заяву новообраного президента Володимира Зеленського, що з 2020 року Україна почне впроваджувати стандарти НАТО. І нам захотілося зрозуміти, а де ми власне є у впровадження стандартів НАТО. Понад те, останніми роками майже кожен український політик, що коментував цю тему, мав на увазі щось своє. Ми зауважили, що дехто називав стандартами НАТО те, що в нормативному сенсі стандартами не є, а є практиками НАТО. Наприклад, це – цивільний міністр оборони, що не є стандартом, але типовою практикою для країн-членів Альянсу. Стандарти НАТО не є таким сталим поняттям, як би на цього хотілося. Вони що три роки переглядаються, одні залишаються, інші втрачають чинність. Це є такою собі рухомою ціллю і її досягнення значно ускладнює для нас її досягнення. Те, що ми не досягли стандартів НАТО до 2020 року було очікуваним і очевидним. Але варто продовжувати, бо на сьогодні Україна виконала за даними Міноборони 16 відсотків стандарів, що більше, ніж деякі країни-партнери, такі, як Австрія, і навіть більше, ніж деякі країни-члени. З одного боку цифра не вражає, але як порівняти з іншими партнерами – це виглядає досить непогано для старту.
Що ж це таке – стандарти НАТО? Основна функція цих стандартів – взаємосумісність збройних сил. Саме ця мета закріплена у Гартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, підписаній 22 роки тому, нагадала аналітикиня Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо:
- Ця мета для України не нова. Але активно їх виконувати держава взялася від 2015 року, коли досягнення стандартів НАТО було закріплене у внутрішніх українських стратегічних оборонних документах. Всього цих стандартів близько 2 тисяч і ця цифра невпинно змінюється. Деякі з них визнаються самим Альянсом нерелевантними, нові стандарти прописуються, стандарти переглядаються. Так званих угод про стандартизацію є близько 1200. В одні угоді може бути кілька стандартів і немає такої держави-члена Альянсу, яка би впровадила всі 100 відсотків стандартів. І Україна тут виглядає непогано на тлі держав, які нещодавно вступили в Альянс. Згідно з цілями партнерства Україна-НАТО, Україна взяла на себе зобов’язання розглянути можливість впровадження 219 стандартів. Це не означає зобов’язання впровадити їх – рішення прийматимуть, зважаючи на наявні ресурси й на те, чи потрібні вони Україні.
Яких саме успіхів у впровадженні натівських стандартів домоглася Україна за останні роки? Деякі дані залишаються секретними, але начальник Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України Олександр Кумеда назвав чимало прикладів успіху офіційного Києва і українського війська:
- Всі ми бачили парад і очевидно, що зовнішній вигляд, нова форма військовосулжбовців стала кращою, оснащення солдата, його екіпірування. Надходять сучасні зразки нової техніки, при розробленні яких використовуються найкращі стандарти НАТО, покращилося харчування. Нещодавно підрозділ Сил спеціальних операцій отримав сертифікацію НАТО, пройшов оцінку відповідності та готовності виконувати завдання у складі сил швидкого реагування НАТО. Це перший випадок в історії, коли таку сертифікацію отримав підрозділ країни, яка не є членом НАТО. В нас є система обміну про повітряну обстановку. Ми здійснюємо обмін з такими країнами, як Туреччина і Угорщина. Військовоморські сили дуже активно впроваджують стандарти НАТО і це обумовлено тим, що в них найбільше спільних операцій на морі.
За словами Кумеди, процедура, що діє в Україні, цілком відповідає положенням основного документу щодо впровадження стандартів НАТО. Але замість ратифікації – здійснюється оцінка можливості впровадження того чи іншого документу, порівнюється зміст вимог стандарту НАТО з чинними нормативно-правовими актами. Головними проблемами тут військовий назвав брак системності в організації впровадження стандартів, нестача фахівців і недостатнє володіння англійською мовою, складність впровадження стандартів, а також мають гриф обмеження доступу.
Своєю чергою, радник з безпекових питань Представництва НАТО в Україні Томаш Стричач, зазначив, що порівняно з 2010 роком, Україна досягла великого прогресу у впровадженні стандартів Альянсу. Серед іншого назвав ухвалення необхідних документів, і спільні навчання:
- Стратегічний оборонний бюлетень і його запровадження 2016 року також були дуже важливими. Політики, що працювали тут до мене, зробили значний внесок у його розробку, а також у військову політику, планування, наприклад, об'єднаного медичного командування, побудову Сил спеціальних операцій і бойової підготовки. Позитивні кроки були в сфері логістики і стандартизації. Від 2014 року Збройні сили України пройшли значний шлях у покращенні своєї взаємодії із силами НАТО. Україна запозичила найкращі приклади співпраці з НАТО. Лише 2018 року Україна взяла участь у спільних навчаннях з НАТО. Загалом їх було 32, а 6 із них – на території України. До кінця 2019 року Україна планує взяти участь у 35 навчаннях з країнами-членами і партнерами НАТО.
Минулого року ухвалена Національна оборонна стратегію, що є чіткий сигнал про те, що Україна рухається у правильному напрямку, зазначив Стричач. Він закликав здійснити наступний найважливіший крок – ухвалити 5 ключових законопроектів, передбачених Стратегією, зокрема, про Службу безпеки, державну таємницю, розвідку, щодо оборонного промислового комплексу.
Вільгельм Смоляк