Зустріч президентів Франції Емануеля Макрона і його російського колеги Володимира Путіна 19 серпня ознаменувала собою нові зміни в міжнародній політичній ситуації. Заохочення Росії і пропозиція повернути її до складу найрозвинутіших держав світу – країн Великої Вісімки. Цю пропозицію підтримав і американський президент Дональд Трамп, що спричинило вкрай негативну реакцію в Україні, Німеччині, Великій Британії і міжнародний скандал. Про нові виклики і загрози світовому порядку, що склався після Другої Світової війни – в репортажі і нашого київського кореспондента.
За підсумками переговорів з президентом Росії Путіним глава французької держави Емануель Макрон похвалив Кремль за його намагання відновити контакти з Європою. Макрон заявив, що він вірить в європейське майбутнє Росії і в те, що Європа може бути від Лісабона до Владивостока. Президент Франції пояснив свій оптимізм тим, що багато політичних та економічних проблем зазнали прогресу і подальші кроки на зближення з Москвою дозволять розробити нову структуру безпеки між Росією і Євросоюзом.
Новообрана депутаткою Верховної Ради представниця партії "Слуга народу" Анна Коваленко, яка останні роки працювала в парламентському комітеті з нацбезпеки і оборони, вважає, що поступливість Росії з боку Заходу продиктована увагою західного істеблішменту до економічних вигод співпраці з Росією і заплющенням західними лідерами очей на її агресивні наміри і на ментальну прірву, що відділяє ту державу від цивілізованого світу:
- Зрозуміло, що ці зустрічі відбуваються як підготовка до зустрічі в норманському форматі. Але правила гри, які виробилися після Другої Світової війни в осанні роки постійно руйнуються. І зараз намагання діалогу фактично демонструє спробу сформулювати нові правила гри. Україна якраз і сказала, що давайте збиратися в норманському форматі, Україна сказала – подивіться, Мінськ не працює.
Натомість політологіня Олеся Яхно вважає, що двигуном примирення з Росією для Макрона стали його амбіції з перетворення на нового європейського лідера:
- Багато хто звернув увагу на цю заяву навіть в самій Росії. Бо коли там прозвучало, що Росія має прогрес на тлі арештів і нереєстрації будь-кого з незалежних кандидатів в московську думу, то це дуже дисонує. Але Макрон зараз хоче бути лідером від Європи в переговорах з Росією, з огляду на відхід Меркель від справ. Значною мірою норманський формат всі ці роки тримався на дуже чіткій позиції Меркель і п'ятого президента України. Але якщо Україна нечітко формулюватиме свою позицію, ніхто її точно не буде відстоювати.
Своєю чергою, член політради партії "Батьківщина" Андрій Павловський виступив за розширення норманського формату переговорів про врегулювання проблеми агресії Росії проти України, до якого входять Німеччина, Франція, Росія та Україна:
- Норманський формат слід посилювати до Будапештського формату за рахунок тих країн, які нам раніше обіцяли територіальну цілісність, недоторканість і таке інше. До речі вперше американський істеблішмент не відкидає і не іґнорує це, як це було на початку, а каже, що ми не проти і ми готові. Посадовці Великої Британії також подаються такі сигнали, хоча наразі ще неформально. Враховуючі економічну залежність Німеччини і Франції від Росії, від її енергоресурсів, виходить, що Україна є однією проти трьох.
Ці побоювання посилилися після того, як пропозицію Макрона повернути Росію до лав Великої Сімки підтримав американський президент Дональд Трамп. В України в цій ситуації є вибір між капітуляцією і подальшим прагненням перемоги у відбитті російської агресії, незважаючи на спроби Заходу примиритися з Кремлем коштом української незалежності і територіальної цілісності, переконана голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко:
- Для України є подвійне завдання, додаткова місія – окрім того, щоби самій перемогти у війні Росії проти нас, ще й допомогти Європі відстояти ті цінності, які в неї є. Бо в разі будь-якої модифікації норманського формату і залучення нових посередників, якщо ми не чітко окреслимо "червоні лінії" і не будемо, як Ізраїль, іти на поступки з питань нашої безпеки, то саме такою мала би бути позиція України після тих 13 тисяч жертв в війні з Росією.
Перший заступник голови парламентської фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук, який має досвід війни з Росією на Донбасі, застеріг і Захід, і нову українську владу від поступок російському агресору:
- Кожен день протистояння з Росією несе нашій державі виклики і загрози. Вихваляння від Єльцина до Путіна застосувати ядерну зброю слугує критерієм бажання всіх демократичних країн нівелювати таку можливість. Покійний сенатор Маккейн влучно назвав російську, як вони вважають, імперію, звичайною бензоколонкою. Що ми маємо робити в цих умовах? Зробити все можливе, щоби стримувати російську агресію, її міць і розвиток за допомоги накладених на неї санкцій. В жодному разі не дозволити послабити наші позиції і призвести до відмови Росії від агресії. Зеленський має розуміти, куди його можуть затягти, як недосвідченого політика, такі політичні зубри, як Путін і як вони будуть вирішувати проблемне для них питання з Україною. Найлегший для них шлях – примусити Зеленського піддатися на їхній тиск, на нібито неможливість вирішити проблему в інший спосіб, взяти на утримання окуповані території і в такий спосіб вирішити конфлікт. Тому Зеленський має чітко усвідомлювати свою відповідальність за кожне рішення. І не дати послабити антиросійські санкції, про що зараз Путін домовляється з Макроном. Всі демократичні країни не можуть скасувати санкцій через те, що Росія робить в Україні і взагалі в світі, розповсюджуючи терор, смерть, вбивства, порушення прав людини і таке інше. Але йдеться про послаблення санкцій, щоби вони стали профанацією. І таким чином послабити тиск на Путіна і дати йому ковток повітря.
Одночасно з переговорами Макрон-Путін, Київ вперше за 20 років відвідав прем'єр Ізраїля Беньямін Нетаньягу. Під час його візиту були підписані урядові угоди про співпрацю в різних галузях і вшанована пам'ять жертв Ґолокості під час нацистської окупації України. Але за лаштунками, як не виключив Тететрук, ізраїльський прем'єр міг також намагатися відіграти роль посередника в діалозі між Кремлем і президентом України Зеленським:
- Враховуючи ситуацію в трикутнику Ізраїль, Росія - Україна, я би припустив, що він приїхав щоби умовити президента Зеленського пристати на умови, яких хоче Путін. Росія так само створює проблеми і незручності для Ізраїля. Дуже багато буде залежати від подальших кроків президента Зеленського. Якщо він почне здавати позиції держави, ми будемо вважати, що його обіграли Нетаньягу, Путін і Трамп.
22 серпня Дональд Трамп знову підтвердив своє зацікавлення повернути Росію до великої Сімки, бо він прагне "миру у світі, торгівлі та інших речей". Проти цієї ідеї вже виступили канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Вони наголосили, що в питанні України за цей час Росією не було досягнуто достатнього прогресу. Президент України Володимир Зеленський не виключив, що Росія таки може стати членом Великої Сімки і перетворити її на Велику Вісімку. Але на своїй сторінці у Facebook Зеленський зазначив, що це буде можливо лише після повернення Моквою Україні окупованого Криму, припинення бойових дій на Донбасі та звільнення українських політв’язнів та моряків.
Вільгельм Смоляк
