Чотири роки після завершення Другої світової війни була підписана Північноатлантична угода і створено НАТО. Нині цей найбільший у світі військовий блок є ефективною гарантією миру у світі, і особливо на європейському, часто нестабільному та конфліктному континенті. Сьогодні до Альянсу входить 29 держав, а кістяк НАТО становлять Сполучені Штати – як щодо числа військових, так і кількості та якості озброєння. Світ змінюється і загрози теж. А НАТО?
Цього тижня у Брюсселі пройшла дводенна зустріч міністрів оборони держав НАТО. Країни Альянсу схвалили ще один пакет дій у відповідь на загрози з боку Росії. Йдеться про договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, що порушувала Росія, і який торік припинив своє існування, а це призвело до страху перед можливими новими перегонами озброєнь.
У зв’язку з великим ризиком початку міжнародного конфлікту міністри оборони країн Північноатлантичного альянсу на найновішому засіданні в Брюсселі вирішили здійснити чергові кроки щодо стримування можливої російської агресії.
Півроку тому НАТО прийняло перше загальне рішення про збільшення військових навчань у відповідь на російські загрози. Раніше, у зв’язку з агресією Росії в Україні, Альянс створив так звані висунуті сили швидкого реагування, перекинув додаткові війська до Польщі та країн Балтії, а також розпочав зміни в структурах командування.
Під час найновішої зустрічі з міністрами оборони НАТО цього тижня генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що Альянс зробить наступні кроки – це нові навчання (зокрема найбільші від завершення «холодної війни» вишколи НАТО в Європі Defender 2020), зміцнення протиповітряної оборони, нові конвенціональні можливості та посилення протиядерної оборони.
Адам Бєлян з партії Право і справедливість задоволений тим, що вдалося досягти міністру оборони Польщі Маріушу Блащаку під час зустрічей країн НАТО, адже, як нагадує, за східним кордоном «надалі відбуваються тривожні речі»:
«Протягом чотирьох років ми маємо справу з переломними кроками НАТО, що нарешті адаптується до агресивної політики Росії. Росія не почала діяти агресивно ані в 2016 році, ні в 2014 році. Її агресія почалася щонайменше 2008 року, тобто від нападу на Грузію».
Колишній віцеміністр національної оборони і депутат Громадянської платформи Чеслав Мрочек вважає, що найновіші рішення міністрів країн НАТО є частиною ряду заходів, що Альянс запроваджував набагато раніше у відповідь на агресію Росії:
«Звісно, агресивна політика Росії завжди була викликом для держав НАТО, але за попередні роки вона посилилася, особливо після початку війни в Україні. Центрально-Східна Європи опинилася у важкій ситуації. Реакція країн НАТО на цю нову, більшу загрозу була рішучою і доброю. З погляду інтересів та безпеки Польщі, НАТО повело себе винятково ефективно, збільшивши присутність на східному фланзі. Водночас найновіші рішення НАТО не є якимось проривом, сильнішою відповіддю, ніж та, що настала від 2014 року. Проте прориву у відносинах НАТО з Росією я теж не сподіваюся. Росію поінформовано, і вона повинна погодитися з тим, що НАТО є послідовним у своїх діях, показуючи, що буде захищати інтереси своїх членів. Для Польщі це добра звістка».
Нагадаємо, що під час дводенної зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак запевнив, що всі країни Альянсу розуміють загрози з боку Росії, не нехтують ними і готові протистояти їм. Та чи так це?
Як нагадав Адам Бєлян, за попередні місяці та тижні було щонайменше декілька тривожних сигналів, що йшли, у першу чергу, від лідера Франції Емманюеля Макрона:
«Нагадаю, перед самітом НАТО у Лондоні Макрон надіслав листа президенту Путіну, який, згідно з намірами французького лідера, мав залишитися таємним. Вже сам факт надсилання таємного листа до ворожої держави без інформування союзників був разючим жестом. Цей лист потрапив до ЗМІ. Щонайменше його зміст був непорядним. І напевно дії президента Франції не сприяли ані європейській єдності, ні єдності держав НАТО. Президент Макрон спробував пояснити ситуацію під час свого найновішого візиту до Польщі. Мушу нагадати, що „По їхніх плодах пізнаєте їх”, тому потрібно буде дивитися на руки нашим друзям з Франції».
На додаток, нещодавно під час лекції у військовій школі в Парижі Емманюель Макрон підтримав також стратегічний діалог з Росією, оскільки, як сказав він, тільки «діалогом Європа може гарантувати собі стабільність». Продовжує Адам Бєлян:
«З одного боку, маємо дуже агресивні військові дії Росії і водночас за попередні декілька років - велике збільшення американської присутності на нашому континенті, зокрема на нашій території, а також майбутні навчання Defender 2020. З іншого боку, маємо заклики від Франції до діалогу з Росією. Тому кожен може оцінити, якій країні слід довіряти більше у нинішніх дуже тривожних часах. Але даймо час президенту Макрону „випустити пару”, який протягом останнього року використовує політику умиротворення і задовольняння Путіна, що не дає жодних позитивних результатів, а це, на додаток, у європейській традиції з цим дуже погані асоціації».
Тим не менш НАТО, приймаючи рішення у відповідь на дуже агресивну політику Росії, водночас веде діалог з РФ у межах спільної комісії, - нагадує колишній заступник міністр оборони Польщі Чеслав Мрочек, який вважає, що такі перемовини потрібні:
«Адже мета – не призвести до конфлікту, а довести до деескалації, аби зменшити або зняти напруженість. Тому для цього єдність НАТО є ключовою для того, аби зберегти цю політику, що дає нам безпеку і можливість розвитку. В інтересах Польщі та всієї Європи – збереження ефективності Альянсу. Зв’язок європейських держав зі Сполученими Штатами є головною умовою збереження безпеки в Європі. Єдність НАТО – це поки що єдина гарантія нашої безпеки».
Адам Бєлян з Права і справедливості також звертає увагу на незмінність старої французької безпекової політики у контексті єдності Європі:
«Незалежно від того, хто виграє вибори у Франції – політик з більш правим, лівими чи ліберальними поглядами – раніше чи пізніше він починає реалізовувати воєнну доктрину генерала де Голля, який, нагадаю, вивів Францію з НАТО, а також ідею поліпшення відносин з Росією, але на жаль, за рахунок безпеки нашого регіону і нашої країни. Не випадково французьких військових у межах посиленого контингенту НАТО нині немає ані в Польщі, ані в країнах Балтії».
А втім, обидва політики погоджуються, що для збереження безпеки Європи та регіону Центрально-Східної Європи вкрай необхідна єдність та ефективність НАТО, на знищення яких, і цього не слід забувати, послідовно працює Росія.
PR1/Т.А.