Спільний вихід з економічної кризи, що посилюється внаслідок епідемії коронавірусу, співпраця в оборонній сфері та спільні енергетичні проєкти і протидія кремлівській пропаганді – такими стали головні висновки українських і польських експертів під час дискусії "Польсько-українські стосунки 2020: як вплине криза і пандемія?".
Проблема українських заробітчан в Польщі навмисне перебільшується російськими пропагандистами з метою дестабілізувати політичну ситуацію в Україні, вважає аспірант Ягеллонського університету, експерт з питань польсько-українських відносин та протидії дезінформації Міхал Марек. На його думку, кремлівська пропаганда тепер намагається змістити з історичного на економічний аспект відносин між Україною та Польщею. Приводом для цього став виїзд на батьківщину частини українців, що мали роботу в Польщі, після спалаху епідемії корнавірусу:
- З того, що ми бачимо за статистикою, з Польщі виїхало близько 150 тисяч українців. Взагалі їх в Польщі від півтора до двох мільйонів. Тож виходить, що з Польщі виїхало не більше за 10 процентів українських заробітчан. Не думаю, що це велика проблема для польської економіки. Зараз головна проблема для Польщі - це буде нестача працівників в аграрному секторі. Це означає, що Польщі українські працівники потрібні, але це не те, що, як пишуть в українських ЗМІ, що польська економіка впаде без українців. Інше питання: чи ті, хто виїхав, захочуть повернутися? На мою думку, щойно з'явиться для цього можливість, не всі, але більшість повернеться. В Польщі зараз живе так багато українців, що з року в рік щораз більше поляків мають більше контактів і зв'язків з українцями. На базі цих міжлюдських відносин росіянам буде набагато важче будувати негативний образ поляка і негативний образ українця.
Натомість директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова Сергій Пархоменко переконаний, що Росія і далі буде педалювати тему українсько-польського міжетнічного конфлікту часів Другої Світової війни і нав'язувати світові свою видатну роль у перемозі над німецьким нацизмом. Український експерт вважає, що І Польщі, і Україні слід не забувати не лише про чутливі двосторонній історичні проблеми, а й про спільні перемоги та співпрацю українців і поляків в минулому. А також рішуче порвати із московським баченням історії Другої Світової війни, як реакцію на віроломний напад Німеччини на Радянський Союз:
- Неросійське бачення подій – це Конотопська битва, союз Петлюри і Пілсудського, демонстрація того, що це Радянський Союз готував агресію проти цілої Європи, але просто не встиг напасти першим на нацистів. Цього зараз нема і відповідно, від цього виграє Росія.
Сергій Пархоменко звинуватив у нехтуванні проблемами в українсько-польських стосунках і Євросоюз. На думку експерта, Брюссель міг би допомогти обом державам запозичити досвід міждержавного замирення та вирішення історичних проблем, який надбали держави Євросоюзу, але не зробив цього, бо був перейнятий своїми внутрішніми проблемами. Але, львівський політолог Валерій Майданюк нагадав, що і в історії Другої Світової війни є приклади українсько-польської співпраці, що їх фактично забули політики обох держав:
- Зараз багато говорять про конфлікти між Армією Крайовою та УПА. Але чомусь мало говорять про те, що 1946 року бійці обох армій здійснювали спільні воєнні операції проти "червоних". Зокрема, про спільний найбільший бій бійців Армії Крайової і УПА проти комуністів. Виходить, що бандерівці і бійці Армії Крайової спромоглися помиритися, а українські і польські націоналісти, які називають себе їхніми нащадками, не вважають це за потрібне. Слід керуватися формулою: "Разом – ми сильніші!". В сучасному світі перемагають ті нації, що співпрацюють, а не копирсаються в минулому і ворогують. Якби Японія пригадувала американцям Хіросіму і Наґасакі, вона би ніколи не стала найспішнішою на автомобільному ринку США і однією з найуспішніших економік ХХ століття завдяки американським інвестиціям. Забувши минуле і побудувавши співпрацю з поглядом в майбутнє, і японці, і американці дуже непогано себе почувають і в економічному, і у військово-політичному плані. Слід розуміти, що той, хто сьогодні в Польщі виступає проти України, чи в Україні проти Польщі – той прямо чи непрямо виступає на боці Кремля.
Енергетична безпека і спільні оборонні проєкти – такими бачить подальший розвиток українсько-польських стосунків Міхал Марек:
- Польща докладає багато зусиль, щоби відриватися від російського газу. І кооперація з Україною тут є дуже важлива. Скраплений газ, яким ми прийматимемо від американців через газопорти і норвезький газ, що надходитиме газогоном "Балтік пайп", сподіваюся, що його вистачить і для того, щоби продавати Україні. І не тільки Україні – Польща може стати габом для всієї Центральної Європи. І це дуже важливо, що Україна, завдяки Польщі, зможе також відійти від російського газу і залежності від Росії. Кооперація в оборонній сфері - це також важливий шлях. Бо Росія буде активізуватися на Чорному морі, про це також кажуть і українські експерти. І тут Польща має бути зацікавлена українським проєктом протикорабельної ракети "Нептун". Це могло би невеликим коштом зміцнити польський потенціал. Ще один великий потенціал у кооперації з безпілотних літальних апаратів. Польські експерти звернули увагу на українсько-турецьку кооперацію зі стратегічних безпілотних апаратів. В Польщі наразі немає такого досвіду.
Зі свого боку, Сергій Пархоменко вважає завданням номер один і для України, і для Польщі – блокування російсько-німецького проєкту "Північний потік-2". Втрата прибутків від торгівлі газом в ЄС на тлі економічної кризи внаслідок епідемії коронавірусу, як вважає експерт, завдасть нищівного удару фінансуванню Росією війн проти сусідніх держав і примусить повернути Україні Крим:
- Це завдання номер один для України і для Польщі, для нашого союзу, для Міжмор'я загалом і для безпеки НАТО і Євросоюзу. Україна і Польща мають максимально затягувати будівництво "Північого потоку – 2". Якщо вдасться його зупинити, чи хоча б відтермінувати на два роки, Росія, як держава, взагалі припинить існування.
Експерти зійшлися і на тому, що Україні слід тісніше налагоджувати співпрацю з Польщею в аграрному секторі, адже українським родючим чорноземам катастрофічно бракує передових аграрних технологій, які вже має Польща.
Запрошуємо послухати звукову версію передачі в доданому файлі
Вільгельм Смоляк