Наприкінці серпня поновилися заяви щодо проблеми постачання питної води до Криму з України. Київ перекрив Дніпровсько-кримський канал греблею після анексії Росією українського півострова 2014 року, і тепер кримчани та промисловість потерпають від нестачі води. 25 серпня екс-президент України, а нині очільник делегації Києва в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу в Мінську Леонід Кравчук заявив в інтерв’ю «Українському радіо», що Україна може відновити подачу води в анексований Крим. Раніше секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов заявляв, що в Криму достатньо води для населення. А одразу після виступу Кравчука представник президента України в Криму Антон Кориневич заявив, що воду до Криму подавати не можна до його цілковитої деокупації. Що насправді відбувається в українському Причорномор’ї і чого слід очікувати цієї осені?
Екс-командувач Збройними силами США в Європі генерал Бен Годжес застеріг про плани Росії вдертися у вересні в Херсонську область України. Він нагадав, що Москва планує в цей час військові навчання «Кавказ 2020» і зосередить на кордонах з Україною величезну кількість свого війська. Під час навчань на Кавказі Росія оголосить гуманітарну кризу в Криму через воду і заявить, що змушена захопити греблю в Херсоні, щоб дозволити українській воді повернутися до Криму, сказав американський генерал. Він наголосив, що Крим важливий Москві не як курортний півострів, а як плацдарм, звідки російські кораблі вирушають на підтримку злочинних режимів у Сирії та Лівії.
Чергова агресія Росії проти України навряд чи буде танковою атакою Херсону з Криму, вважає заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь:
– Це буде інформаційно-психологічна фаза, радіоелектронна фаза, ракетна фаза зі знищення системи управління, потім авіаційна фаза і тільки після цього можливі елементи наземної фази. Наші союзники з НАТО не мають стратегії стримування Росії в Чорному морі. Вони демонструють готовність захищати своїх членів – Румунію, Болгарію, Туреччину, але не готові воювати за нас. Росія це розуміє і не переходить «червону лінію» статті 5 щодо країн НАТО. А от проти України Росія готова діяти будь-якої хвилини.
Але це не означає завершення війни та зупинки агресора, вважає керівниця Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Любов Цибульська:
– Росія навряд чи зупиниться на проблемі води чи Херсону. Її стратегічним інтересом є Одеса. Російські агенти впливу працюють активно. Медведчук запускає нові телеканали в регіоні і в Одесі. Російська пропаганда максимально демонізує Україну, стверджуючи, що вона є причиною цієї гуманітарної кризи.
Але крім води, Херсонська, Миколаївська й Одеська області є для Росії стратегічно важливими для її воєнної присутності та історично притягальними територіями для подальшої експансії і агресії, вважає адмірал Військово-морських сил України Ігор Кабаненко:
– Росія завжди буде вважати це територіями, які вона має першочергово окупувати після Криму. Тому будуть тривати інформаційні операції, розхитування ситуації на приморських територіях, буде продовжена повзуча анексія Чорного моря. В Азовському морі Росія вже має абсолютну силову перевагу над Україною і тепер центр гравітації переноситься на Чорне море. Тут будь-якого моменту Москва може заблокувати Одеський хаб і Очаків. А це безпековий вузол, що відкриває доступ до глибинних територій України.
Напад Росії на Грузію 2008 року розпочався саме під час російських військових навчань «Кавказ-2008», нагадав керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко. На його думку, в Кремля вже щезли останні стримувачі агресії і московський режим остаточно перетворився з авторитарної демократії на персоналістську диктатуру. Але за цих умов, як вважає експерт, Україні мало розробити і впровадити план з відбиття російської агресії цієї осені, а треба ще й домогтися санкцій проти будівництва російських військових кораблів в Криму:
– Там можна 200 російських підприємств підставити під американські санкції і хай вони тоді будуть все без мікросхем, без програмного забезпечення і так далі. І, нарешті, треба атакувати з політикою невизнання анексії Криму. Щомісяця я зараз бачу 2-3 російські судна, що йдуть до Запоріжжя по Дніпру. Вони возять на базу стратегічного резерву нафту з Грузії. А тоді може вибухнути Дніпрогес, чи дніпровські шлюзи. Це треба припинити.
Військовий експерт Михайло Самусь вважає, що Україна спроможна дати асиметричну відсіч російському нападу з моря.
– Зараз проблема не в російській загрозі, яка буде тільки підвищуватись. Проблема в нас. Треба нарешті перейти від імітації до виконання конкретних завдань. США надають нам сучасні військові катери Mark VI. Якщо вони будуть із ракетною зброєю, в Азовському морі буде відновлений баланс сил. Але в Чорному морі слід працювати над створенням ракетної зброї, насамперед, комплексу «Нептун». Вже є берегові комплекси і є сподівання на розгортання морських та авіаційних комплексів. Західний і Південний військові округи Росії підняті по тривозі, 150 тисяч вояків відпрацьовують тактичні й оперативні елементи наступальної операції. Очевидно, що це підготовка до навчань «Кавказ 2020». За останні роки після агресії 2014 року, Росія створила достатні сили, щоби провести наступальну операцію проти України.
У липні Київ отримав він НАТО статус країни-партнера з особливими можливостями. Як сказав Самусь, це відкриває перед Україною нові перспективи:
– Це статус Швеції. Ми тепер маємо можливість отримувати розвідувальну інформацію і доступ до технологій. Треба тепер розгорнути широку кампанію з отримання роботизованих автоматизованих безпілотних систем. Це мають бути надводні, підводні і повітряні, в тому числі й з ударними можливостями.
Як вважає експерт, такі заходи допоможуть асиметрично і досить дешево вирішити проблеми української оборони.
Вільгельм Смоляк